ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.07.2006 Справа N 28/192-05-4468
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого судді Овечкіна В.Е.,
суддів Чернова Є.В.,
Цвігун В.Л.,
розглянув касаційне подання
Заступника прокурора Одеської
області
на постанову від 06.09.05 Одеського апеляційного
господарського суду
у справі № 28/192-05-4468 господарського суду Одеської
області
за позовом Авіакомпанії “Південні авіалінії” у вигляді ТОВ
до Чорноморської регіональної митниці
Про відшкодування збитків
від Генеральної Прокуратури України Савицький О.В., посв.231
за участю представників:
від позивача: не з’явилися
від відповідача: Кошкуль С.К. довір. від 18.08.06 № 9/27/01/4266
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Одеської області від 11.07.05
(суддя Гуляк Г.І.), залишеним без змін постановою Одеського
апеляційного господарського суду від 06.09.05 (колегія суддів:
Пироговський В.Т. –головуючий,Картере В.І., Жеков В.І.) позовні
вимоги задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 32
319,21 грн. матеріальних збитків.
Судові рішення мотивовані тим, що матеріалами справи доведено
порушення відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів
позивача, що призвело до вимушеної сплати позивачем коштів в
сумі 32 319,21 грн.
В касаційному поданні заступник прокурора Одеської області
просить скасувати прийняті судові акти на підставі ст. 111-10ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки вони прийняті при неправильному
застосуванні норм матеріального та процесуального права. Так,
зокрема, посилається на те, що в порушення ст. 282 Митного
кодексу України ( 92-15 ) (92-15)
сертифікат про походження товару був
відсутній, хоча в товаросупровідних документах не містилося
відомостей про країну походження товару. У формулярі на літак та
“Сповіщенні про надання державного і реєстраційного знаків
повітряному судну” № РН 2478 зазначений лише виготовлювач літака
–Київ КИДАЗ, а не країна походження товару. Також зазначає, що у
1970 році місто Київ входило до складу СРСР, правонаступником
якого є Російська Федерація. Судами залишено поза увагою, що
відповідно до ст. 279 Митного кодексу України ( 92-15 ) (92-15)
якщо у
виробництві товару беруть участь дві або більше країн,
походження товару визначається згідно з критерієм достатньої
переробки. Літак був зданий в експлуатацію у 1970 році. За цей
час він міг неодноразово ремонтуватися, що могло вплинути на
визначення країни його походження. Літак позивач заявив до
митного оформлення з наданням векселя на суму ПДВ і тому був
зобов’язаний виконати всі передбачені у цьому разі вимоги. При
досліджені матеріалів справи в суді було встановлено, що значний
термін знаходження літака під митним контролем був обумовлений
чисельними помилками декларанта позивача, який вперше здійснював
митне оформлення повітряного судна. Дії ж митної служби в даному
випадку були правомірними, вважає прокуратура, вина та причинний
зв’язок між діями митниці та збитками позивача відсутні, тобто
відсутній склад правопорушення.
Окрім цього заступник прокурора в касаційному поданні зазначає,
що матеріальна шкода є надмірно сплаченими платежами. Відповідно
до ст. 50 Бюджетного Кодексу України ( 2542-14 ) (2542-14)
Державне
казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень,
що належать Державному бюджету України. Повернення надмірно
сплаченого позивачем митного збору за знаходження літака під
митним контролем слід здійснювати з Державного бюджету України в
особі Управління Державного казначейства в Одеській області за
поданням органу стягнення.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет
надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної
оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм
процесуального права, згідно з вимогами ст. 111-5 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
дійшла висновку, що касаційне подання підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у касаційному порядку судові
рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних
обставин справи перевіряє застосування судами попередніх
інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна
інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові
господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Суди попередніх інстанцій встановили наступне.
24.12.2004 року Авіакомпанія „Південні авіалінії" подала
Чорноморській регіональній митниці ВМД № 50030000/4/005275
(а.с.9) документи для митного оформлення повітряного судна АН-24
з наданням векселя на суму податку на додану вартість,
придбаного позивачем за зовнішньоекономічним контрактом № 40 від
01.11.04 у болгарської авіакомпанії "AIR COMPANY VIVANT AIR"
LTD.
Однак, 31.12.04 року рішенням від 31.12.04 № 683 Чорноморської
регіональної митниці країна походження задекларованого товару
визначена як невідома, оскільки в пакеті документів, наданих
разом із ВМД до митного оформлення відсутні сертифікат
походження товару та декларація про країну походження, у зв’язку
з чим оформлення зазначеного товару можливе за повними ставками
ЄМТ.
14.01.05 року позивач вдруге звернувся до митного органу з ВМД №
50030000/5/000107 (а.с.21) з метою оформлення вказаного літака і
надав відповідачу документи, в числі яких був сертифікат
походження товару. Але цього разу позивачу було усно заявлено,
що в митному оформленні літака з наданням податкового векселя на
суму ПДВ буде відмовлено, оскільки позивач не підпадає під дію
ч. 2 ст. 76 Закону України “Про Держбюджет”. А саме,
відповідачем оспорювався той факт, що повітряне судно
покупається “Південними авіалініями” для власних виробничих
потреб.
18.02.05 відповідачем було здійснено митне оформлення літака.
Дослідивши матеріали справи, суди попередніх інстанцій дійшли
висновку, що дії ЧРМ по не проведенню митного оформлення
повітряного судна АН-24 до 18.02.05 призвели до нанесення
матеріальних збитків позивачу (а.с. 147).
З огляду на цій висновок суд апеляційної інстанції помилково
зазначив про те, що відшкодування шкоди має проводитись на
підставі ст. 1166 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Відшкодування шкоди завданої органом державної влади згідно ст.
1173 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
відшкодовується державою незалежно
від вини ціх органів. При цьому слід врахувати, що оскільки
розпорядження державним майном відбувається через відповідні
фінансові органи, то саме ці фінансові органи є відповідачами за
позовами.
Позовні вимоги до органів державного казначейства не
пред’являлись. Вони не були залучені до участі у справі і в
порядку ст. 24 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що 18.07.05 відповідачем
було подано зауваження (а.с. 114,115) до протоколу судового
засідання від 11.07.05, в якому зазначено про те, що в судовому
засіданні митною установою було заявлене усне клопотання про
залучення до розгляду у справі Управління державного
казначейства в Одеській області відповідно до вимог ст. 1173 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
. Але зазначене клопотання не знайшло свого
відображення у протоколі судового засідання (а.с.106,107).
Відповідно до п. 6 ст. 811 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
у протоколі
судового засідання зазначаються, зокрема, усні заяви і
клопотання сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 5 цієї статті господарський суд розглядає
зауваження на протокол протягом п’яти днів з дня подання
зауваження і за результатами розгляду виносить ухвалу, якою
приймає зауваження або мотивовано відхиляє їх. Суд першої
інстанції такої ухвали не приймав.
Суд апеляційної інстанції на таке порушення норм процесуального
права уваги не звернув.
Окрім цього, попередні судові інстанції зазначали, що ВМД
містить відомості про походження товару ( графа 34 “Код країни
походження”, в якій зазначений код № 804, що є кодом України).
Однак, суди не звернули увагу на те, що літак був зданий в
експлуатацію в 1970 році, коли місто Київ було столицею УРСР,
яка входила до складу СРСР, правонаступником якого є Російська
Федерація. Судами було залишено без уваги, що відповідно до ст.
279 Митного кодексу України ( 92-15 ) (92-15)
якщо у виробництві товару
беруть участь дві або більше країн, походження товару
визначається згідно з критерієм достатньої переробки.
При новому розгляді справи суду першої інстанції слід з’ясувати,
чи був код країни 804, Україна таким самим і за часів
Радянського Союзу.
Судами не надана оцінка факту наявності трьох ВМД №
500030000/4/005275 (а.с.9), № 500030000/5/000107 (а.с.21), №
500030000/5/000452 (а.с.30).
Судами не вказано порушення яких норм здійснила митниця при
визначенні країни походження товару як невідомої (рішення №
683). Ними не надана юридична оцінка тому факту, що 14.01.05
позивач оформив літак по новій ВМД№ 500030000/5/000107, разом з
якою надав сертифікат походження товару № 013 від 03.12.04 з
зазначенням в ньому країною походження товару –Україна (Який був
відсутній при поданні ВМД № 500030000/4/005275 від 24.12.04. Не
надана юридична оцінка факту анулювання оформлених ВМД за заявою
декларанта, причинам відмови і факту відсутності картки відмови
у пропуску на митну територію України ( з відривним талоном
відмови) яку заповнює підприємство, що самостійно декларує
товар, як особа уповноважена на декларування. Без дослідження
цих та інших обставин висновок судів, що митниця з 24.12.04 по
18.02.05 правомірно відмовляла в проведенні митного оформлення
літака, касаційна інстанція вважає передчасним.
На підставі викладеного колегія суддів погоджується з
твердженнями касаційного подання про те, що попередніми судовими
інстанціями не були встановлені обставини, що мають суттєве
значення для справи, що згідно п. 2 ст. 104 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
є підставою для скасування або зміни рішення.
Порушення норм матеріального та процесуального права позбавляють
касаційну інстанцію можливості здійснити перевірку правової
оцінки всіх обставин справи і тому прийняті судові акти
підлягають скасуванню.
При повторному розгляді справи суду першої інстанції необхідно
усунути зазначені порушення та винести законне і обґрунтоване
рішення.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційне подання Заступника прокурора Одеської області
задовольнити.
Рішення господарського суду Одеської області від 11.07.05 та
постанову Одеського апеляційного господарського суду від
06.09.05 у справі
№ 28/192-05-4468 господарського суду Одеської області скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду
Одеської області.
Головуючий, суддя В. Овечкін
Судді: Є. Чернов
В. Цвігун