ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.07.2006 Справа N 14/65
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Карабаня В.Я.
суддів : Ковтонюк Л.В., Чабана В.В.
у відкритому судовому засіданні за участю представників
Приватного підприємства Зінченко Б.Б.
“Фінансово-промислова
група”
ДП “Селидіввугілля” не з’явився
розглянувши касаційну Приватного підприємства “Фінансово-
скаргу промислова група”
на рішення господарського суду Донецької області
від 26.04.2006
у справі № 14/65
за позовом Приватного підприємства “Фінансово-
промислова група”
до ДП “Селидіввугілля”
Про стягнення 404 189, 42 грн.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 17.07.2006
розгляд справи відкладався, тому постанова приймається
31.07.2006.
Рішенням господарського суду Донецької області (суддя Арсірій
Р.О.) від 26.04.2006 в позові відмовлено.
Приватне підприємство “Фінансово-промислова група” не
погоджуючись з вказаним рішенням, подало касаційну скаргу в якій
просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позов
задовольнити.
На думку скаржника, судом першої інстанції не правильно
застосовані норми матеріального права, що й призвело до
прийняття помилкового рішення.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши представника позивача,
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
В С Т А Н О В И В:
Приватне підприємство “Фінансово-промислова група” звернулось до
господарського суду Донецької області з позовом до Державного
підприємства “Селидіввугілля”” про стягнення 404 189 грн. 42
коп.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначає, що у відповідності
до умов договору № 24/01 від 24.01.2001, укладеного між
Приватного підприємства “Фінансово-промислова група” та
Державним відкритим акціонерним товариством “Шахта ім.
Д.С.Коротченко”, він поставив на адресу шахти товарно-
матеріальні цінності на загальну суму 1 028 225 грн. 93 коп. ,
вартість яких оплачена лише частково. Так, за підрахунками
позивача, станом на день заявлення позову, заборгованість шахти
за отриману продукцію складає 404 189 грн. 42 коп. , яку він і
просить суд стягнути у примусовому порядку.
Крім того, зазначає позивач, у зв’язку з реорганізацією
Державного відкритого акціонерного товариства “Шахта ім.
Д.С.Коротченко”, правонаступником всіх прав та обов’язків
останнього є Державне підприємство “Селидіввугілля”.
Приймаючи рішення у справі, місцевий господарський суд,
дослідивши подані у справі докази та заслухавши представників
сторін, встановив, що заборгованість відповідача за поставлені
товарно-матеріальні цінності, згідно договору № 24/01 від
24.01.2001 складає 404 189 грн. 42 коп. Однак, як зазначено в
судовому рішенні, оскільки сторони не передбачили термін
проведення розрахунків за поставлені товарно-матеріальні
цінності, то до спірних правовідносин сторін слід застосовувати
положення ст. 530 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, згідно якої якщо строк
(термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або
визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право
вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен
виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення
вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із
договору або актів цивільного законодавства.
За таких обставин, суд з посиланням на рахунки, які вручались
позивачем відповідачу протягом січня-серпня 2001 року (а.с. 70-
85), дійшов висновку, що позивачем пропущено строк позовної
давності по заявленій вимозі, тому, враховуючи приписи ст. 267
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, в позові відмовив.
Вказані висновки відповідають матеріалам справи та вимогам
чинного законодавства, тому колегія суддів Вищого господарського
суду України не вбачає підстав для задоволення касаційної
скарги.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст.
111-9, ст. ст. 111 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Донецької області від 26.04.2006 у
справі № 14/65 залишити без змін, а касаційну скаргу Приватного
підприємства “Фінансово-промислова група” - без задоволення.
Головуючий, суддя В.Карабань
Судді Л.Ковтонюк
В.Чабан