ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.07.2006 Справа N 05-6-45/7-41/479
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.
- головуючий, судді Джунь В.В. і Львов Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою
відповідальністю “Каскад-Продакшн ЛТД”, м. Київ (далі –ТОВ
“Каскад-Продакшн ЛТД”)
на постанову господарського суду міста Києва від 26.12.2005 та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
29.03.2006
зі справи № 05-6-45/7-41/479
за позовом ТОВ “Каскад-Продакшн ЛТД”
до Антимонопольного комітету України, м. Київ (далі –АМК)
про визнання недійним рішення від 12.11.2004 № 29-26/11-7115
та зобов’язання порушити провадження зі справи щодо недотримання
законодавства про захист економічної конкуренції,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору,
на стороні відповідача –товариство з обмеженою відповідальністю
фірма “Промтехреєстр”, м. Рівне (далі –ТОВ фірма
“Промтехреєстр”).
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача – Ущука П. З.,
відповідача –Друзенко Н.В.,
третьої особи –не з’яв.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський
суд України
В С Т А Н О В И В:
Постановою господарського суду міста Києва від 26.12.2005
(колегія суддів у складі: Пилипенко О.Є. –головуючий, судді
Сулім В.В. і Хоменко М.Г.), залишеною без змін постановою
Київського апеляційного господарського суду від 29.03.2006
(колегія суддів у складі: Григорович О.М. –головуючий, судді
Гольцова Л.А. і Рябуха В.І.), у задоволенні позову відмовлено
повністю. У прийнятті зазначених постанов попередні судові
інстанції з посиланням, зокрема, на частину другу статті 36
Закону України “Про захист економічної конкуренції” ( 2210-14 ) (2210-14)
,
виходили з того, що здійснена АМК відмова у розгляді справи про
захист економічної конкуренції узгоджується з вимогами чинного
законодавства.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ТОВ
“Каскад-Продакшн ЛТД” просить оскаржувані постанови попередніх
судових інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким
позовні вимоги задовольнити. Скаргу мотивовано прийняттям
зазначених судових рішень з порушенням норм матеріального і
процесуального права та неповним з’ясуванням обставин, які мають
значення для справи, а також з визнанням господарськими судами
встановленими тих обставин, які не підтверджуються належними
доказами.
У відзиві на касаційну скаргу АМК заперечує проти доводів
касаційної скарги, зазначаючи про їх необґрунтованість та про
відповідність висновків попередніх судових інстанцій обставинам
справи і нормам матеріального і процесуального права, і просить
оскаржувані судові рішення залишити без змін, а скаргу –без
задоволення.
Учасників судового процесу відповідно до статті 111-4
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(далі
- ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
) належним чином повідомлено про час і
місце розгляду касаційної скарги.
Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного
судочинства України ( 2747-15 ) (2747-15)
до адміністративних судів можуть
бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів
владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій
чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено
інший порядок судового провадження. А згідно з частиною другою
статті 4 названого Кодексу ( 2747-15 ) (2747-15)
юрисдикція
адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові
спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок
судового вирішення. Відповідно ж до приписів статті 60 Закону
України “Про захист економічної конкуренції” ( 2210-14 ) (2210-14)
рішення
органів Антимонопольного комітету України оскаржуються до
господарського суду.
У пункті 4 Інформаційного листа Верховного Суду України від
26.12.2005 № 3.2-2005 також зазначено: “Закони України можуть
передбачати вирішення певних категорій публічно-правових спорів
в порядку іншого судочинства (наприклад, стаття 60 Закону
України “Про захист економічної конкуренції” ( 2210-14 ) (2210-14)
встановлює, що заявник, відповідач, третя особа мають право
оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України до
господарського суду у двомісячний строк з дня одержання
рішення)”.
Отже, спір у цій справі відноситься до підвідомчості
господарських судів і підлягає вирішенню за правилами ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими
інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування
ними норм матеріального і процесуального права, Вищий
господарський суд України дійшов висновку про відсутність
підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- позов подано про визнання незаконними дій АМК, які виразилися
у відмові порушити провадження та провести розслідування у
справі за скаргою ТОВ “Каскад-Продакшн ЛТД” про порушення
законодавства про захист економічної конкуренції з боку ТОВ
фірми “Промтехреєстр”, визнання недійсним розпорядження АМК від
12.11.2004 № 29-26/11-7115 про відсутність підстав для порушення
стосовно ТОВ фірми “Промтехреєстр” справи про недотримання
законодавства про захист економічної конкуренції та зобов’язання
АМК порушити провадження у справі за заявою ТОВ “Каскад-Продакшн
ЛТД” від 16.02.2004 стосовно ТОВ фірми “Промтехреєстр”;
- 17.10.2003 ТОВ ТВК “Сири України” і ТОВ “Каскад-Продакшн ЛТД”
укладено договір застави акцій (далі –договір від 17.10.2003),
на підставі якого ТОВ ТВК “Сири України” передало в заставу ТОВ
“Каскад-Продакшн ЛТД” належні ТОВ ТВК “Сири України” акції ВАТ
“Рівненський молокозавод”;
- реєстр акціонерів ВАТ “Рівненський молокозавод” веде третя
особа в даній справі - ТОВ фірма “Промтехреєстр”, яка проводить
усі операції по системі реєстру ВАТ “Рівненський молокозавод”,
що стосуються обігу акцій останнього;
- ТОВ фірма “Промтехреєстр” не провело операції з відображення в
реєстрі акціонерів ВАТ “Рівненський молокозавод” застави акцій
за договором від 17.10.2003 і не заблокувало акції на користь
ТОВ “Каскад-Продакшн ЛТД”, оскільки ТОВ “Сири України” не
здійснило оплати вартості послуг ТОВ фірми “Промтехреєстр” у
сумі 24 448, 49 грн.;
- ТОВ “Каскад-Продакшн ЛТД” не надало фактичних даних про те, що
ним чи іншими особами оскаржувалася відповідна бездіяльність ТОВ
фірми “Промтехреєстр”;
- ТОВ “Каскад-Продакшн ЛТД”, вважаючи бездіяльність ТОВ фірми
“Промтехреєстр” порушенням законодавства про захист економічної
конкуренції, прав та інтересів власника акцій та їх
заставодержателя, подало відповідну скаргу від 16.02.2004 до
АМК, який у повідомленні від 06.04.2004 № 29-26.1/05-2129 на
адресу скаржника зазначив про відсутність достатніх підстав
вважати, що в діях ТОВ фірми “Промтехреєстр” є ознаки порушення
законодавства про захист економічної конкуренції;
- 08.04.2004 ТОВ “Каскад-Продакшн ЛТД” знову звернулося до АМК
зі скаргою, в якій просило провести розслідування за фактом
встановлення ТОВ фірмою “Промтехреєстр” для ТОВ ТВК “Сири
України” монопольно високої ціни (тарифу) на свої послуги з
проведення операції з відображення в реєстрі акціонерів ВАТ
“Рівненський молокозавод” застави акцій за договором від
17.10.2003 і блокування акцій на користь ТОВ “Каскад-Продакшн
ЛТД” та прийняти рішення зі справи у межах повноважень АМК;
- АМК у листі від 16.07.2004 № 29-29/11-4674 на адресу скаржника
повторно зазначив, що АМК не вбачається ознак порушення ТОВ
фірмою “Промтехреєстр” законодавства про захист економічної
конкуренції;
- вивчаючи питання про наявність у діях ТОВ фірми
“Промтехреєстр” ознак порушення законодавства про захист
економічної конкуренції, АМК надіслав відповідні запити названій
фірмі, Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку,
президентові Професійної асоціації реєстраторів і депозитаріїв;
- АМК надано господарському суду завірені копії листа ТОВ фірми
“Промтехреєстр” з доданими документами, а саме копією договору
від 25.06.1999 № 43 про виконання цією фірмою операцій з
обслуговування реєстру власників іменних цінних паперів ВАТ
“Рівненський міськмолокозавод”, а також лист ТОВ фірми
“Промтехреєстр” від 18.06.2004 № 57-06 з доданими документами, а
саме: переліком послуг, що надаються емітентам та зареєстрованим
особам тарифами, калькуляцією собівартості послуг, що надаються
реєстратором акціонерам, розшифровкою окремих вартісних
показникІв, що використовуються в цій калькуляції, розрахунком
планової та фактичної рентабельності ТОВ фірми “Промтехреєстр”;
згідно із зазначеними переліком і тарифами вартість послуги з
внесення до системи реєстрів записів про блокування цінних
паперів у зв’язку з передачею останніх у заставу складає 1
відсоток від сумарної номінальної вартості пакету акцій, але не
менше 10 грн. за операцію;
- за результатами вивчення інформації, одержаної на свої запити,
АМК дійшов висновку про те, що ТОВ фірма “Промтехреєстр” не
займає монопольного становища стосовно емітента;
- із заяв та скарг ТОВ “Каскад-Продакшн ЛТД” вбачається, що до
нездійснення реєстратором операцій з цінними паперами призвело
невиконання ТОВ ТВК “Сири України” свого обов’язку з оплати
вартості послуг реєстратора, вартість яких реєстратором було
визначено відповідно до укладеного емітентом договору;
- відповідно до пункту 4.2 згаданого договору від 25.06.1999 №
43, укладеного ТОВ фірмою “Промтехреєстр” та емітентом (ВАТ
“Рівненський молокозавод”), “всі інші розрахунки за послуги,
передбачені умовами даного договору, проводяться згідно діючих
розцінок реєстратора”;
- номінальна вартість пакету акцій ВАТ “Рівненський молокозавод”
становить 2 444 849 грн., відтак один відсоток від зазначеної
суми, згідно з чинними тарифами реєстратора, складає 24 448, 49
грн.; уклавши з ТОВ фірмою “Промтехреєстр” договір від
25.06.1999 № 43, ВАТ “Рівненський молокозавод” погодилося
оплачувати послуги реєстратора за визначеними у цьому договорі
тарифами, але в даному разі відповідної оплати не здійснило;
- у листі АМК від 12.11.2004 № 29-26/11-7115, що був адресований
ТОВ “Каскад-Продакшн ЛТД” і містив чергову відмову в порушенні
провадження у справі про перевірку діяльності ТОВ фірми
“Промтехреєстр” на предмет дотримання законодавства про захист
економічної конкуренції, зазначалося, що емітент має право
вибору реєстраторської установи, яких на той час діяло близько
трьохсот, тобто загальнодержавний ринок комплексних
реєстраторських послуг з формування, ведення та зберігання
реєстру є висококонкурентним.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України “Про
Антимонопольний комітет України” ( 3659-12 ) (3659-12)
АМК є державним
органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є
забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій
діяльності.
Згідно із статтею 7 названого Закону ( 3659-12 ) (3659-12)
у сфері
здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист
економічної конкуренції АМК має повноваження, зокрема,
розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист
економічної конкуренції та проводити розслідування за цими
заявами і справами; приймати передбачені законодавством про
захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за
заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах,
надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до
законодавства про захист економічної конкуренції.
Статтею 36 Закону України “Про захист економічної
конкуренції” ( 2210-14 ) (2210-14)
передбачено, зокрема, що:
- органи АМК розпочинають розгляд справи про порушення
законодавства про захист економічної конкуренції за заявами
суб’єктів господарювання, громадян, об’єднань, установ,
організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи
бездіяльності, визначених цим Законом ( 2210-14 ) (2210-14)
як порушення
законодавства про захист економічної конкуренції;
- у випадках, коли дії чи бездіяльність, що містить ознаки
порушення законодавства про захист економічної конкуренції не
має відчутного впливу на умови конкуренції на ринку, заявнику
може бути відмовлено у розгляді справи.
За приписами пунктів 19, 20 Правил розгляду справ про порушення
законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених
розпорядженням АМК від 19.04.1994 № 5 ( z0090-94 ) (z0090-94)
:
- заява про порушення законодавства про захист економічної
конкуренції розглядається протягом 30 календарних днів, а у разі
потреби одержання додаткової інформації, яка не може бути надана
заявником, строк розгляду заяви може бути подовжений державним
уповноваженим, головою відділення на 60 календарних днів, про що
письмово повідомляється заявнику;
- у разі невиявлення ознак порушення законодавства про захист
економічної конкуренції державний уповноважений, голова
відділення відмовляють у розгляді справи, про що письмово
повідомляється заявнику.
Згідно із статтею 627 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та
визначенні умов договору з урахуванням вимог цього
Кодексу ( 435-15 ) (435-15)
, інших актів цивільного законодавства,
звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 12 Закону України “Про Національну
депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних
паперів в Україні” ( 710/97-ВР ) (710/97-ВР)
реєстратор веде реєстр
власників іменних цінних паперів на умовах договору, що
укладається з емітентом цінних паперів. Оплата послуг
реєстратора здійснюється за тарифами, які встановлює сам
реєстратор. Максимальний розмір тарифів встановлюється Державною
комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з
АМК.
За змістом приписів статті 9 названого Закону ( 710/97-ВР ) (710/97-ВР)
,
Положення про діяльність з обліку прав власності на іменні цінні
папери та депозитарну діяльність, затвердженого Указом
Президента України від 02.03.1996 № 160/96 ( 160/96 ) (160/96)
, пункту
1.2 Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних
цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з
цінних паперів та фондового ринку від 26.05.1998 № 60
( vr060312-98 ) (vr060312-98)
, емітент є вільним у виборі незалежного
реєстратора, з яким він укладає договір на ведення реєстру
власників іменних цінних паперів.
Згідно з названим Положенням ( vr060312-98 ) (vr060312-98)
емітент має право
розірвати угоду з реєстратором в односторонньому порядку, а ціни
на послуги реєстратора є договірними та погоджуються з кожним
емітентом окремо, є додатком до договору і невід’ємною його
частиною.
З огляду на приписи статті 13 Закону України “Про захист
економічної конкуренції” ( 2210-14 ) (2210-14)
суб’єктом передбаченого
цією нормою правопорушення –зловживання монопольним (домінуючим)
становищем на ринку –може бути суб’єкт господарювання, який
займає відповідне становище.
З урахуванням встановлених фактичних обставин справи та
наведених законодавчих приписів попередні судові інстанції у
вирішенні спору з даної справи виходили, зокрема, з того, що:
- за результатами розгляду звернень ТОВ “Каскад-Продакшн ЛТД” до
АМК останнім не виявлено ознак ні монопольного (домінуючого)
становища ТОВ фірми “Промтехреєстр”, ані порушення ним
законодавства про захист економічної конкуренції;
- причиною нездійснення ТОВ фірмою “Промтехреєстр” стала
несплата вартості його послуг як реєстратора з боку ТОВ ТВК
“Сири України” всупереч вимогам укладеного між цими
підприємствами договору;
- у зв’язку з наведеним відмова АМК у розгляді справи про
порушення законодавства про захист економічної конкуренції
відповідає вимогам чинного законодавства.
Доводи касаційної скарги не спростовують відповідних висновків
попередніх судових інстанцій. З цими доводами не можна
погодитися з урахуванням такого.
Стаття 7 Закону України “Про Антимонопольний комітет
України” ( 3659-12 ) (3659-12)
, всупереч твердженню скаржника, не містить
приписів щодо “обов’язку” АМК “проводити розслідування за
заявами та справами про порушення законодавства про захист
економічної конкуренції та приймати за такими заявами відповідні
розпорядження та рішення”. Зазначена норма визначає коло
повноважень АМК, і господарськими судами вона у розгляді даної
справи застосована.
Названа стаття та інші приписи законодавства не зобов’язують АМК
здійснювати визначення монопольного (домінуючого) становища
суб’єкта господарювання на ринку в порядку, встановленому
відповідною Методикою (затверджена розпорядженням АМК від
05.03.2002 № 49-р ( z0317-02 ) (z0317-02)
), за кожним фактом звернення до
названого Комітету.
АМК є органом державної влади і згідно з частиною другою статті
19 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
зобов’язаний діяти лише на
підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені
Конституцією та законами України. Згідно з частиною першою
статті 13 Закону України “Про ціни і ціноутворення” ( 507-12 ) (507-12)
державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і
застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів.
При цьому контролюється правомірність їх застосування та
додержання вимог законодавства про захист економічної
конкуренції. Водночас з огляду на приписи статті 7 названого
Закону ( 507-12 ) (507-12)
та частини третьої статті 12 Закону України
“Про Національну депозитарну систему та особливості електронного
обігу цінних паперів в Україні” ( 710/97-ВР ) (710/97-ВР)
тарифи на послуги
реєстратора є вільними, тобто не належать до числа державних
фіксованих та регульованих тарифів. З урахуванням наведеного
висновок скаржника про наявність у відповідача (АМК) обов’язку
“перевіряти економічну обґрунтованість цінової політики
реєстраторів” не ґрунтується на законодавчих приписах.
Таким чином, скаржником не наведено обґрунтованих доводів щодо
порушення господарськими судами норм матеріального права, а так
само вимог статей 32, 33, 34, 35, 42, 43 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Оскаржувана постанова апеляційної інстанції, всупереч
твердженням скаржника, не містить мотивації, пов’язаної з тим,
що “оскаржуваний акт Антимонопольного комітету України не є
розпорядженням і, відповідно, не являється актом державного
органу у розумінні ст. 12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, а тому
позовні вимоги в частині визнання його недійсним є
необґрунтованими”.
У пункті 2 роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України
від 26.01.2000 № 02-5/35 “Про деякі питання практики вирішення
спорів, пов’язаних з визнанням недійсними актів державних чи
інших органів” ( v5_35800-00 ) (v5_35800-00)
зазначено, що підставами для
визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного
законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який
видав цей акт.
У даному разі згаданих підстав для визнання оскаржуваного акта
АМК господарськими судами не встановлено, і такий їх висновок
узгоджується з наведеними в цій постанові законодавчими
приписами.
Невірним є довід скаржника про відсутність відповідного висновку
в оскаржуваних судових актах. Так, у постанові апеляційної
інстанції від 29.03.2006 зазначено, що лист АМК від 12.11.2004 №
29-26/11-7115 (який є предметом спору в даній справі) відповідає
вимогам чинного законодавства (т. 3, а. с. 45).
Визначених законом підстав для скасування оскаржуваних судових
рішень не вбачається.
Керуючись статтями 111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
Постанову господарського суду міста Києва від 26.12.2005 та
постанову Київського апеляційного господарського суду від
29.03.2006 зі справи № 05-6-45/7-41/479 залишити без змін, а
касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Каскад-
Продакшн ЛТД” –без задоволення.
Суддя В. Селіваненко
Суддя В. Джунь
Суддя Б. Львов