Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого

Т. Гоголь

Л. Рогач

за участю представників:

позивача

Гайдар I.О. -дов. від 01.06.2006р.

відповідача

не з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства "Держаний ощадний банк України"

на постанову

від 29.05.2006р. Харківського апеляційного господарського суду

у справі

11/382-05 господарського суду Харківської області

за позовом

Лозівської міської ради

до

треті особи:

- Відкритого акціонерного товариства "Держаний ощадний банк України"

- Державного підприємства "Шкільного харчування"

Відділ Державної виконавчої служби Лозівського міського управління юстиції

про

звільнення майна з під арешту

В С Т А Н О В И В:

У липні 2005р. Лозівська міська рада звернувся в господарський суд Харківської області з позовом до ВАТ "Держаний ощадний банк України"

та ДП "Шкільного харчування" про визнання право власності на не житлові приміщення кафе "Веселка" (м. Лозова вул. Жовтнева, 8,) та пивного бару (м. Лозова вул. Ломоносова -113), та звільнення вказаного майна з під арешту.

В обгрунтування позовних вимог, позивач посилався на приписи статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) .

На підставі статті 22 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , позивачем 11.10.2006р. була подана заява про збільшення та уточнення позовних вимог, в якій позивач просив:

- визнати недійсним договір застави від 02.04.1998р., укладений між Лозівським відділенням Ощадбанку № 2841 та ДП "Шкільне харчування";

- визнати недійсним виконавчий напис нотаріуса від 21.12.1999р.;

- визнати право комунальної власності на не житлові приміщення кафе "Веселка" та пивного бару.

Проте, суд відмовив позивачеві у прийнятті до провадження заяви про збільшення та уточнення позовних вимог від 10.10.2006р., у зв'язку з чим справа розглядалася судом виходячи із вимог, заявлених позивачем у позовній заяві.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.10.2005р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.

За апеляційною скаргою Лозівської міської ради Харківський апеляційний господарський суд переглянув рішення господарського суду Харківської області від 11.10.2005р. і постановою від 29.05.2006р. скасував його та прийняв нове рішення, яким позовні вимоги задовольнив в частині позовних вимог щодо звільнення майна з під арешту. У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Ухвалюючи постанову, суд апеляційної інстанції виходячи, зокрема, з того, що рішенням господарського суду Харківської області від 26.12.2005р. у справі № 46/501-05, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.04.2006р., договір застави спірного майна від 02.04.1998р. визнано недійсним, а також з того, що цими судовими актами підтверджено право комунальної власності територіальної громади м. Лозова в особі Лозівської міської ради, дійшов висновку, що рішення у даній справі підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позову про звільнення спірного майна з -під арешту.

ВАТ "Державний Ощадбанк" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29.05.2006р., в якій просить постанову у справі скасувати, а рішення господарського суду Харківської області від 11.10.2005р. залишити в силі, мотивуючи касаційну скаргу доводами про неправильне застосування судом норм процесуального права, зокрема, статті 35 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

У касаційній скарзі заявник, зокрема, звертає увагу суду на те, що ним було внесено клопотання про зупинення розгляду справи, у зв'язку з тим, що дана справа безпосередньо пов'язана зі справою № 46/501-05 про визнання договору застави спірного майна недійсним, судові рішення якої оскаржуються у касаційному порядку.

Проте, суд апеляційної інстанції не звертаючи на це уваги, розглянув справу в апеляційному порядку, не з'ясувавши при цьому питання щодо дійсності судових актів у справі № 46/501-05, встановлені факти за якими, були покладені в основу оскаржуваної постанови у даній справі.

Заслухавши доповідь судді -доповідача та пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові суду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

За приписами статті 35 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як вбачається з матеріалів справи, задовольняючи позовні вимоги стосовно звільнення спірного майна з - під арешту, суд апеляційної інстанції виходив, зокрема, з фактів встановлених судовими рішеннями у справі № 46/501-05, за якими договір застави спірного майна від 02.04.1998р. визнано недійсним.

Проте, рішення господарського суду Харківської області від 18.04.2006р. у справі 46/501-05, а також постанова Харківського апеляційного господарського суду від 26.12.2005р., якою це рішення було залишено без змін, скасовані постановою Вищого господарського суду України від 05.07.2006р., а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

За таких обставин факти, покладені в основу оскаржуваної постанови, не можна визнати встановленими, дійсні правовідносини сторін не з'ясовані, а висновки суду апеляційної інстанції по суті позбавлені належного обгрунтування.

Відтак, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що оскаржувана постанова грунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, оскільки їх застосування цілковито залежить від повноти та правильності встановлення обставин справи

Відповідно до статті 111-10 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду, або постанови апеляційного господарського суду є порушення, або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що господарським судом апеляційної інстанції при розгляді справи та прийнятті судового рішення не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про не з'ясування судом всіх обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, постанова у справі підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.

Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті.

Керуючись статтями 43, 107, 111-7, пунктом 3 статті 111-9, статтями 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Постанову від 29.05.2006р. Харківського апеляційного господарського суду у справі № 11/382-05 господарського суду Харківської області скасувати, справу передати на новий розгляд до Харківського апеляційного господарського суду.

Касаційну скаргу ВАТ "Державний Ощадний банк України" задовольнити частково.