ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.07.2006 Справа N 12/3411
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого –судді Дерепи В.І.
суддів: Грека Б.М. –(доповідача у справі)
Стратієнко Л.В.
розглянувши у Радомишльськогo міського комунального
відкритому судовому підприємства “Тепломережа”
засіданні касаційну
скаргу
на постанову Житомирського апеляційного господарського
суду від 18.05.06
у справі № 12/3411
господарського суду Житомирської області
за позовом Дочірньої компанії “Газ України” Національної
акціонерної компанії “Нафтогаз України”
до Радомишльського міського комунального
підприємства “Тепломережа”
Про стягнення 12175,07 грн.
за участю представників від:
позивача Клименко Р.В. (дов. від 29.12.05),
Бойко Д.Д. (дов. від 30.05.06)
відповідача не з'явилися, були належно повідомлені
В С Т А Н О В И В:
Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії
“Нафтогаз України” звернулася до господарського суду
Житомирської області з позовом про стягнення з Радомишльського
міського комунального підприємства “Тепломережа” 8065,01 грн.
основного боргу, 1468,46 грн. пені, 1635,94 грн. інфляційних
втрат, 441,11 грн. –3% річних, 564,55 грн. штрафу.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 23.01.06
(суддя Сікорська Н.А.), залишеним без змін постановою
Житомирського апеляційного господарського суду від 18.05.06
(колегія суддів у складі: головуючого-судді Ляхевич А.А.,
суддів: Вечірка І.О., Зарудяної Л.О.), позов Дочірньої компанії
“Газ України” Національної Акціонерної Компанії “Нафтогаз
України” до Радомишльського міського комунального підприємства
“Тепломережа” задоволено частково. З Радомишльського міського
комунального підприємства “Тепломережа” стягнуто 8065,01 грн.
основного боргу, 300 грн. пені, 1635,94 грн. інфляційних втрат,
441,11 грн. –3% річних, 115,79 грн. - витрат по сплаті
державного мита та 112,22 грн. –витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу. Розмір пені зменшено до 300,00
грн.; в решті позовних вимог відмовлено.
Судові акти мотивовані з одного боку, неналежним виконанням
відповідачем договірних зобов'язань щодо сплати за використаний
природний газ (у зв'язку з чим позов підлягає частковому
задоволенню), а з іншого боку –важким фінансовим станом
Радомишльського міського комунального підприємства “Тепломережа”
(тому штрафні санкції підлягають зменшенню).
Не погоджуючись з рішенням та постановою у справі, відповідач
звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просить їх скасувати, в позові відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди не звернули уваги на
те, що Радомишльське МКП “Тепломережа” проводить розрахунки за
газ не за угодами, а розраховується як з єдиним постачальником
ДК “Газ України”, тому вважає, що борг відповідача виник у 2002
році в результаті того, що на 4-х котельнях підприємства об'єм
використаного газу позивач взяв не по лічильниках, а по
номінальній потужності працюючих котлів; різниця між обліком по
лічильниках і номінальній потужності склала 414906 м. куб.;
заборгованість виникла за зайво нарахований позивачем об'єм
природного газу в лютому - березні 2002 р. та становить 9111-3,
35 грн.
Перевіривши повноту встановлених судовими інстанціями обставин
справи та правильність застосування ними норм матеріального і
процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов
висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами,
24.01.03 між Дочірньою компанією “Газ України” Національної
Акціонерної Компанії “Нафтогаз України” (постачальник) та
Радомишльським міським комунальним підприємством “Тепломережа”
(покупець) укладено договір № 06/03-322-ТЕ-10 на постачання у
2003 році природного газу для вироблення теплової енергії для
потреб населення, бюджетних установ та організацій.
За умовами цього договору, оплата за газ та послуги його
транспортування здійснювалася покупцем грошовими коштами шляхом
поточного перерахування на рахунок постачальника протягом місяця
поставки 100% вартості фактично спожитих обсягів газу та послуг
з його транспортування.
Умовами п. 7.2. договору сторони встановили відповідальність: у
випадку неоплати або несвоєчасної оплати за спожитий газ у
строки, зазначені у п. 6.1. угоди, покупець сплачує
постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що
діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого
платежу за кожен день прострочки.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав повністю,
поставивши відповідачу газ в об'ємі 23663515 тис. куб. на
загальну суму 372726,12 грн. Відповідач поставлений природний
розрахувався частково, борг відповідача за отриманий у 2003 році
газ становить 8065,01 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, та одночасно зменшуючи розмір
пені, суди мотивували свою позицію приписами ст. ст. 193, 231
Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
, 625 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
та Закону України “Про
відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”
( 543/96-ВР ) (543/96-ВР)
а також ст. 83 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з
такою правовою позицією господарських судів попередніх
інстанцій, з огляду на наступне. Договір на поставку в 2003 році
природного газу між сторонами був укладений 24.01.03, і
виконувався протягом 2003 року. Тому судами правомірно зроблено
висновок, що пеня, 3% річних та інфляційні підлягають стягненню
лише за період після 01.01.04 (оскільки до цього моменту діяв
Цивільний кодекс УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, норми якого не передбачали
стягнення цих сум за невчасне виконання обов'язків по
розрахункам за спожиті енергоносії), а 7% штрафу не підлягають
стягненню, оскільки в даному випадку Господарський кодекс
України ( 1798-12 ) (1798-12)
не має зворотної сили, позаяк обтяжує
відповідальність відповідача. Втім, оскільки невиконання
зобов'язання по оплаті тривало і після набрання чинності
Цивільним кодексом України ( 435-15 ) (435-15)
та Господарським кодексом
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, то в період дії цих нормативних актів
нарахування пені, 3% річних та інфляційних є законним та
обґрунтованим.
Так, відповідно до п. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від
суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день
прострочення виконання. Згідно приписів ст. 3 Закону України
“Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових
зобов'язань” ( 543/96-ВР ) (543/96-ВР)
, розмір пені, передбачений ст. 1
зазначеного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу,
та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла
у період, за який сплачується пеня. Суд першої інстанції
правомірно скориставшись правом, передбаченим п. 3 ст. 551 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
, п. 3 ст. 83 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
зменшив
розмір пені, що підлягає стягненню до 300,00 грн.
Відповідно до ст. 625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
боржник, який
прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора
зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого
індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від
простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений
договором або законом. За період з 01.01.05 до 01.10.05
інфляційні становлять 1084,09 грн.; 3% річних становлять 368, 02
грн. (період - з 07.01.04 до 04.11.05).
Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним і
не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а
тому, постанову Житомирського апеляційного господарського суду
слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному
з'ясуванні судами всіх обставин справи та при вірному
правозастосуванні.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 80, 111-5, 111-7, п. 1 ч. 1
ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Радомишльського міського комунального
підприємства “Тепломережа” залишити без задоволення, постанову
Житомирського апеляційного господарського суду від 18.05.06 у
справі № 12/3411 залишити без змін.
Головуючий - суддя В. Дерепа
Судді Б. Грек
Л. Стратієнко