ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
IМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2006 р.
№ 16/20
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. -головуючого,
Костенко Т.Ф., Коробенко Г.П.
розглянувши матеріали касаційної скарги
ТОВ українсько-швейцарське спільне підприємство
"Вайтнауер -Україна ЛТД", м. Київ
на постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 04.07.2006р.
у справі
господарського суду Закарпатської області
за позовом
ТОВ українсько-швейцарське спільне підприємство
"Вайтнауер -Україна ЛТД", м. Київ
до
СПД -ФО ОСОБА_1 м. Перечин
про
розірвання договору, стягнення збитків в сумі 30000, 00 грн.
та витрат в сумі 8064, 35 грн.
за участю представників:
позивача: Печенов М.М. -дов. від 06.03.2006р. №233 (в мат.
справи)
відповідача: ОСОБА_2 -дов. НОМЕР_1 (в мат. справи)
ВСТАНОВИВ:
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю
українсько-швейцарське спільне підприємство "Вайтнауер-Україна
ЛТД" звернулось з уточненим позовом до приватного підприємця
ОСОБА_1про розірвання договору про надання аудиторських послуг та
стягнення збитків за цим договором в сумі 30000,00 грн.
Позов мотивований невиконанням відповідачем протягом 2005
року договірних зобов'язань по наданню аудиторських послуг, що
підтверджується відсутністю щоквартальних актів виконаних робіт;
відсутністю дій відповідача по роботі з документами
первинного обліку; втратою довіри до відповідача, як аудитора,
та якості його роботи.
ПП ОСОБА_1 звернулася із зустрічним позовом до ТОВ
українсько-швейцарського СП "Вайтнауер-Україна ЛТД" про
зобов'язання надати вільний доступ до бухгалтерських та інших
необхідних документів за 2005 рік для складання акту аудиторської
перевірки за 2005 рік та відповідного виконання договірних
зобов'язань по договору НОМЕР_2 та вимогою про відмову у
задоволені первісного позову.
Зустрічний позов мотивований виконанням аудитором ОСОБА_1
своїх зобов'язань за договором шляхом вчинення певних дій та
невиконанням відповідачем у 4-му кварталі 2005р. та 1-му кварталі
2006 р. умов договору шляхом умисного ненадання аудитору вільного
доступу до бухгалтерських та інших необхідних документів за 2005
рік для укладання акту аудиторської перевірки за 2005 рік.
Рішенням господарського суду Закарпатської області від
26.04. 2006р. у даній справі позов задоволено частково. Розірвано
договір НОМЕР_2 про надання аудиторських послуг. Стягнуто на
користь позивача 30000 грн. та судові витрати. В решті первісного
позову та в зустрічному позові відмовлено.
Судове рішення мотивовано обгрунтованістю доводів позивача у
частині вимог про розірвання договору та повернення сплачених
позивачем за договором коштів в сумі 30000 грн. та в зв'язку з
цим безпідставністю вимог за зустрічним позовом.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
04.07.2006р. у справі №16/20 рішення господарського суду
Закарпатської області від 26.04.2006р. у даній справі скасовано
частково. Провадження у справі за первісним позовом в частині
розірвання договору припинено на підставі п.1 ст. 80 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
. В задоволенні первісного позову в частині стягнення
збитків відмовлено. В решті рішення місцевого господарського суду
залишено без змін.
Постанова мотивована відсутністю предмета спору, оскільки
спірний договір припинив свою дію на підставі листа позивача за
первісним позовом від 13.12.2005р. та відсутністю в
матеріалах справи підтвердження збитків в сумі 30000 грн., які
позивач сплатив відповідачу за надані останнім аудиторські
послуги.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, ТОВ
українсько-швейцарського СП "Вайтнауер-Україна ЛТД" звернулось з
касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій
просить її скасувати та залишити рішення суду першої інстанції в
силі, мотивуючи скаргу тим, що судом порушені норми процесуального
і матеріального права.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального та процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить
необхідним касаційну скаргу задовольнити частково, враховуючи
наступне.
Відповідно до матеріалів справи 25.11.2003р. сторони уклали
договір НОМЕР_2 про надання аудиторських послуг (далі - Договір)
згідно п. 1.1. якого позивач (замовник) доручає, а відповідач
(виконавець) бере на себе обов'язки з надання аудиторських послуг,
які включають: відповідно до п. 1.1.1 - надання консультацій та
професійних рекомендацій з питань ведення бухгалтерського та
податкового обліку, звітності, аналізу фінансово-господарської
діяльності тощо, пов'язаних з підготовкою до проведення
аудиторської перевірки; відповідно до п.1.1.2 - здійснення
аудиторської перевірки бухгалтерської звітності, обліку, первинних
документів та іншої інформації щодо фінансової-господарської
діяльності позивача за фінансовий рік, що починається 01 січня та
закінчується 31 грудня відповідного року.
На виконання умов Договору (п.3) позивач перерахував
відповідачу 30000,00 грн.
Відповідно до розділу 2 Договору, відповідач зобов'язувався
надавати позивачу аудиторські послуги різного змісту, а саме: -
щоквартально прибувати до офісу позивача для перегляду
бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої
інформації щодо фінансово-господарської діяльності позивача та
надання консультацій (п.2.1.4); - надання послуг про своєчасне
інформування позивача про зміни та порядок застосування
законодавства, що стосується бухгалтерського обліку(п.2.1.3).
Згідно п.п. 2.1.5 та 2.1.6 Договору консультації
надаються виконавцем виключно у письмовому вигляді про що
щоквартально складається акт виконаних робіт.
Відповідно до п. 2.2.1 Договору за результатами аудиторської
перевірки виконавець складає висновок та передає його замовнику
протягом 5 днів після здачі останнім річної звітності.
Як встановлено судом 1-ї інстанції, відповідач (виконавець)
умов Договору не виконав, про що свідчи ть відсутність письмових
консультацій на виконання договору та актів виконаних робіт.
Також, відповідачем не спростовано доводи позивача про
нездійснення щоквартального перегляду бухгалтерської звітності,
обліку, первинних документів та іншої інформації щодо
фінансово-господарської діяльності позивача, не доведено надання
послуг по п.2.1.3 Договору про своєчасне інформування позивача про
зміни та порядок застосування законодавства, що стосується
бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, тощо.
Зазначені порушення договору судом 1-ї інстанції правомірно
розцінені як істотні, що відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
є підставою для розірвання договору із зобов'язанням
відповідача до повернення коштів сплачених позивачем у сумі
30000,00 грн.
Припинення апеляційною інстанцією провадження у справі на
підставі п.1 ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
з огляду на те, що
спірний договір припинив свою дію на підставі листа позивача за
первісним позовом від 13.12.2005р. колегія визнає помилковими,
оскільки умовами Договору порядок та наслідки його розірвання в
односторонньому порядку не встановлені, що не дає підстав вважати
його розірваним відповідно до ч.3 ст. 651 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Крім того, слід зазначити, що право позивача на звернення до
суду з таким позовом та судовий порядок вирішення даного спору при
наявності листа позивача про розірвання Договору та відсутності
згоди відповідача щодо такого розірвання і ненадання ним
відповіді на такий лист, закріплено в ч. 4 ст. 188 ГК України
( 436-15 ) (436-15)
.
Таким чином, і висновки суду апеляційної інстанції щодо
відмови в позові в частині стягнення збитків в сумі 30000 грн. з
тих підстав, що зазначена сума являється винагородою за надані
відповідачем аудиторські послуги, колегією також визнаються
безпідставними, оскільки як встановлено судом попередньої
інстанції такі послуги не надавались.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що апеляційним
господарським судом при вирішенні даного спору були неправильно
застосовані норми матеріального та процесуального права, що є
підставою для скасування оскаржуваної постанови в частині
припинення провадження у справі по первісному позову про
розірвання договору НОМЕР_2 та в частині відмови в задоволенні
вимог про стягнення збитків по первісному позову із залишенням
рішення місцевого господарського суду в цій частині в силі,
оскільки воно відповідає чинному законодавству України та
обставинам справи.
В решті оскаржувана постанова має бути залишена без змін.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
04.07.2006р. у справі №16/20 скасувати в частині припинення
провадження у справі по первісному позову про розірвання
договору НОМЕР_2 та в частині відмови в задоволенні вимог про
стягнення збитків по первісному позову.
Рішення господарського суду Закарпатської області від
26.04.2006р. у справі №16/20 в цій частині залишити в силі.
В решті постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 04.07.2006р. у справі №16/20 залишити без змін.
Головуючий суддя В.С. Божок
Судді: Т.Ф. Костенко
Г.П. Коробенко