ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.07.2006 Справа N 40/143
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Першикова Є.В.
суддів Савенко Г.В., Ходаківської І.П.
розглянувши касаційне подання Прокуратури м. Києва
на постанову від 11.04.06
Київського апеляційного господарського суду
у справі № 40/143
господарського суду м. Києва
за позовом Київського природоохоронного прокурора в інтересах
держави в особі Київської міської ради
до ТОВ “Ілвест-ЛТД”
про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки
за участю представників сторін:
позивача: прокурор Баклан Н.Ю. посвідчення № 7
відповідача: Маслянікова В.В. доручення № 225-КР-675 від
03.07.2006р.
Канцеба Ю.П. доручення № 225-КР-674 від 03.07.2006р.
За згодою сторін відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у
судовому засіданні від 20.07.06 оголошуються лише вступна та
резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого
господарського суду України.
Дослідивши доводи касаційного подання, ознайомившись з наданими
представником прокуратури і сторонами поясненнями,
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду міста Києва від 24.05.2005 року
позов Київського природоохоронного прокурора в інтересах держави
в особі Київської міської ради до ТОВ “Ілвест-ЛТД” задоволений
повністю.
Зобов'язано ТОВ “Ілвест-ЛТД” звільнити самовільно зайняту
земельну ділянку площею 0,1 га, розташовану за адресою: м. Київ,
вул. Червоногвардійська, 3, та привести її у придатний для
використання стан протягом одного місяця з моменту набрання
рішенням законної сили.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
11.04.2006 року рішення суду першої інстанції скасовано. В
позові Київського природоохоронного прокурора в інтересах
держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою
відповідальністю “Ілвест-ЛТД” про повернення самовільно зайнятої
земельної ділянки відмовлено.
Заступник прокурора міста Києва звернувся до Вищого
господарського суду України із касаційним поданням на постанову
апеляційного господарського суду, вважаючи, що вона прийняті
внаслідок порушення та неправильного застосування норм
матеріального і процесуального права, а тому просить постанову
Київського апеляційного господарського суду скасувати, залишивши
рішення суду першої інстанції без змін.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши
касаційне подання заступника прокурора міста Києва на постанову
Київського апеляційного господарського суду та перевіривши
наявні матеріали справи на предмет правильності їх оцінки
судами, а також правильність застосування норм матеріального і
процесуального права відзначає наступне:
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у
позові, апеляційний господарський суд виходив з того, що ТОВ
“Ілвест-ЛТД” є неналежним відповідачем у даній справі,
обґрунтовуючи це використанням відповідачем земельної ділянки,
яка розташована за іншою адресою ніж спірна (м. Київ, вул.
Червоногвардійська, 1).
Проте погодитись із наведеним обґрунтуванням відмови у позові не
можна, виходячи із наступного.
Як вбачається із наявних у справі матеріалів, за результатами
перевірки проведеної Київською міською радою з питань дотримання
вимог земельного законодавства складений акт № 326/03 від
18.03.2005 року, зі змісту якого видно, що земельна ділянка на
вул. Червоногвардійська, 3 у Деснянському районі міста Києва,
орієнтовною площею 0,1 га. використовуються ТОВ “Ілвест-ЛТД” під
розміщення виробничої бази без документів, що посвідчують право
власності чи право користування земельною ділянкою.
Цей акт складено та підписано Інспектором по використанню та
охороні земель м. Києва Івановою В.П. , а також підписаний
директором ТОВ “Ілвест-ЛТД” Ільницьким Є.О. без жодних
зауважень.
Відповідно до частин 1 та 3 ст. 125 Земельного кодексу України
( 2768-14 ) (2768-14)
право власності та право постійного користування на
земельну ділянку виникає після одержання її власником або
користувачем документа, що посвідчує право власності чи право
постійного користування земельною ділянкою, та його державної
реєстрації.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її
меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує
право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Згідно частини 1 ст. 126 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
право власності на земельну ділянку і право постійного
користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.
В матеріалах справи документи, які б посвідчували право
власності відповідача на спірну ділянку відсутні.
Статтею 212 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
передбачено,
що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню
власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат,
понесених за час незаконного користування ними. Приведення
земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи
знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок
громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні
ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок
провадиться за рішенням суду.
При такому положенні коли факт порушення ТОВ “Ілвест-ЛТД”
земельного законодавства встановлений актом від 18.03.2005 року,
з чим відповідач погодився, підписавши зазначений акт, місцевий
господарський суд обґрунтовано задовольнив позов про повернення
самовільно зайнятої відповідачем земельної ділянки і підстав для
скасування судового рішення з наведених у постанові апеляційного
суду мотивів не було.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів Вищого Господарського суду України,
ПОСТАНОВИЛА
Касаційне подання заступника прокурора міста Києва задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
11.04.06 у справі № 40/143 скасувати, а рішення господарського
суду міста Києва від 24.05.2005 року, - залишити без змін.
Головуючий Є.Першиков
Судді: Г.Савенко
І.Ходаківська