Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:

головуючого Карабаня В.Я.

суддів: Чабана В.В.

Ковтонюк Л.В.

за участю представників:

позивача Жуков Ю.П. –директор

відповідача Кольчик І.К. дов. № 01-133 від 27.07.2006 Кольчик Д.І. дов. № 01-134 від 27.07.2006 прокурора не з'явився

В серпні 2005 року державне підприємство "Науково-технічний центр проблем енергозбереження" (далі –ДП "Науково-технічний центр проблем енергозбереження") звернулось до суду з позовом до орендного підприємства "Квант" (далі –ОП "Квант") про усунення перешкод у здійсненні права володіння нежитловим приміщенням, розташованим за адресою: м. Донецьк, пр. Гурова, 2.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач чинить перешкоди позивачу у здійсненні ним повного господарського відання приміщень, які знаходяться за вказаною вище адресою, та які належать державі на праві загальнодержавної власності, (а саме: введення керівництвом ОП "Квант" охорони будівлі по пр. Гурова, 2 та заборона працівникам позивача проходити в приміщення будівлі, відсутність доступу до ліфту та східних клітин будівлі).

Рішенням господарського суду Донецької області від 31.03.2006 (колегія у складі суддів: Донець О.Є., Мальцева М.Ю., Ломовцева Н.В.) позовні вимоги задоволено. Зобов'язано орендне підприємство "Квант" усунути перешкоди у здійсненні державним підприємством "Науково-технічний центр проблем енергозбереження" права володіння нежитловим приміщенням, розташованим за адресою: 83055, м. Донецьк пр. Гурова, 2, та у використанні майна, що знаходиться у загальному користуванні, а саме: зобов'язати відповідача розблокувати прохід по лівим сходам зазначеного будинку; зобов'язати відповідача забезпечити вільний доступ до ліфту; зобов'язати відповідача розблокувати вхід з протилежного боку будинку та забезпечити вільне використання придомової території та східних клітин. Стягнуто з орендного підприємства "Квант" на користь державного підприємства "Науково-технічний центр проблем енергозбереження" витрати по сплаті держмита в сумі 85 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.. Суд виходив з того, що позивачем доведено вчинення відповідачем перешкод, які позбавляють позивача здійснювати повне господарське відання частиною будівлі по пр. Гурова, 2 в м. Донецьку.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 13.06.2006 (колегія у складі суддів: Діброви Г.І., Акулової Н.В., Волкова Р.В.) рішення скасовано. Відмовлено у позовних вимогах державному підприємству "Науково-технічний центр проблем енергозбереження" до відповідача –орендного підприємства "Квант" про усунення перешкод у здійсненні права володіння нежитловим приміщенням. Стягнуто з державного підприємства "Науково-технічний центр проблем енергозбереження" на користь орендного підприємства "Квант" державне мито за подання апеляційної скарги в розмірі 42,50 грн.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що судом першої інстанції не доведено: яке саме майно знаходиться в загальному користуванні позивача та наявність перешкод у користуванні нерухомим майном, що належить позивачу, які вчиняє відповідач. Суд апеляційної інстанції також вказав про те, що судом першої інстанції порушено норми ст. 81-1 ГПК України.

Не погоджуючись з постановою, державне підприємство "Науково-технічний центр проблем енергозбереження" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.06.2006 скасувати, рішення господарського суду Донецької області від 31.03.2006 залишити без змін, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права (ст.ст. 13, 319, 386, 392 ЦК України та ст. 136 ГК України) та норм процесуального права (ст.ст. 4-2, 101, 104, 105 ГПК України).

В судовому засіданні 31.07.2006 представник ОП "Квант" надав відзив на касаційну скаргу ДП "Науково-технічний центр проблем енергозбереження", в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.06.2006 залишити без змін.

В судове засідання 31.07.2006 не з'явився прокурор. Враховуючи, що про час і місце судового засідання прокурор був повідомлений належним чином, Вищий господарський суд України вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за його відсутності.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити за наступних підстав.

Відповідно до статей 63, 73 ГК України залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства, зокрема державне підприємство, що діє на основі державної власності. Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного фонду в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні. Державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління. Орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління. Найменування державного унітарного підприємства повинно містити слова "державне підприємство".

Як встановлено частинами першою та третьою статті 136 ГК України, право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.

Згідно зі статутом ДП "Науково-технічний центр проблем енергозбереження", підприємство створено наказом Міністерства вугільної промисловості України № 445 від 28.10.1998 і є правонаступником Інституту шахтних інформаційно-керуючих систем "Інсистемшахт", майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання.

Судами встановлено, що згідно з актом приймання-передачі, затвердженим Міністерством вугільної промисловості України 08.06.1999, позивачеві було передано основні засоби та матеріальні цінності інституту "Інсистемшахт", у тому числі будинок № 2 по пр. Гурова в м. Донецьку. Свідоцтвом про право власності від 10.07.2002 посвідчено, що частка об'єкту права власності, розташованого по вул. Гурова, 2, належить державі в особі Верховної Ради України на праві загальнодержавної власності та знаходиться у повному господарському віданні ДП "Науково-технічний центр проблем енергозбереження". Зазначене свідоцтво видане на підставі рішення виконавчого комітету Ворошиловської районної в Донецькій області ради від 10.07.2002 № 275/10.

Судами також встановлено, що у власності ОП "Квант" перебуває частина будівлі, розташованої за адресою: м. Донецьк, пр. Гурова, 2, яка придбана на підставі договору № 1324 від 12.12.1995, укладеного між Донецьким регіональним відділенням Фонду державного майна України та організацією орендарів Донецького дослідно-експериментального заводу засобів автоматизації, правонаступником якого є ДП "Квант".

Предметом заявленого позивачем негаторного позову є вимога про усунення перешкод, які не пов'язані з позбавленням володіння.

Як з'ясовано судами, згідно з висновком Донецького бюро технічної інвентаризації від 27.12.2001, співвласниками будівлі, розташованої за адресою: м. Донецьк пр. Гурова, 2, користуються будівлею в наступному порядку: ДП "Науково-технічний центр проблем енергозбереження" –третій, четвертий, п'ятий, шостий поверхи; Організація орендарів Донецького дослідно-експериментального заводу засобів автоматизації –підвал, перший, другий поверх. Листом № 09-2240 від 01.04.2005 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області повідомило позивача про те, що до складу державного майна орендного підприємства "Квант", приватизованого відповідно до Договору купівлі-продажу № 1324 від 12.12.1995, входять приміщення підвалу, першого другого поверхів корпусу № 3 переходом площею 2834,8 кв. м., розташовані за адресою м. Донецьк пр. Гурова, 2.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивачу з боку відповідача чиняться перешкоди у користуванні часткою будівлі № 2 по пр. Гурова, яке знаходиться на законних підставах у його повному господарському віданні, внаслідок відсутності можливості позивачем користуватися прибудинковою територією (прибудинкова територія обнесена сіткою, встановлено залізні ворота, які зачинено на замок), також судом встановлено факт створення відповідачем перешкод у доступі до своїх робочих місць працівників позивача.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно з ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Суд першої інстанції, виходячи з того, що вчинення відповідачем перешкод у здійсненні позивачем свого права щодо господарського відання закріпленим за ним майном, не спростовано, дійшов законного й обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Натомість у суду апеляційної інстанції були відсутні підстави для висновку щодо відсутності існування у позивача перешкод у користуванні майном.

Безпідставним є також посилання суду апеляційної інстанції про порушення норми судом першої інстанції ст. 81-1 ГПК України (відсутність в матеріалах справи клопотань сторін про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу, на які посилається суд в протоколах судових засідань, що відбулися 29.09.2005 та 12.12.2005), оскільки ст. 81-1 ГПК України не містить такої вимоги, сторони у справі не подавали у встановленому законом порядку письмові заперечення на ці протоколи судових засідань з приводу допущених в них неправильностей.

Твердження суду апеляційної інстанції про те, що не може бути вмотивовано судове рішення посиланням на положення ст. 136 ГК України, ст.ст. 321, 386, 391 ЦК України, оскільки ці норми не було вказано позивачем у позовній заяві, є непереконливим, оскільки при розгляді справи суд першої інстанції, перевіривши обставини, на яких ґрунтувались позовні вимоги, визнав їх доведеними та правильно застосував положення вказаних норм матеріального права відповідно до суті заявлених позовних вимог.

Враховуючи викладене, в апеляційного господарського суду не було підстав для скасування рішення першої інстанції, тому постанову суду апеляційної інстанції слід скасувати, а рішення суду першої інстанції – залишити в силі.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-9- 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу державного підприємства "Науково-технічний центр проблем енергозбереження" задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 13.06.2006 скасувати, рішення господарського суду Донецької області від 31.03.2006 у справі № 20/312пн залишити в силі.