ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.07.2006 Справа N 1/472
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С. (головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбаський
збагачувальний комбінат” на постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 04.04.2006 року у справі № 1/472 за
позовом Донецької залізниці в особі Попаснянської виробничої
дільниці до Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбаський
збагачувальний комбінат”
про стягнення заборгованості,
У С Т А Н О В И В:
У грудні 2005 року позивач звернувся до господарського суду
Донецької області з позовною заявою до відповідача про стягнення
штрафу в сумі 4 570 грн. у зв’язку з неправильним зазначенням
даних у залізничній накладній № 51896285 від 12.06.2005 року
щодо вантажу переданого на перевезення.
Рішенням господарського суду Донецької області від 23.01.2006
року позов задоволено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
04.04.2006 року зазначене рішення суду першої інстанції залишене
без змін.
У касаційній скарзі відповідач вважає, що судом порушено норми
процесуального права, і тому просить прийняті ним рішення
скасувати та справу передати на новий розгляд до суду першої
інстанції.
Відзив на касаційну скаргу від позивача до суду не надходив.
Доповідач - Вовк І.В.
У судовому засіданні оголошувалася перерва на 26.07.2006 року.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши
матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, обговоривши
доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, за залізничною накладною
№ 51896285 ТзОВ “Донбаський збагачувальний комбінат” 11.06.2005
року направило на адресу одержувача вантажу –ТзОВ “Лисичанська
сода” станція призначення Переїздна Донецької залізниці вантаж-
антрацит у вагоні № 66491143 вантажопідйомністю 69 тонн.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно даних
залізничної накладної завантаження вагону № 66491143
здійснювалось засобами відправника (відповідача) із зазначенням
у залізничній накладній № 51896285 маси брутто вантажу –91 100
кг, тари –22 100 кг. нетто 69 000 кг.
12.06.2005 року за вимогою одержувача вантажу на станції
Переїздна Донецької залізниці було здійснено переважування
вагону № 66491143 на 150 тонних вагонних вагах вантажоодержувача
та встановлено вагу брутто-91 600 кг, тару з брусу 22 100 кг,
нетто-69 500 кг, що більше даних зазначених у залізничній
накладній на 500 кг, і про це було складено комерційний акт № АQ
658496/45 від 12.06.2005 року, який відповідає вимогам
законодавства.
Ст. 122 Статуту залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
передбачає, що за
неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу,
його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта
стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.
Відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України ( 457-98-п ) (457-98-п)
за
пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який
потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з
неправильним зазначенням його найменування або властивостей з
відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат,
стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю
відстань перевезення.
Таким чином, судами обох інстанцій встановлено, що позивачем
доведено обставини, на які він посилався в обгрунтування
заявлених вимог, а відповідачем не доведено обставин, на які він
посилався як на підставу своїх заперечень, що підтверджується
матеріалами справи.
Згідно ст. 33 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна сторона повинна
довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу
своїх вимог і заперечень.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, з яким
погодився і апеляційний господарський суд, про наявність
правових підстав для покладення на відповідача відповідальності
за неправильне зазначення в накладній маси вантажу у вигляді
застосування штрафних санкцій й обґрунтовано задовольнив позов.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.
За таких обставин, прийняті судові рішення відповідають
матеріалам справи та вимогам закону, і тому їх слід залишити без
змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
“Донбаський збагачувальний комбінат” залишити без задоволення, а
постанову Донецького апеляційного господарського суду від
04.04.2006 року - без змін.
Головуючий В. Перепічай
Судді І.Вовк
П. Гончарук