ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.07.2006 Справа N 24/316
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
головуючого Карабаня В.Я.
суддів: Чабана В.В.
Ковтонюк Л.В
за участю представників:
позивача Чаруковський
Р.В.дов. № Н-01/3463 від
07.11.2005
відповідача не зявився
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу
Державного підприємства “Донецька
залізниця”
на рішення господарського суду Донецької області
від 17.05.2006
у справі № 24/316
господарського суду Донецької області
за позовом Державного підприємства “Донецька
залізниця”
до Відкритого акціонерного товариства
“Маріупольський металургійний
комбінат ім. Ілліча”
про стягнення 10 129,80 грн.
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2005 року Донецька залізниця звернулася з позовом до
Відкритого акціонерного товариства “Маріупольський металургійний
комбінат ім. Ілліча” про стягнення 10 129,80 грн. плати за
користування вагонами у квітні 2005 року за відомостями
№№ 0412894, 0443428.
Рішенням господарського суду Донецької області від 17.05.2006
(суддя Донець О.Є) відмовлено у задоволені позову Державного
підприємства “Донецька залізниця” до Відкритого акціонерного
товариства “Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча”
про стягнення 10 129,80 грн. плати за користування вагонами.
Рішення вмотивовано відсутністю підстав для нарахування плати за
користування вагонами, оскільки Державним підприємством
“Донецька залізниця” не доведено факту внесення змін до пункту 8
договору про експлуатацію залізничної під’їзної колії № 1/28 від
04.08.2003, на підставі яких заявлено позов.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державне підприємство
“Донецька залізниця” звернулась з касаційною скаргою, просить
його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити
позов, посилаючись на неправильне застосування судом норм
матеріального права та порушення норм процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу Відкрите акціонерне товариство
“Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча” зазначило
прохання рішення господарського суду Донецької області від
17.05.2006 залишити без змін, а касаційну скаргу без
задоволення.
В судове засідання 31.07.2006 не з’явився представник Відкритого
акціонерного товариства “Маріупольський металургійний комбінат
ім. Ілліча”. Враховуючи, що про час і місце наступного судового
засідання Відкрите акціонерне товариство “Маріупольський
металургійний комбінат ім. Ілліча” було повідомлено належним
чином, Вищий господарський суд України вважає за можливе
розглянути касаційну скаргу за його відсутності.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить
необхідним відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Предметом позову у даній справі є стягнення плати за
користування вагонами за умовами договору № 1/28 від 04.08.2003.
Як встановлено судом першої інстанції, 04.08.2003 між сторонами
спору було укладено договір № 1/28 про експлуатацію залізничної
під’їзної колії ВАТ “Маріупольський металургійний комбінат
ім. Ілліча” із станції Маріуполь-сортувальний Донецької
залізниці строком дії до 16.11.2008. Відповідно до п. 8 договору
у випадку зняття вітковласником вагонів для завантаження
маршрутів встановлені ставки плати за користування вагонами
застосовуються згідно наказу Міністерства транспорту України
№ 302 від 10.06.1999 ( z0411-99 ) (z0411-99)
; навантажені вагони, що
прибули несправними, виключаються з платного користування після
вивантаження та по пред’явленню їх порожніми по станції Руна.
16.02.2005 Донецька залізниця направила відповідачу лист, в
якому пропонувала внести зміни до пункту 8 договору № 1/28 від
04.08.2003, останній листом № 85/1/843 від 16.03.2005 відмовився
від внесення запропонованих позивачем змін до договору.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що
позивач, маючи намір внести зміни до умов договору, проект
відповідних змін належним чином не оформив та відповідачу не
надіслав. При цьому суд правильно застосував до спірних
правовідносин статті 207, 654 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, статті 188,
193 ГК України, статті 71, 76, 77 Статуту залізниць України
( 457-98-п ) (457-98-п)
, п. 3.4 Правил обслуговування залізничних під’їзних
колій (затверджено наказом Міністерства транспорту України від
24.11.2000 № 644).
Крім того, судом встановлено, що згідно з додатковою угодою від
02.11.2005 до договору № 1/28 від 04. 08.2003 сторони спору
вирішили залишити абзац четвертий підпункту другого пункту 8
договору у попередній редакції.
Відтак, господарський суд Донецької області обґрунтовано
відмовив у задоволенні позову з наведених у рішенні підстав.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновки господарського
суду Донецької області.
Виходячи з цього, Вищий господарський суд України не вбачає
підстав для скасування рішення господарського суду Донецької
області від 17.05.2006.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державного підприємства “Донецька залізниця”
залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 17.05.2006 у
справі
№ 24/316 залишити без змін.
Головуючий В.Карабань
Судді: В.Чабан
Л.Ковтонюк