ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.07.2006 Справа N 17/5
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кравчука Г.А.,
суддів: Коробенка Г.П. ,, Шаргала В.І.,
розглянувши у Товариства з обмеженою відповідальністю
відкритому судовому “Трансфер”
засіданні касаційну
скаргу
на постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 13.04.2006 р.
у справі № 17/5
господарського суду Кіровоградської області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
“Трансфер”
до Кіровоградської обласної лікарні
Про стягнення 11 116,00 грн. за договором підряду
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: Резник О.М., директор;
відповідача: — не з’явились;
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2005 р. Товариство з обмеженою відповідальністю
“Трансфер” (далі –Товариство) звернулось до господарського суду
Кіровоградської області з позовною заявою, у якій просило
стягнути з Кіровоградської обласної лікарні (далі – Лікарня)
заборгованість за виконані роботи у розмірі 836,00 грн. та
завдані збитки у розмірі 10 280,00 грн.
Позовні вимоги Товариство обґрунтовувало тим, що Лікарня
неналежним чином виконала зобов’язання за договором підряду від
15.10.2004 р. та додатковими угодами до нього, внаслідок чого
завдала збитків у розмірі 10 280,00 грн., і, крім того, вона має
заборгованість по оплаті за виконані роботи у розмірі
836,00 грн.
Заявою б/н б/д Товариство збільшило позовні вимоги (т. 1,
а. с. 78) та просило господарський суд стягнути з Лікарні
2 381,00 грн. заборгованості за виконані роботи та
10 280,00 грн. завданих збитків.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від
18.01.2006 р. (суддя Таран С.В.) в задоволенні позовних вимог
Товариства відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 13.04.2006 р. (колегія суддів: Павловський П. П. , Чус О.В.,
Логвиненко О.В.) рішення господарського суду Кіровоградської
області від 18.01.2006 р. залишено без змін.
Вказані судові акти мотивовані тим, що доказів виконання робіт
за договором підряду від 15.10.2004 р. та додатковими угодами до
нього, так само як і доказів понесення збитків Підприємством не
надано.
Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з
касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 13.04.2006 р. і рішення господарського
суду Кіровоградської області від 18.01.2006 р., у якій просить
вказані судові акти скасувати та прийняти нове рішення. Вимоги,
наведені у касаційній скарзі, Товариство обґрунтовує тим, що
господарські суди попередніх інстанцій, приймаючи рішення та
постанову, які оскаржуються, не повно з’ясували обставини, що
мають значення для вирішення спору, зробили висновки, які не
відповідають обставинам справи та визнали встановленими
обставини, які не доведені.
Лікарня не скористалась правом, наданим ст. 111-2 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, та відзив на касаційну скаргу Товариства не
надіслало, що не перешкоджає перегляду постанови апеляційного
господарського суду, яка оскаржується.
За розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду
України від 19.07.2006 р. справу передано на розгляд колегії
суддів Вищого господарського суду України у складі Кравчука Г.А.
–головуючого, Коробенка Г.П. та Шаргала В.І.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю
представника Товариства матеріали справи та доводи Товариства,
викладені у касаційній скарзі, перевіривши правильність
юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи,
застосування господарськими судами першої та апеляційної
інстанцій норм матеріального і процесуального права при
прийнятті ними рішення та постанови, колегія суддів Вищого
господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено та
матеріалами справи підтверджується, що Товариство та Лікарня
мають розбіжності щодо обсягів виконаних Товариством робіт за
договором підряду від 15.10.2004 р. та додатковими угодами до
нього.
Однак, в порушення ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо
всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому процесі
всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом,
місцевий та апеляційний господарські суди вказаної обставини
справи, а саме –обсягів виконаних Товариством робіт за договором
підряду від 15.10.2004 р. та додатковими угодами до нього, не
з’ясували.
З тексту судових актів, які оскаржуються, вбачається, що
господарські суди попередніх інстанцій з метою з’ясування
вказаної обставини пропонували Товариству та Лікарні провести
судову будівельну експертизу, однак її не було проведену
(призначено) через відмову сторін.
З цього приводу колегія суддів Вищого господарського суду
України зазначає, що відповідно до частини першої ст. 41 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
для роз’яснення питань, що виникають при
вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань,
господарський суд призначає судову експертизу.
Вказана норма не ставить призначення судової експертизи у
залежність від згоди на це сторін у справі, а тому непризначення
господарськими судами першої та другої інстанцій судової
будівельної експертизи у зв’язку з відсутністю на це згоди
Товариства та Лікарні є порушенням ст. 41 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, а також частини третьої ст. 43 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, відповідно до якої господарський суд створює
сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні
умови для встановлення фактичних обставин справи.
Крім того, у матеріалах справи відсутні докази відмови
Товариства та Лікарні від проведення судової будівельної
експертизи.
Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду
України вважає, що господарські суди попередніх інстанцій,
вирішуючи даний спір, в порушення норм ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
не з’ясували фактичних обставин справи, які мають значення для
вирішення спору, та не створили сторонам необхідних умов для
встановлення вказаних обставин.
Згідно з роз’ясненнями Пленуму Верховного Суду України,
викладеними у п. 1 постанови від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове
рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли суд,
виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно
перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності
з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до
даних правовід носин.
Відповідно до частини першої ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи
апеляційного господарського суду або постанови апеляційного
господарського суду є порушення або неправильне застосування
норм матеріального чи процесуального права.
Оскільки передбачені процесуальним законом (ст. 111-7 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
) межі перегляду справи в касаційній
інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені
ним, вирішува ти питання про достовірність того чи іншого
доказу, про перевагу одних дока зів над іншими, збирати нові
докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів Вищого
господарського суду України вважає, що постанова
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
13.04.2006 р. і рішення господарського суду Кіровоградської
області від 18.01.2006 р. підлягають скасуванню як такі, що
прийняті з порушенням ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, а справа
–передачі на новий розгляд до господарського суду першої
інстанції.
Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду
необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати і
перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити
докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення
спору по суті, і в залежності від встановленого, прийняти
обґрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10 та 111-11 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
“Трансфер” на постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 13.04.2006 р. у справі № 17/5
господарського суду Кіровоградської області задовольнити
частково.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 13.04.2006 р. та рішення господарського суду Кіровоградської
області від 18.01.2006 р. у справі № 17/5 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду першої
інстанції.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Суддя Г.П. Коробенко
Суддя В.І. Шаргало