ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.07.2006 Справа N 01/38-38
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Щотки
С.О. , Васищака І.М., Подоляк О.А.,
розглянувши у відкритому ВАТ “Луцьке ремонтно-транспортне
судовому засіданні в м. підприємство”
Києві касаційну скаргу
на рішення господарського суду Волинської області
та постанову від 09.03.2006 року
Львівського апеляційного господарського
суду від 13.04.2006 року
у справі № 01/38-38
за позовом ПП “Айслаг”
до ВАТ “Луцьке ремонтно-транспортне
підприємство”
Про стягнення 89924,76 грн.
за участю представників :
позивача - Процик В.І.,
відповідача - Шинковенко Р.Я., Юнчик О.М.,
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Волинської області від 09.03.2006
року у справі № 01/38-38 (суддя Якушева І.О.), залишеним без
змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від
13.04.2006 року (судді: Кордюк Г.Т., Мурська Х.В., Давид Л.Л.)
позов задоволено: стягнуто з відповідача на користь позивача
26867 грн. заборгованості, 62769,22 грн. відсотків за
користування товарним кредитом, 111,88 грн. пені, 176,66 грн.
відсотків річних та судові витрати.
Не погоджуючись з рішенням та постановою господарських судів
першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
рішення і постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким
відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування
своїх вимог заявник посилається на порушення та неправильне
застосування господарськими судами норм матеріального та
процесуального права, що призвело до прийняття незаконних
судових рішень.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, заслухавши
пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи,
оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність
застосування судами норм матеріального та процесуального права,
прийшла до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право
залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу
без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає,
що постанова апеляційного господарського суду прийнята з
дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111-5 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
юридичну оцінку обставин справи та повноту їх
встановлення у рішенні місцевого господарського суду та
постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів
дійшла висновків про те, що господарські суди в порядку ст. ст.
43, 47, 43, 99, 101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
всебічно, повно і
об’єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в
їх сукупності; дослідили подані сторонами в обґрунтування своїх
вимог і заперечень докази, зокрема, договір поставки № 123 від
21.10.2005 р., накладні № № 002327, 002328, 002336 від
21.10.2005 р., № 002379 від 27.10.2005 р., № 002384 від
28.10.2005 р., № № 002432, 002433 від 02.11.2005 р., довіреності
серії ЯКЮ: № 831929 від 21.10.2005 р., № 831948 від 27.10.2005
р., № 831949 від 28.10.2005 р., № 831958 від 02.11.2005 р.,
платіжні доручення № 485 від 31.10.2005 року та № 894 від
27.01.2006 року; належним чином проаналізували відносини сторін;
встановили обставини справи та дійшли обґрунтованих і
правомірних висновків про відповідність умов договору поставки №
123 від 21.10.2005 року вимогам ст. 1.11.2 Закону України “Про
оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, про
порушення відповідачем умов зазначеного договору щодо
розрахунків за поставлену позивачем продукцію та сплати
відсотків за користування товарним кредитом.
На підставі встановлених фактичних обставин місцевим
господарським судом з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін,
правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні
правовідносини, обґрунтовано та правомірно задоволено позов.
В свою чергу, суд апеляційної інстанції, відповідно до ч. 1 ст.
101 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, повторно розглядаючи справу, повно
з’ясував обставини, які мали значення для правильного розгляду
поданої позивачем апеляційної скарги. Висновки апеляційного суду
ґрунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та
відповідають положенням чинного законодавства. Як наслідок,
прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає
положенням ст. 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та вимогам, що
викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від
29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
зі
змінами та доповненнями.
Відповідно до вимог ст. 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція не має права
встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були
встановлені у рішенні або постанові господарського суду або
відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи
іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати
нові докази або додатково перевіряти докази.
Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування
господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм
матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та
постанови не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з чим
підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих
судових актів колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ВАТ “Луцьке ремонтно-транспортне підприємство”
залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Волинської області від 09.03.2006
року та постанову Львівського апеляційного господарського суду
від 13.04.2006 року у справі № 01/38-38 залишити без змін.
Головуючий, суддя С. Щотка
С у д д і: І.Васищак
О. Подоляк