ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.07.2006 Cправа N 336/15-05
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Фролової Г. М. –головуючий
Волковицької Н.О.
Мачульського Г.М.
за участю представників:
позивача Гереєва І.В. –дов. від 19.07.2006 року
відповідача Васильєва О.О. –дов. від 19.07.2006 року
розглянувши у Товариства з обмеженою відповідальністю
відкритому судовому “Торгово-промисловий дім “Кристал”
засіданні касаційну
скаргу
на постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду
від 20.04.2006 року
у справі № 336/15-05 господарського суду Київської
області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
“Мединський і К”
до Товариства з обмеженою відповідальністю
“Торгово-промисловий дім “Кристал”
про стягнення 10 324, 05 грн.
В С Т А Н О В И В:
Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду
України від 17.07.2006 року у зв’язку з відпусткою суддів
Муравйова О.В., Полянського А.Г., для розгляду касаційної скарги
у справі № 336/15-05 господарського суду Київської області,
призначено колегію суддів у складі: головуючий – Фролова Г.М.,
судді: Волковицька Н.О., Мачульський Г.М.
У листопаді 2005 року Товариство з обмеженою відповідальністю
“Мединський і К” звернулося до господарського суду Київської
області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю
“Торгово-промисловий дім “Кристал” про стягнення з відповідача
на користь позивача вартості наданих відповідачу послуг з
перевезення вантажу згідно рахункам-фактурам №№ СФ –0001225,
0001226, 0001227 на загальну суму 10 105, 00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про те, що у
відповідності з умовами договору-доручення на перевезення
вантажів автомобільним транспортом від 11.10.2005 року № 14,
укладеного між позивачем і відповідачем, останньому були надані
послуги по перевезенню на суму 5 555, 00 грн. Крім того, позивач
зазначає, що у відповідності з пунктом 4.3 вказаного вище
договору за простой автомобілю передбачені санкції у розмірі
650, 00 грн. за кожну добу. Оскільки з вини відповідача
(відсутність належним чином оформленого підтвердження
розмитнення товару) автомобіль простояв сім діб, позивач просить
також стягнути з відповідача передбачені договором санкції.
Рішенням господарського суду Київської області від 27.01.2006
року (суддя: Рябцева О.О.), залишеним без змін постановою
Київського міжобласного апеляційного господарського суду від
20.04.2006 року (судді: Федоров М.О. –головуючий, Міщенко П. К.,
Рудченко С.Г.) по справі № 336/15-05 господарського суду
Київської області, позов задоволено. Стягнуто з Товариства з
обмеженою відповідальністю “Торгово-промисловий дім “Кристал” на
користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Мединський і К”
5 555, 00 грн. основного боргу, 4 550, 00 грн. винагороди, 102,
00 грн. витрат по сплаті державного мита та 118, 00 грн. витрат
на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Мотивуючи судові рішення, господарські суди, з посиланням на
статті 525, 526 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
,
зазначають, що вартість отриманих відповідачем послуг останнім в
добровільному порядку на сплачена і вимоги позивача про
стягнення з відповідача 5 555, 00 грн. підлягають задоволенню.
Крім того, суди зазначають, що відповідачем своєчасно не видано
оформлене належним чином підтвердження вантажу, що призвело до
затримки на російсько-українській митниці на 9 діб з 13.10.2005
року по 22.10.2005 року, а оскільки у відповідності з умовами
договору термін навантажувально-розвантажувальних робіт
становить 24 години, то позивачем правильно визначений термін
простою –7 діб.
Не погоджуючиcь з постановою, Товариство з обмеженою
відповідальністю “Торгово-промисловий дім “Кристал” звернулося
до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на
постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 20.04.2006 року по справі № 336/15-05 господарського
суду Київської області, в якій просить постанову та рішення у
справі скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду
першої інстанції, мотивуючи касаційну скаргу доводами про
порушення судом норм матеріального та процесуального права,
зокрема, статей 33, 43 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Зокрема, заявник зазначає, що штампи на
міжнародній товарно-транспортній накладній не можуть свідчити
про те, що відповідач не надав належним чином оформлене
підтвердження вантажу.
Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому посилається на
безпідставність доводів відповідача.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників
сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки
обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та
постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України переглядає за
касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського
суду та постанови апеляційного господарського суду.
Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція виходить з
обставин, встановлених у даній справі судом першої та
апеляційної інстанції.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції,
11.10.2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю
“Мединський і К” (Повірений) та Товариством з обмеженою
відповідальністю “Торгово-промисловий дім “Кристал” (Довіритель)
укладено договір-доручення на перевезення вантажів автомобільним
транспортом.
Відповідно до пункту 3.1 договору Довіритель доручає Повіреному
виконання робіт по предмету договору у вигляді транспортних
заявок, підписаних відповідальними особами та завірених
печатками, з зазначенням повного обсягу інформації, яка
необхідна для організації конкретних перевезень.
На виконання умов договору Довірителем (відповідачем) видана
заявка на перевезення вантажу за маршрутом м. Орел (Росія)
–м. Костянтинівка (Україна), вартість послуг складає 5555,00
грн., дати завантаження та вивантаження –12.10.2005 року та
17.10.2005 року відповідно.
Умови договору позивачем виконані своєчасно, про що свідчить
товарно-транспортна накладна № 0007109, згідно якої дата
завантаження товару –12.10.2005 року.
Вартість отриманих послуг у розмірі 5555,00 грн. відповідачем не
сплачена.
Відповідно до статті 1 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і
регулює господарські відносини, що виникають у процесі
організації та здійснення господарської діяльності між
суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими
учасниками відносин у сфері господарювання.
Статтею 175 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
визначено,
що майново-господарськими визнаються цивільно-правові
зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин
при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана
сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої
сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має
право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських
відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням
особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов
договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного
законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до
звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно
ставляться.
Згідно статті 193 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин
повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином
відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за
відсутності конкретних вимог щодо виконання
зобов'язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно
ставляться.
Враховуючи викладене, суди першої та апеляційної інстанції
дійшли правильного висновку, що, оскільки матеріалами справи
підтверджено виконання позивачем взятих на себе зобов'язань за
договором № 14 від 11.10.2005 року та несплату відповідачем
вартості отриманих послуг, позовні вимоги щодо стягнення боргу у
розмірі 5555,00 грн. підлягають задоволенню.
Також, враховуючи, що матеріалами справи підтверджено простій
автомобілю 7 діб з вини відповідача, суди першої та апеляційної
інстанції дійшли вірного висновку про задоволення позовних вимог
в частині стягнення з відповідача 4500,00 грн. санкцій,
передбачених пунктом 4.3 договору № 14 від 11.10.2005 року за
простій автомобілю з вини Довірителя (відповідача) понад
встановлених нормативних строків у розмірі 650,00 грн. за кожну
почату добу простою.
Твердження заявника про порушення і неправильне застосування
судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті
рішення та постанови не знайшли свого підтвердження та
суперечать матеріалам справи.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що рішення та
постанова у справі прийняті у відповідності з нормами
матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи
скасування не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7,
пунктом 1 статті 111-9, статтею 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
“Торгово-промисловий дім “Кристал” залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Київської області від 27.01.2006
року та постанову Київського міжобласного апеляційного
господарського суду від 20.04.2006 року у справі № 336/15-05
господарського суду Київської області залишити без змін.
Головуючий Г. Фролова
Судді: Н. Волковицька
Г. Мачульський