ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.07.2006 Справа N 9/12-АП(06)
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко
В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Джунь В.В.
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою
відповідальністю “Українська транспортна компанія”,
м. Запоріжжя (далі –ТОВ “Укртранс”)
на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
21.04.2006
зі справи № 9/12-АП-06
за позовом ТОВ “Укртранс”
до Запорізького обласного територіального відділення
Антимонопольного комітету України, м. Запоріжжя (далі
–відділення АМК)
про визнання рішення недійсним.
Судове засідання проведено за участю представників:
ТОВ “Укртранс” –Рященка В.В.,
відділення АМК –не з’явились.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський
суд України
В С Т А Н О В И В:
ТОВ “Укртранс” звернулося до господарського суду Запорізької
області з позовом про визнання недійсним рішення
адміністративної колегії відділення АМК від 19.10.2005
№ 04/54-05 та накладення на позивача штрафу в сумі 5000 грн.
Рішенням названого господарського суду від 08.02.2006 (суддя
Нечипуренко О.М.), залишеним без змін постановою Запорізького
апеляційного господарського суду від 21.04.2006 (колегія суддів
у складі: суддя Антонік С.Г. –головуючий, судді Мірошниченко
М.В., Юхименко О.В.), у задоволенні позову відмовлено. Названі
судові акти попередніх інстанцій з посиланням на приписи статей
7, 17, 22, 221 Закону України “Про Антимонопольний комітет
України” ( 3659-12 ) (3659-12)
мотивовано тим, що ТОВ “Укртранс” допущено
порушення законодавства про захист економічної конкуренції,
передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України “Про захист
економічної конкуренції” ( 2210-14 ) (2210-14)
(далі –Закон ( 2210-14 ) (2210-14)
) у
вигляді неподання інформації в установлені головою відділення
АМК строки, а тому оспорюване рішення відділення АМК є законним
і обґрунтованим.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ТОВ
“Укртранс” просить скасувати оскаржувану постанову суду
апеляційної інстанції з даного спору та задовольнити позовні
вимоги, посилаючись на порушення апеляційним судом норм
матеріального права. Зокрема, скаржник зазначає про відсутність
у відповідача передбачених законом підстав для витребування
інформації.
У відзиві на касаційну скаргу відділення АМК заперечує проти її
доводів, зазначаючи про правильність застосування попередніми
судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права,
та просить оскаржувану постанову залишити без змін, а скаргу –
без задоволення.
Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
до адміністративних судів можуть
бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів
владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій
чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено
інший порядок судового провадження. А згідно з частиною другою
статті 4 названого Кодексу юрисдикція адміністративних судів
поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких
законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно ж до приписів статті 60 Закону ( 2210-14 ) (2210-14)
рішення
органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до
господарського суду.
У пункті 4 Інформаційного листа Верховного Суду України від
26.12.2005 № 3.2-2005 також зазначено: “Закони України можуть
передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів
в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону
України “Про захист економічної конкуренції” ( 2210-14 ) (2210-14)
встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право
оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України до
господарського суду у двомісячний строк з дня одержання
рішення)”.
Отже, спір у цій справі відноситься до підвідомчості
господарських судів і підлягає вирішенню за правилами
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі
- ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
).
Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
належним чином повідомлено про час і місце
розгляду скарги.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими
інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування
ними норм матеріального і процесуального права, Вищий
господарський суд України дійшов висновку про відсутність
підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що:
- адміністративною колегією територіального відділення АМК у
розгляді справи № 04/54-05 про порушення законодавства про
захист економічної конкуренції та прийнятті оспорюваного рішення
з’ясовано таке:
у зв’язку із здійсненням моніторингу цін на послуги з вантажних
перевезень та з метою здійснення контролю за додержанням
законодавства про захист економічної конкуренції, на підставі
наказу Антимонопольного комітету України від 20.05.2003 № 51
“Про запровадження органами Комітету моніторингу пріоритетних
ринків” територіальними відділеннями було надіслано листи
(запити) автотранспортним підприємствам, які надають послуги з
вантажних автоперевезень та мають найбільші обсяги;
11.07.2005 ТОВ “Укртранс” було надіслано запит за
№ 04-29.3/03-4022 про надання інформації з терміном відповіді
23.07.2005, причому в запиті зазначалося про можливість
відповідальності у разі ненадання інформації згідно з Законом;
відповідь на запит у встановлений термін не надійшла, у зв’язку
з чим директора ТОВ “Укртранс” 27.07.2005 було запрошено до
відділення АМК на 04.08.2005 для надання пояснень щодо факту
неподання витребуваної інформації;
04.08.2005 директор названого товариства до відділення АМК не
прибув, про що працівниками цього відділення складено акт;
адміністративною колегією відділення АМК було видано
розпорядження від 17.08.2005 № 120-р “Про початок розгляду
справи”, про що ТОВ “Укртранс” повідомлено листом від 18.08.2005
№ 04-29.3/03-4539, в якому також порушувалося питання щодо
причин ненадання інформації;
відповідні документи –запит від 11.07.2005, запрошення, лист від
18.08.2005 –отримані ТОВ “Укртранс” згідно з поштовими
повідомленнями про вручення;
- на день прийняття оспорюваного рішення ТОВ “Укртранс”
витребуваної інформації відділенню АМК не надало;
- згідно з оспорюваним рішенням:
дії ТОВ “Укртранс” з неподання інформації на запит
територіального відділення АМК у встановлені головою цього
відділення строки визнано порушенням законодавства про захист
економічної конкуренції, передбаченим пунктом 13 статті 50
Закону ( 2210-14 ) (2210-14)
;
на підставі частини другої статті 52 Закону ( 2210-14 ) (2210-14)
ТОВ
“Укртранс” притягнуто до відповідальності у вигляді накладення
штрафу в сумі 5000 грн.
Відповідно до статті 3 Закону України “Про Антимонопольний
комітет України” ( 3659-12 ) (3659-12)
основним завданням названого
Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної
політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за
дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на
засадах рівності суб’єктів господарювання перед законом та
пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення
порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет
України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і
Севастополі утворюються територіальні відділення
Антимонопольного комітету України, повноваження яких
визначаються названим Комітетом у межах його компетенції.
Повноваження територіальних відділень Антимонопольного комітету
України визначаються цим Законом, іншими актами законодавства
(частини перша і друга статті 12 Закону України “Про
Антимонопольний комітет України” ( 3659-12 ) (3659-12)
).
Згідно з пунктом 5 статті 17 названого Закону ( 3659-12 ) (3659-12)
голова
територіального відділення Антимонопольного комітету України
наділений, зокрема, такими повноваженнями: при розгляді заяв і
справ про порушення законодавства про захист економічної
конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених
законом випадках вимагати від суб’єктів господарювання,
об’єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування,
органів адміністративно-господарського управління та контролю,
їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних
осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.
Аналогічний за змістом припис містить підпункт 5 пункту 8
Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету
України, затвердженого розпорядженням названого Комітету від
23.02.2001 № 32-р ( z0291-01 ) (z0291-01)
.
Статтею 22 Закону України “Про Антимонопольний комітет України”
( 3659-12 ) (3659-12)
визначено, зокрема, що:
- вимоги голови територіального відділення Антимонопольного
комітету України в межах його компетенції є обов’язковими для
виконання у визначені ним строки, якщо інше не передбачено
законом;
-невиконання вимог голови територіального відділення
Антимонопольного комітету України тягне за собою передбачену
законом відповідальність.
Відповідно до статті 221 названого Закону ( 3659-12 ) (3659-12)
суб’єкти
господарювання, інші юридичні особи, їх посадові особи та
працівники зобов’язані на вимогу голови територіального
відділення Антимонопольного комітету України подавати документи,
предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в
тому числі з обмеженим доступом, необхідну для виконання
територіальними відділеннями завдань, передбачених
законодавством про захист економічної конкуренції.
Всупереч твердженню скаржника, Закон України “Про
Антимонопольний комітет України” ( 3659-12 ) (3659-12)
не містить якогось
вичерпного переліку випадків, “при яких здійснюються
повноваження” голови територіального відділення АМК вимагати
відповідну інформацію у суб’єктів господарювання та інших осіб.
Не може бути взято до уваги також інші доводи касаційної скарги,
з огляду на таке:
- дійсно, відповідно до статті 7 Закону України “Про
Антимонопольний комітет України” ( 3659-12 ) (3659-12)
названий Комітет
приймає власні нормативно-правові акти у формі розпоряджень, а
згідно з статтею 9 названого Закону ( 3659-12 ) (3659-12)
голова
Антимонопольного комітету України видає, зокрема, накази,
обов’язкові для працівників цього Комітету (а не для
господарюючих суб’єктів). Однак вміщене у запиті про надання
інформації посилання на наказ Антимонопольного комітету України
№ 51 не впливає на правову оцінку судом обставин даної справи,
оскільки повноваження голови територіального відділення АМК щодо
витребування інформації, необхідної для виконання завдань,
передбачених законодавством про захист економічної конкуренції,
визначено не наказом № 51, а наведеними приписами Закону України
“Про Антимонопольний комітет України” ( 3659-12 ) (3659-12)
та названого
Положення, і ці приписи є обов’язковими незалежно від видання
даного наказу;
- згадані Закон ( 3659-12 ) (3659-12)
та Положення ( z0291-01 ) (z0291-01)
не
передбачають обов’язкового прийняття головою територіального
відділення АМК будь-якого попереднього, - до надіслання ним
запиту про надання інформації, - рішення (розпорядження) з цього
приводу.
Пункт 13 статті 50 Закону України “Про захист економічної
конкуренції” ( 2210-14 ) (2210-14)
визначає неподання інформації, зокрема,
територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у
встановлені головою такого відділення строки як порушення
законодавства про захист економічної конкуренції.
Згідно з частиною другою статті 52 Закону України “Про захист
економічної конкуренції” ( 2210-14 ) (2210-14)
за порушення, передбачені,
зокрема, пунктом 13 статті 50 цього Закону ( 2210-14 ) (2210-14)
накладаються штрафи у розмірі до одного відсотка доходу
(виручки) суб’єкта господарювання від реалізації продукції
(товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував
року, в якому накладається штраф.
Судовими інстанціями належним чином з’ясовано наявність підстав
для такої відповідальності ТОВ “Укртранс” і відповідність
розміру цієї відповідальності вимогам чинного законодавства.
Відтак у Вищого господарського суду відсутні підстави для
скасування законних і обґрунтованих судових рішень.
Керуючись статтями 111-9, 111-11 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
21.04.2006 зі справи № 9/12-АП-06 залишити без змін, а касаційну
скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Українська
транспортна компанія” –без задоволення.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Бенедисюк
Суддя В. Джунь