ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.07.2006 Справа N 22/735
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючий суддя Першиков Є. В.
судді Савенко Г.В.
Ходаківська І.П.
розглянувши Закритого акціонерного товариства “Міжнародний
касаційну скаргу виставковий центр”
на постанову від 23.03.2006р. Київського
апеляційного господарського суду
у справі № 22/735 Господарського суду м. Києва
за позовом Закритого акціонерного товариства “Гідроінжбуд”
до Закритого акціонерного товариства “Міжнародний
виставковий центр”
Про стягнення 100 000 грн.
З участю представників :
позивача –Гаврилюк Є.В., за довіреністю
відповідача –Кушніренко І.О., за довіреністю
В С Т А Н О В И В :
Рішенням Господарського суду м. Києва від 30.12.2005р. у справі
№ 22/735, яке залишене без змін постановою від 23.03.2006р.
Київського апеляційного господарського суду, позов задоволено
повністю. Стягнено із Закритого акціонерного товариства
«Міжнародний виставковий центр» на користь Закритого
акціонерного товариства «Гідроінжбуд»100000 грн. основного
боргу, 1000 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн.
витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Закрите акціонерне товариство “Міжнародний виставковий центр”
звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просить скасувати постанову від 23.03.2006р.
Київського апеляційного господарського суду та рішення
Господарського суду м. Києва від 30.12.2005р. у справі № 22/735,
і прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні
позову повністю.
20.07.2006р. справа розглянута по суті колегією суддів у
постійному складі: головуючий –Першиков Є.В., судді Савенко
Г.В., Ходаківська І.П. , утвореною розпорядженням заступника
Голови Вищого господарського суду України від 09.04.04.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин
справи правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних обставин.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.07.2002р. між Закритим
акціонерним товариством «Міжнародний виставковий центр»(за
договором замовник) та Проектно-будівельним концерном
"Укрмонолітспецбуд" (за договором генеральний підрядник) та
Закритим акціонерним товариством "Гідроінжбуд" (за договором
підрядник) укладено договір підряду № 42.
Відповідно до пункту 2.1 договору замовник доручає підряднику
виконання робіт по будівництву зовнішніх інженерних мереж
першого пускового комплексу "Міжнародний виставковий цент" в
місті Києві, по проспекту Броварському, 15.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, вартість
виконаних за договором робіт становить 1 671 872 грн. 40 коп.
Відповідачем перераховано грошові кошти за виконанні роботи
платіжними дорученнями від 09.08.2002 на суму 78400 грн., від
21.08.2002 на суму 350000 грн., від 09.09.2002 на суму 100000
грн., від 10.09.2002 на суму 100000 грн., від 13.09.2002 на суму
60000 грн., від 16.09.2002 на суму 50000 грн., від 15.11.2002 на
суму 30000 грн., від 05.12.2002 на суму 25000 грн., від
16.12.2002 на суму 15000 грн., від 21.01.2003 на суму 10000
грн., від 04.02.2003 № 214 на суму 30000 грн., від 26.02.2003 №
398 на суму 30000 грн., від 28.02.2003 № 445 на суму 20000 грн.,
від 06.03.2003 № 486 на суму 15000 грн., від 24.03.2003 № 604 на
суму 70000 грн., від 08.04.2003 № 683 на суму 50000 грн., від
29.05.2003 № 858 на суму 40000 грн., від 09.06.2003 № 50 на суму
350000 грн., від 03.07.2003 № 13 на суму 158531 грн. 20 коп.
Всього на суму 1 581 931, 20 грн.
Окрім того, 190 000 грн. за виконанні роботи було перераховано
Проектно-будівельним концерном "Укрмонолітспецбуд".
Загальна сума оплати виконаних робіт за договором підряду № 42
від 29.07.2002. склала 1 771 931, 20 грн., тобто переплата
становить 100 000 грн.
Проте, Листом від 17.07.2003 № 03-461 Закритим акціонерним
товариством «Міжнародний виставковий центр»в платіжному
дорученні № 13 від 03.07.2003 на суму 158531 грн. 20 коп.
змінено призначення платежу та зазначено, що вірним слід вважати
призначення платежу: оплата за будівельні роботи згідно із
договором № 42 від 29.07.2002 - 18472 грн., договором № 97 від
23.04.2003 - 359 грн. 60 коп. , договором № 21/03-29 - 19598
грн. 40 коп. , штрафні санкції по договору № 42 від 29.07.2002 -
111031 грн. 88 коп. та просив суму переплати 9068 грн. 92 коп.
повернути на його розрахунковий рахунок.
22.07.2003 ЗАТ "Гідроінжбуд" повернув відповідачу 9068 грн. 92
коп. як помилково перераховані кошти за платіжним дорученням №
13 від 03.07.2003.
Також, з матеріалів справи вбачається, що проектно-будівельний
концерн "Укрмонолітспецбуд" звернувся до суду з позовом про
стягнення 190 000 грн. як помилково сплачених. Рішенням
Господарського суду міста Києва від 28.03.2005р. у справі №
21/122 задоволено позов Проектно-будівельного концерну
"Укрмонолітспецбуд" до Закритого акціонерного товариства
"Гідроінжбуд" про стягнення 190 000 грн. коштів як безпідставно
отриманих позивачем. Постановою Київського апеляційного
господарського суду від 14.06.2005р. рішення суду першої
інстанції змінено, стягнуто із ЗАТ "Гідроінжбуд" помилково
перераховані кошти у розмірі 100000 грн., сплачені Проектно-
будівельним концерном "Укрмонолітспецбуд" позивачу за виконані
роботи по договору № 42, 7601 грн. 78 коп. збитків від інфляції,
25078 грн. 08 коп. заборгованості по відрахуванню за послуги по
договору, 1326 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн.
витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В
частині стягнення 90000 тисяч відмовлено з огляду на їх сплату
після внесення відповідних змін до договору № 42 від
29.07.2002., якими обов’язок оплати покладено також на Проектно-
будівельний концерн "Укрмонолітспецбуд" (додаткова угода № 1 від
06.09.2002р.). Постанова Київського апеляційного господарського
суду від 14.06.2005 у справі № 21/122 залишена без змін
постановою Вищого господарського суду України від 06.10.2005р.
Платіжним дорученням від 28.12.2005р. № 2767 ЗАТ "Гідроінжбуд"
сплатив Проектно-будівельному концерну "Укрмонолітспецбуд"
стягнуту суму на підставі наказу Господарського суду міста Києва
у справі № 21/122 у розмірі 134123 грн. 86 коп.
З урахуванням вищенаведених обставин, попередні судові інстанції
дійшли висновку про неповну оплату виконаних робіт за договором
підряду № 42 від 29.07.2002. та задовольнили позовні вимоги щодо
стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 100 000 грн.
Однак такі висновки попередніх судових інстанцій зроблені без
всебічного, повного та об’єктивного розгляду в судовому
засіданні всіх обставин справи в їх сукупності як того вимагає
ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги про стягнення
100 000 грн. за виконані підрядні роботи ґрунтуються на договорі
підряду № 42 від 29.07.2002.
Зазначений договір укладено між Закритим акціонерним товариством
«Міжнародний виставковий центр»(замовник) та Проектно-
будівельним концерном "Укрмонолітспецбуд" (генеральний
підрядник) та Закритим акціонерним товариством "Гідроінжбуд"
(підрядник), тобто договір є тристороннім.
Як вбачається зі змісту договору № 42 від 29.07.2002. та
додаткової угоди № 1 від 06.09.2002р. оплату виконаних ЗАТ
"Гідроінжбуд" робіт здійснює як ЗАТ «Міжнародний виставковий
центр» так і Проектно-будівельний концерн "Укрмонолітспецбуд".
Проте, попередніми судовими інстанціями взагалі не
досліджувалися обставини щодо розподілу обов’язків по оплаті
виконаних робіт між ЗАТ«Міжнародний виставковий центр»та
Проектно-будівельний концерн "Укрмонолітспецбуд" за договором №
42 від 29.07.2002. та додатковою угодою № 1 від 06.09.2002р.
Окрім того, Проектно-будівельний концерн "Укрмонолітспецбуд",
прав та обов’язків якого безпосередньо стосується предмет спору,
не був залучений судом до участі у справі, що відповідно до п. 3
ч. 2 ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
є в будь-якому випадку
підставою для скасування рішення місцевого господарського суду
або постанови апеляційного господарського суду.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного суду України,
викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 “Про судове
рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності
з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до
даних правовідносин.
Враховуючи неповноту встановлення попередніми судовими
інстанціями обставин справи та порушення норм процесуального
права, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення та
постанова у справі підлягають скасуванню, а справа –направленню
на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою
сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Міжнародний
виставковий центр” задовольнити частково.
Постанову від 23.03.2006р. Київського апеляційного
господарського суду та рішення Господарського суду м. Києва від
30.12.2005р. у справі № 22/735 скасувати.
Справу передати на новий розгляд Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя Є. Першиков
Судді Г. Савенко
І. Ходаківська