ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.07.2006 Справа N 20/411
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.
- головуючий, судді Джунь В.В. і Львов Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства
“Нижньодніпровський трубопрокатний завод”, м. Дніпропетровськ
(далі –ВАТ “НТЗ”)
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від
16.02.2006 та
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 25.04.2006
зі справи № 20/411
за позовом ВАТ “НТЗ”
до відкритого акціонерного товариства “Дніпровський
металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського”, м.
Дніпродзержинськ Дніпропетровської області (далі –ВАТ “ДМК ім.
Ф.Е. Дзержинського”) та
корпорації “Науково-виробнича інвестиційна група “Інтерпайп”, м.
Дніпропетровськ (далі –корпорація “НВІГ “Інтерпайп”)
про стягнення 77 850, 18 грн.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
ВАТ “НТЗ” –Деркач В.А.,
ВАТ “ДМК ім. Ф.Е. Дзержинського” –Гаврилова А.А.,
корпорації “НВІГ “Інтерпайп” –не з’яв.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський
суд України
В С Т А Н О В И В:
Позов подано про стягнення 77 850, 18 грн. на відшкодування
збитків, пов’язаних з поставкою продукції неналежної якості.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
16.02.2006 (суддя Пархоменко Н.В.), залишеним без змін
постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 25.04.2006 (колегія суддів у складі: Лотоцька Л.О.
–головуючий, судді Чоха Л.В. і Євстигнєєв О.С.), у позові
відмовлено. У прийнятті зазначених рішення та постанови
попередні судові інстанції виходили з того, що позивачем не
доведено наявності у поведінці відповідачів складу цивільного
правопорушення та протиправності їх поведінки у спірних
правовідносинах.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ВАТ
“НТЗ” просить оскаржувані рішення та постанову скасувати і
прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Скаргу
мотивовано прийняттям відповідних судових рішень всупереч
вимогам норм матеріального і процесуального права, в тому числі
статті 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, статті 226
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, приписів Інструкції про
порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і
товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою
Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7
( va007400-66 ) (va007400-66)
(далі –Інструкція № П-7 ( va007400-66 ) (va007400-66)
), статей
33, 43, 99, 101, 1057 Господарського процесуального кодексу
УкраЇни ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі - ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
).
ВАТ “ДМК ім. Ф.Е. Дзержинського” у відзиві на касаційну скаргу
заперечує проти її доводів, зазначаючи про їх необґрунтованість
та про відповідність оскаржуваних судових рішень чинному
законодавству, і просить зазначені рішення залишити без змін, а
скаргу –без задоволення.
Корпорація “НВІГ “Інтерпайп” у відзиві на касаційну скаргу
зазначає, що оскаржувані судові рішення стосовно названої
Корпорації є такими, що відповідають нормам матеріального і
процесуального права, і водночас –про свою згоду з думкою ВАТ
“НТЗ” з приводу цих рішень, у зв’язку з чим просить оскаржувані
судові рішення з даної справи скасувати частково і прийняти нове
рішення, яким задовольнити позовні вимоги щодо ВАТ “ДМК ім. Ф.Е.
Дзержинського”, а щодо корпорації “НВІГ “Інтерпайп” у
задоволенні позову відмовити.
Сторони відповідно до статті 111-4 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної
скарги.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими
інстанціями обставин справи та правильність застосування ними
норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський
суд України дійшов висновку про необхідність часткового
задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- ВАТ “НТЗ” (покупець) і корпорація “НВІГ “Інтерпайп”
(продавець) уклали договори від 31.12.2003 № 530040326 (далі
–договір від 31.12.2003) та від 25.01.2005 № 553050769 (далі
–договір від 25.01.2005);
- за умовами цих договорів продавець зобов’язувався передати у
власність, а покупець –прийняти та оплатити металопродукцію,
найменування, номенклатура, кількість та вартість якої
визначається у специфікаціях, що є додатками до договорів та їх
невід’ємною частиною;
- корпорація “НВІГ “Інтерпайп”, в свою чергу, уклала з
корпорацією “Індустріальний союз Донбасу” договір від 24.12.2003
№ 2004-130пст на поставку металопродукції;
- згідно з пунктами 5.1 договорів від 31.12.2003 і від
25.01.2005 якість, упаковка, маркування товару повинна була
відповідати встановленим в Україні державним стандартам та
підтверджуватися сертифікатом якості виробника;
- пунктом 6 цих же договорів сторони узгодили, що приймання
товарів за якістю здійснюється на підставі Інструкції № П-7
( va007400-66 ) (va007400-66)
, і у випадку виявлення неякісної продукції
виклик представників продавця та заводу-виробника є
обов’язковим;
- специфікаціями від 01.03.2005 № 1, від 01.04.2005 № 4 та № 7
сторони визначили кількість, асортимент, умови щодо якості
продукції (номер ДСТУ), вартість продукції, що поставлятиметься;
- ВАТ “ДМК ім. Ф.Е. Дзержинського” у період з.01.по травень 2005
року відвантажило на адресу ВАТ “НТЗ” трубну заготовку (за
п’ятьма відправками); якість продукції (відповідність її вимогам
ДСТУ 3-009-2000) підтверджувалася сертифікатами якості, про що є
позначки у кожній залізничній накладній;
- трубна заготовка була здана у виробництво для виготовлення
труб;
- 18.05.2005 ВАТ “НТЗ” складено акт № 5 про приймання продукції
за якістю, згідно з яким забраковано труби, виготовлені з
трубної заготовки ВАТ “ДМК ім. Ф.Е. Дзержинського”, за
внутрішніми пленами плавки;
- 19.05.2005 на адресу постачальника - корпорації “НВІГ
“Інтерпайп” було направлено телефонограму про виклик
представника для вирішення питання стосовно неякісної трубної
заготовки виробництва ВАТ “ДМК ім. Ф.Е. Дзержинського”;
- 06.06.2005 комісією ВАТ “НТЗ” за участю представників
корпорації “НВІГ “Інтерпайп” було складено акт № 2 про приховані
недоліки трубної заготовки, виявлені в трубі, виготовленій ВАТ
“НТЗ”. З цього акта вбачається, що комісія констатувала факт
забракування труб, виготовлених з трубної заготовки, виробником
якої є ВАТ “ДМК ім. Ф.Е. Дзержинського”, а постачальником
–корпорація “НВІГ “Інтерпайп”; представниками ВАТ “ДМК ім. Ф.Е.
Дзержинського” зазначений акт підписано “з особистою думкою”;
- згаданий акт № 2 від 06.06.2005 складено за відсутності
посвідчень на право участі у визначенні якості продукції, тобто
представники ВАТ “ДМК ім. Ф.Е. Дзержинського” не були
уповноважені для участі у прийманні продукції, стосовно якої
складено цей акт;
- висновки зазначеної комісії в акті обґрунтовано висновками
центральної заводської лабораторії (далі –ЦЗЛ) ВАТ “НТЗ” від
04.04.2005 № 59 та від 18.05.2005 № 79/5;
- 06.05.2005 було складено акт № 2 відбору зразків, який не
відповідає вимогам підпункту “д” пункту 27 Інструкції № П-
7 ( va007400-66 ) (va007400-66)
, оскільки в ньому не визначено, відповідно до
якого стандарту (технічних умов) здійснювався відбір зразків;
- на підставі акта відбору зразків ЦЗЛ ВАТ “НТЗ” та ВАТ “ДМК ім.
Ф.Е. Дзержинського” здійснили дослідження причин виникнення
дефектів у трубах. За висновком ЦЗЛ ВАТ “НТЗ”, такою причиною є
незадовільна якість заготовки; дефект, класифікований як
сталеплавильна плена за ДСТУ 2680-94 (пункт 3.1), утворився
внаслідок розкочування пороку заготовки сталеплавильного
походження, а за висновком ЦЗЛ ВАТ “ДМК ім. Ф.Е. Дзержинського”
дефекти у вигляді зовнішньої плени є дефектами металургійного
походження, й виникнення плен пов’язується з порушенням
температурного режиму нагріву заготовок під прокатку труб, та
останні вважаються такими, що підлягають ремонту;
- таким чином, ЦЗЛ ВАТ “НТЗ” і ВАТ “ДМК ім. Ф.Е. Дзержинського”
дійшли різних висновків; за висновками ВАТ “ДМК ім. Ф.Е.
Дзержинського” труби підлягали ремонту, але ВАТ “НТЗ” не стало
робити ремонт чи переводити труби в інший сорт, а здало їх у
металобрухт без згоди на це ВАТ “ДМК ім. Ф.Е. Дзержинського”;
- посилання ВАТ “НТЗ” на те, що згідно з актом від 06.06.2005 №
2 ВАТ “ДМК ім. Ф.Е. Дзержинського” визнало поставку неякісної
трубної заготовки спростовується “особовою думкою” представників
останнього до цього акта, а також дослідженням ЦЗЛ ВАТ “ДМК ім.
Ф.Е. Дзержинського”;
- ВАТ “НТЗ” не подано доказів неможливості ремонту труб або
переведення їх в інший сорт, а також не наведено обґрунтування
необхідності здачі труб у металобрухт (таку здачу здійснено
13.07.2005, а претензію ВАТ “ДМК ім. Ф.Е. Дзержинського”
пред’явлено 09.09.2005);
- у матеріалах справи відсутні і суду не подані фактичні дані,
що підтверджували б факт приймання та неналежну якість сировини
–трубної заготовки; її приймання згідно з вимогами Інструкції №
П-7 ( va007400-66 ) (va007400-66)
не здійснювалося.
Судом апеляційної інстанції, крім того, встановлено, що:
- в акті від 06.06.2005 № 2 зазначено номери довіреностей
представників виробника; насправді зазначені в акті довіреності
є посвідченнями про відрядження й не надають працівникам
виробника права на участь у визначенні якості продукції;
- як вбачається з акта від 06.06.2005 № 2, комісією
здійснювалася перевірка трубної заготовки, що надійшла
09.04.2005, 10.04.2005, 13.04.2005, 16.04.2005 і 19.04.2005. Але
ВАТ “НТЗ” вимагає стягнення з відповідачів збитків у зв’язку з
поставкою трубної заготовки за накладною № 47573655 від
20.01.2005 у вагоні № 67667634, отриманому ВАТ “НТЗ” 21.05.2005,
тобто заготовки, яка комісією не перевірялася;
- в пункті 13 акта від 06.06.2005 № 2 зазначено, що зразки
відібрано в порядку, передбаченому розділом 4 ДСТУ 2538-94; цей
стандарт регулює порядок експертного дослідження арбітражних
проб.
Відповідно до частини першої статті 679 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
продавець відповідає за недоліки товару, якщо
покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві
або з причин, які існували до цього моменту.
Згідно з частиною першою статті 687 названого Кодексу ( 435-15 ) (435-15)
перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу
щодо, зокрема, якості товару здійснюється у випадках та в
порядку, встановлених договором або актами цивільного
законодавства.
Відповідно до частини першої статті 268 Господарського кодексу
України ( 436-15 ) (436-15)
якість товарів, що поставляються, повинна
відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній
документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам
(еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі
вимоги до якості товарів.
Частиною першою статті 269 названого Кодексу ( 436-15 ) (436-15)
визначено, що строки і порядок встановлення покупцем недоліків
поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при
звичайному їх прийманні, і пред’явлення постачальникові
претензій у зв’язку з недоліками поставлених товарів
визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу
( 436-15 ) (436-15)
.
Попередніми судовими інстанціями з’ясовано, що укладеними
сторонами договорами від 31.12.2003 і від 25.01.2005 передбачено
приймання товарів за якістю на підставі Інструкції № П-
7 ( va007400-66 ) (va007400-66)
з обов’язковим викликом представників
продавця та заводу-виробника. Отже, сторони взяли на себе
обов’язок додержуватись у прийманні товарів за якістю усіх вимог
зазначеної Інструкції ( va007400-66 ) (va007400-66)
. Господарський суд у
розгляді даної справи, зі свого боку, повинен був вичерпно
з’ясувати коло обставин, пов’язаних з додержанням сторонами
відповідних вимог. Однак попередні судові інстанції цього
належним чином не зробили, що вбачається з такого.
Згідно з абзацом першим пункту 16 Інструкції № П-7
( va007400-66 ) (va007400-66)
при виявленні невідповідності якості продукції,
що надійшла, вимогам, зокрема, стандартів або даним, зазначеним
у супровідних документах, що підтверджують якість продукції
(пункт 14 цієї Інструкції ( va007400-66 ) (va007400-66)
), одержувач призупиняє
подальше приймання продукції і складає акт, в якому зазначає
кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні
дефектів. Одержувач зобов’язаний забезпечити зберігання
продукції неналежної якості в умовах, що запобігають погіршенню
її якості та змішуванню з іншою однорідною продукцією.
Попередні судові інстанції не перевірили належними засобами
доказування додержання ВАТ “НТЗ” відповідних приписів Інструкції
№ П-7 ( va007400-66 ) (va007400-66)
.
Відповідно до абзацу третього названого пункту та абзацу
четвертого пункту 19 названої Інструкції ( va007400-66 ) (va007400-66)
одержувач також зобов’язаний викликати для участі у продовженні
приймання продукції і складанні двостороннього акта представника
іногороднього виготовлювача (відправника), якщо це передбачено,
зокрема, в договорі, представник виготовлювача (відправника)
повинен мати посвідчення на право участі у визначенні якості та
комплектності продукції, що надійшла до одержувача.
У прийнятті оскаржуваних рішень попередні судові інстанції в
зв’язку з цим виходили, зокрема, з того, що зазначені в акті від
06.06.2005 № 2 номери довіреностей представників ВАТ “ДМК ім.
Ф.Е. Дзержинського” (виготовлювача) є номерами посвідчень про
відрядження, а не посвідчень, про які йдеться в Інструкції № П-7
( va007400-66 ) (va007400-66)
. Однак названі судові інстанції з невідомих
підстав не взяли до уваги наявні в матеріалах справи письмові
пояснення представників ВАТ “НТЗ” з цього приводу (зокрема, т.
2, а. с. 85), на які назване товариство звертало увагу обох
попередніх судових інстанцій, та не перевірило відповідні доводи
ВАТ “НТЗ” належними засобами доказування, зокрема, шляхом
витребування й дослідження книги (журналу) реєстрації
відповідних посвідчень ВАТ “ДМК ім. Ф.Е. Дзержинського”, їх
копій, що мали залишитися у останнього, тощо.
Згідно з підпунктом “д” пункту 27 Інструкції № П-7
( va007400-66 ) (va007400-66)
в акті про відбір зразків (проб) має бути
зазначено вказівку про те, що зразки (проби) відібрані в
порядку, передбаченому стандартом, технічними умовами, Основними
і Особливими умовами поставки, іншими обов’язковими правилами і
договором, з посиланням на їх номер і дату. Суд апеляційної
інстанції, не погодившись із застосуванням у зв’язку з цим
стандарту ДСТУ 2538-94 (що зазначений, як встановлено цим судом;
у пункті 13 акта відбору зразків від 06.06.2005 № 2), не вказав,
однак, згідно з яким же, на його думку, стандартом
представниками сторін мали відбиратися відповідні зразки.
Відповідно до підпункту “ф” абзацу третього пункту 29 Інструкції
№ П-7 ( va007400-66 ) (va007400-66)
акт, складений за результатами приймання
продукції за якістю та комплектністю за участю представників,
зазначених у пунктах 19 і 20 цієї Інструкції ( va007400-66 ) (va007400-66)
,
повинен містити висновок про характер виявлених дефектів і
причину їх виникнення.
Абзацом третім пункту 30 Інструкції № П-7 ( va007400-66 ) (va007400-66)
встановлено таке: якщо між виготовлювачем (відправником) і
одержувачем виникнуть розбіжності про характер виявлених
дефектів і причини їх виникнення, то для визначення якості
продукції одержувач зобов’язаний запросити експерта бюро
товарних експертиз, представника відповідної інспекції з якості
або іншої компетентної організації.
З установлених попередніми судовими інстанціями обставин справи
вбачається, що виготовлювач (ВАТ “ДМК ім. Ф.Е. Дзержинського”) і
одержувач (ВАТ “НТЗ”) не дійшли згоди з питань характеру
виявлених дефектів продукції та причин їх виникнення. Відтак
названі судові інстанції мали з’ясувати, але не з’ясували, чи
виконано одержувачем обов’язок, передбачений у наведеному
приписі Інструкції № П-7 ( va007400-66 ) (va007400-66)
.
Не встановивши обставин, які входять до предмету доказування в
даній справі, попередні судові інстанції припустилися
неправильного застосування приписів частини першої статті 47 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо прийняття судового рішення за
результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої
статті 43 названого Кодексу ( 1798-12 ) (1798-12)
стосовно всебічного,
повного і об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин
справи в їх сукупності.
У зв’язку з цим у Вищого господарського суду України відсутні
підстави для висновку про правильність застосування названими
судовими інстанціями норм матеріального права, в тому числі
Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, Господарського кодексу
України ( 436-15 ) (436-15)
та Інструкції № П-7 ( va007400-66 ) (va007400-66)
.
Касаційна ж інстанція згідно з частиною другою статті 111-7 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу
одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково
перевіряти докази.
У новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно
всебічно і повно з’ясувати та перевірити всі фактичні обставини
справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення
для її розгляду і вирішення спору по суті, правильно застосувати
норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини,
та вирішити спір відповідно до закону.
Керуючись статтями 111-7 - 111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України.
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства
“Нижньодніпровський трубопрокатний завод” задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
16.02.2006 та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 25.04.2006 зі справи № 20/411 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду
Дніпропетровської області.
Суддя В. Селіваненко
Суддя В. Джунь
Суддя Б. Львов