ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.07.2006 Справа N 2-26/1396-2006(2-26/4891-2005)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: Ткаченко Н.Г.
суддів: Катеринчук Л.Й.
Разводова С.С.
розглянувши Управління Пенсійного фонду України в м.
касаційну скаргу Бердянську
на ухвалу господарського суду АР Крим від 24.02.2006
у справі № 2-26/1396-2006
господарського суду АР Крим
за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта
до Державного підрядного спеціалізованого
ремонтно-будівельного тресту
«Кримспецгідрорембуд»
про порушення справи про банкрутство
розпорядник майна арбітражний керуючий Вудуд Г.І.
в судовому засіданні взяли участь представники :
від заявника не з’явились
касаційної скарги
від ініціюючого не з’явились
кредитора
від боржника не з’явились
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою господарського суду АР Крим від 11.02.2005 порушено
провадження у справі № 2-26/1396-2006 про банкрутство Державного
підрядного спеціалізованого ремонтно-будівельного тресту
«Кримспецгідрорембуд»за заявою Управління Пенсійного фонду
України в м. Ялта за загальною процедурою, передбаченою Законом
України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Оголошення про порушення справи про банкрутство опубліковано у
газеті «Голос України»№ 104(3604) від 08.06.2005 (том 6 а.с.8).
28.07.2005 до господарського суду АР Крим надійшла заява
Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську (далі –УПФУ
у м. Бердянську) про визнання грошових вимог у сумі 34487,85
грн. (том 5 а.с.1), яка була здана для відправлення через
відділення поштового зв”язку 26.07.2005 (том 5 а.с. 73).
Ухвалою господарського суду АР Крим від 24.02.2006 у задоволенні
заяви УПФУ у м. Бердянську про визнання грошових вимог
відмовлено, мотивуючи пропуском передбаченого законом строку на
подання грошових вимог кредиторів у справі про банкрутство.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, УПФУ у м. Бердянську
звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просило скасувати зазначену ухвалу, посилаючись
на порушення норм матеріального та процесуального права, а
зокрема ч. 5 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове
державне пенсійне страхування» ( 1058-15 ) (1058-15)
, ст.ст. 43, 86 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
та поважність причин пропуску строку на
подання грошових вимог кредиторів.
Перевіривши на підставі встановлених судом першої інстанції
фактичних обставин справи, правильність застосування судом
першої інстанції норм матеріального та процесуального права,
колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла
висновку про відхилення касаційної скарги з урахуванням такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»
( 2343-12 ) (2343-12)
(далі –Закон ( 2343-12 ) (2343-12)
) конкурсні кредитори за
вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про
банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в
офіційному друкованому органі оголошення про порушення
провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до
господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а
також документи, що їх підтверджують.
Згідно ч. 2 ст. 14 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
вимоги конкурсних
кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого
для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і
вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в
ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений
строк є граничним і поновленню не підлягає.
Аналіз наведених норм права дозволяє зробити висновок про те, що
строк подання грошових вимог кредиторів є за своєю правовою
природою пересічним, а тому не може бути відновленим незалежно
від поважності причини пропуску, на відміну від процесуальних
строків, які поновлюються судами у випадку встановлення
поважності причин їх пропуску.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої
інстанції, оголошення про порушення справи про банкрутство
опубліковано у газеті «Голос України»№ 104(3604) від 08.06.2005.
УПФУ у м. Бердянську звернулось до господарського суду
26.07.2005, як вбачається з відбитку поштового штампу на
конверті (т.5 а.с.73), тобто після закінчення тридцяти денного
строку подання письмової заяви з вимогами до боржника.
Доводи касатора про підставність поновлення зазначеного строку у
зв’язку з поважністю причин його пропуску колегією суддів
відхиляються як такі, що суперечать правовій природі пересічного
строку, визначеній частиною 2 статті 14 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду
України, не приймає доводи касатора та погоджується з висновками
суду першої інстанції і не вбачає підстав для скасування ухвали
господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.02.2006 в
даній справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5,,111-7,111-9,111-
11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України –
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.
Бердянську залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду АР Крим від 24.02.2006 залишити
без змін.
Головуючий Н. Ткаченко
Судді Л. Катеринчук
С. Разводова