ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.07.2006 Справа N 27/27
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
головуючого Карабаня В.Я.
суддів: Чабана В.В.
Ковтонюк Л.В.
за участю представників:
позивача Гусак О.Л. дов. від 27.09.2005
відповідача не з’явився
розглянувши у Закритого акціонерного товариства “Корпорації
відкритому судовому “Дніпродормостобуд”
засіданні касаційну
каргу
на постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 17.05.2006
у справі № 27/27
господарського суду Дніпропетровської області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
“Агропак”
До Закритого акціонерного товариства “Корпорації
“Дніпродормостобуд”
Про спонукання укласти додаткову угоду № 2 до договору оренди
нежитлового приміщення
В С Т А Н О В И В:
25.01.2006 Товариство з обмеженою відповідальністю “Агропак”
(далі –ТОВ “Агропак”) звернулося до суду з позовом до закритого
акціонерного товариства “Корпорація “Дніпродормостобуд” (далі
ЗАТ –“Корпорація “Дніпродормостобуд”) про спонукання відповідача
укласти додаткову угоду № 2 до договору оренди нежитлових
приміщень від 01.11.2001, укладеного між позивачем та
комунальним підприємством “Дніпропетровський металомеханічний
завод”. Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що відповідач
відмовився підписати додаткову угоду № 2 до договору оренди
нежитлових приміщень від 01.11.2001 про внесення змін до
договору щодо відомостей про орендодавця у зв’язку із переходом
права власності на орендоване позивачем майно до відповідача та
адреси об’єкта оренди у зв’язку з присвоєнням за розпорядженням
виконкому Дніпропетровської міської ради № 42 від 16.01.2003
спорудам та приміщенням, які є об’єктом оренди, нової адреси.
Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що договір оренди
нежитлових приміщень від 01.11.2001 припинив свою дію після
укладення між позивачем та відповідачем договору оренди № 49 від
01.12.2003 того ж нерухомого майна.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
20.03.2006 (суддя Татарчук В.О.) у задоволенні позову відмовлено
з тих підстав, що оскільки 01.12.2003 між сторонами спору було
укладено договір оренди № 49, зобов’язання за договором оренди
від 01.11.2001 були припинені. Суд першої інстанції також вказав
про те, що постановою Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 25.10.2005 у справі № 11/49 договір
оренди № 49 від 01.12.2003 було визнано недійсним на майбутнє,
тому певний час існували правовідносини за цим договором, у тому
числі його умови щодо припинення дії договору від 01.11.2001.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 17.05.2006 (колегія у складі суддів: Науменко І.М., Голяшкін
О.В., Білецька Л.М.) скасовано рішення господарського суду
Дніпропетровської області від 20.03.2006, позов задоволено.
Зобов’язано відповідача укласти додаткову угоду № 2 до договору
оренди від 01.11.2001 на умовах, запропонованих ТОВ “Агропак”.
Стягнуто із ЗАТ “Корпорація “Дніпродормостобуд” на користь ТОВ
“Агропак” 85 грн. витрат по сплаті державного мита, 118 витрат
на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 42,50
грн. витрат по розгляду апеляційної скарги.
Не погоджуючись з постановою Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 17.05.2005, ЗАТ “Корпорація
“Дніпродормостобуд” звернулося з касаційною скаргою, в якій
просить її скасувати, а рішення господарського суду
Дніпропетровської області від 20.03.2006 залишити без змін,
посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права
та порушення судом норм процесуального права.
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ “Агропак” зазначило прохання
касаційну скаргу ЗАТ “Корпорація “Дніпродормостобуд” залишити
без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 17.05.2005 –без змін.
В судове засідання не з’явився представник ЗАТ “Корпорація
“Дніпродормостобуд”. Враховуючи, що про час і місце судового
засідання ЗАТ “Корпорація “Дніпродормостобуд” було повідомлено
належним чином, Вищий господарський суд України вважає за
можливе розглянути касаційну скаргу за його відсутності.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі встановлених
фактичних обставин справи застосування норм матеріального і
процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта,
знаходить необхідним касаційну скаргу задовольнити частково.
Господарськими судами встановлено, що 01.11.2001 між позивачем
як орендарем та комунальним підприємством “Дніпропетровський
металомеханічний завод” як орендодавцем було укладено договір
оренди нежитлових приміщень, строк дії якого згідно з п. 11.1
договору до 01.11.2017. Рішенням Дніпропетровської обласної ради
від 17.01.2003 № 125-7/ХХІV ліквідовано як юридичну особу
комунальне підприємство “Дніпропетровський металомеханічний
завод”, також надано згоду на створення ЗАТ “Корпорація
“Дніпродормостобуд”, передавши до його статутного фонду як
частку Дніпропетровської обласної ради майно, що знаходиться на
балансі комунального підприємства “Дніпропетровський
металомеханічний завод”.
Судами також встановлено, що 01.12.2003 між позивачем та ЗАТ
“Корпорація “Дніпродормостобуд” було укладено договір оренди
№ 49 того ж самого майна, що було об’єктом оренди за договором
від 01.11.2001. Постановою Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 25.10.2005 у справі № 11/149 на підставі
ст. 48 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
договір № 49 від 01.12.2003 визнано
недійсним на майбутнє.
Вищий господарський суд України погоджується з правовою позицією
суду апеляційної інстанції щодо чинності для відповідача як
нового власника орендованих позивачем нежитлових приміщень
договору оренди від 01.11.2001, оскільки договір № 49 від
01.12.2003, який визнано недійсним на підставі ст. 48 ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
, є недійсним з моменту його укладення. Вказівка щодо
визнання недійсним на майбутнє цього договору оренди пов’язана з
особливостями договору оренди як договору про надання послуг, і
стосується тільки об’єкта реституції.
Разом з тим, судами попередніх інстанцій не досліджено питання,
коли було створено ЗАТ “Корпорація “Дніпродормостобуд” та
відповідно внесено до Державного реєстру підприємств та
організацій України. При розгляді справи не було забезпечено
всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому процесі
всіх обставин справи в їх сукупності, як це передбачено ст. 43
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Відповідно до ст. 38 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, якщо надані сторонами докази є недостатніми,
господарський суд зобов’язаний витребувати від підприємств та
організацій незалежно від їх участі у справі документи і
матеріали, які необхідні для вирішення спору.
За таких обставин ухвалені у справі судові рішення не можуть
вважатися законними і обгрунтованими, а тому вони підлягають
скасуванню, а справа –передачі на новий розгляд до суду першої
інстанції.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-9 - 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства
“Корпорація“Дніпродормостобуд” задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
20.03.2006 та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 17.05.2006 у справі № 27/27 скасувати.
Справу № 27/27 направити на новий розгляд до господарського суду
Дніпропетровської області.
Головуючий В.Карабань
Судді: В.Чабан
Л.Ковтонюк