ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
13.07.2006                                       Справа N 44/91пн
 
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого:       Першикова Є.В.,
суддів:            Савенко Г.В.,
                   Ходаківської І.П. ,
розглянула
касаційну скаргу   акціонерного товариства закритого типу
                  "Поліпром" (далі Товариство)
на постанову       Донецького апеляційного господарського суду
від                10.05.06
у справі           № 44/91пн
господарського     Донецької області
суду
за позовом         Товариства
до                 Донецької філії спеціалізованого державного
                   підприємства "Укрспец'юст" (далі
                   Підприємство),
                   Державної виконавчої служби у м. Краматорську
                   (далі Виконавча служба)
 
Про   визнання недійсними прилюдних торгів та визнання такими, що
не мають законної сили результатів прилюдних торгів
 
В засіданні взяли участь представники
- позивача:    не з'явилися;
- відповідача: Підприємства:
               Швець А.С. (за дов. № 67/ю-06 від 12.07.06);
               Виконавчої служби:
               не з'явилися.
 
Ухвалою  від  29.06.06  касаційна скарга  Товариства  №  42  від
06.06.06 була прийнята до провадження, розгляд справи призначено
на 13.07.06.
 
Вказана  ухвала  суду  була  направлена  сторонам  у  справі   в
установленому  порядку,  документів  які  б  свідчили   про   її
неотримання  сторонами  у справі до Вищого  господарського  суду
України  не  надходило,  отже  усіх учасників  судового  процесу
відповідно до статті 111-4 Господарського процесуального кодексу
України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         належним чином повідомлено про час і  місце
розгляду касаційної скарги.
 
У   судове   засідання   13.07.06  з'явився   лише   представник
Підприємства,  від  інших  учасників судового  процесу  заяв  та
клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
ідводів складу колегії судв не заявлено.
За  згодою представника Підприємства, відповідно до ч. 2 ст.  85
та  ч.  1   ст.   111-5  Господарського  процесуального  кодексу
України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  у  судовому  засіданні  13.07.06   було
оголошено  лише вступну та резолютивну частини постанови  Вищого
господарського суду України.
 
Рішенням  від  28.03.06  господарського суду  Донецької  області
(суддя  Мєзенцев  Є.І.) в задоволенні позовних вимог  Товариству
відмовлено.
 
Постановою  від  10.05.06 Донецького апеляційного господарського
суду  (колегія суддів у складі: головуючого –Мирошниченка  С.В.,
суддів   –   Колядко  Т.М.,  Скакуна  О.А.)  апеляційну   скаргу
Товариства  залишено  без задоволення, а  рішення  від  28.03.06
господарського суду Донецької області без змін.
 
Рішення суду першої та апеляційної інстанції мотивовані тим,  що
норми  Тимчасового  положення про порядок  проведення  прилюдних
торгів  з  реалізації арештованого нерухомого  майна  та  Закону
України  "Про  виконавче провадження" ( 606-14 ) (606-14)
         не зобов'язують
підприємство  надсилати повідомлення про час,  місце  проведення
торгів  якимось певним способом, а згідно п. п. 36 та 78  Правил
надання   послуг  поштового  зв'язку,  затверджених   постановою
Кабінету Міністрів України від 17.08.02 № 1155 ( 1155-2002-п  ) (1155-2002-п)
        ,
розрахунковий  документ  (квитанція  від  03.02.06)  є  належним
доказом спрямування кореспонденції Товариству.
 
Не   погоджуючись  з  рішеннями  попередніх  судових   інстанцій
Товариство  звернулося до Вищого господарського суду  України  з
касаційною  скаргою  в  якій  просить  постанову  від   10.05.06
скасувати та прийняти по справі нове рішення, яким його  позовні
вимоги задовольнити.
 
Свої   вимоги   скаржник  обґрунтовує  тим,  що  при   винесенні
оскаржених  рішень  судовими  інстанціями  було  порушено  норми
чинного  законодавства,  а  саме: ст.  41  Закону  України  "Про
іпотеку"  ( 898-15 ) (898-15)
         та Наказу Міністерства юстиції  України  №
68/5 від 27.10.99 ( z0745-99 ) (z0745-99)
        .
 
Зокрема,  скаржник  вказує  на  те,  що  Підприємством  не  було
доведено  факт  повідомлення Товариства про дату,  час  і  місце
проведення  публічних торгів, а також стартову  ціну  реалізації
майна.
 
На  день  розгляду справи по суті письмові відзиви на  касаційну
скаргу від Підприємства та Виконавчої служби не надійшли.
 
Розглянувши  матеріали  справи,  касаційну  скаргу,   заслухавши
пояснення представника Підприємства, суддю-доповідача по справі,
проаналізувавши  на  підставі  встановлених  фактичних  обставин
справи  правильність застосування судами норм  матеріального  та
процесуального права, колегія суддів Вищого господарського  суду
України  дійшла  до  висновку, що касаційна скарга  не  підлягає
задоволенню з наступних підстав.
 
Як  встановлено  попередніми судовими  інстанціями  на  підставі
матеріалів  справи, договорами від 01-02.02.2006 року  Виконавча
служба   в   порядку  ст.  61  Закону  України  "Про   виконавче
провадження"  ( 606-14 ) (606-14)
         доручила Підприємству здійснити  дії  з
надання  послуг  по  реалізації  арештованого  нерухомого  майна
(будівлі контори літ.А з сіньми літ.а, будівель гаражів літ.Г-1,
Д-1,  Ж-1,  3-1,  И-1, будівлі автомийки літ.О з  ґанком  літ.о,
будівлі  прохідної літ.П, будівлі складу літ.К, будівель  сараїв
літ.Б та В, будівлі вбиральної літ.Л, огорожі № 1-5 та замощення
літ.1),  розташованого у м. Краматорську по  вул.Железнодорожна,
17.
 
Судовими   інстанціями  встановлено,  що  20.02.06  Підприємство
провело торги з реалізації майна.
 
На підставі наданих сторонами доказів по справі судами першої та
апеляційної інстанцій встановлено, що листом № 169 від  03.02.06
Підприємство повідомило Виконавчу службу, Товариство та  АКБ  СР
"Укрсоцбанк" про дату, час, місце проведення торгів, а також про
стартову ціну майна.
 
При   вирішенні  спору  по  суті  в  якості  доказів  надсилання
вказаного листа Товариству попередніми судовими інстанціями було
взято  до  уваги  квитанцію № 22 та список №  1  за  відправлену
замовну кореспонденцію, проштамповані поштовим відділенням №  48
м. Донецька штемплем з датою відправлення "03.02.06".
 
Колегія  суддів Вищого господарського суду України враховує,  що
відповідно  до п. 3.11 ст. 3 Тимчасового положення  про  порядок
проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого
майна,  затвердженого наказом Міністерства юстиції  України  від
27.10.99  №  68/5 ( z0745-99 ) (z0745-99)
        , зареєстрованого  в  Міністерстві
юстиції   України   02.11.99   за  №  745/4038,   спеціалізована
організація письмово повідомляє державного виконавця,  стягувача
та боржника про дату, час, місце проведення прилюдних торгів,  а
також стартову ціну реалізації майна.
 
Вказана  обставина  може бути підставою для  визнання  прилюдних
торгів недійсними лише в тому випадку, якщо внаслідок цього були
порушені  законні права та інтереси певних осіб.  Разом  з  тим,
Товариством   не   обґрунтовано,  як   того   вимагає   ст.   33
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  яким
чином  неналежне  повідомлення  його  про  прилюдні  торги,   що
відбулися  20.02.06,  вплинуло на  його  права  та  обов'язки  в
процедурі  проведення таких торгів. Слід  зазначити,  що  ст.  1
Господарського  процесуального  кодексу  України  ( 1798-12   ) (1798-12)
        
встановлено,  що  право звернення до господарського  суду  мають
лише  ті особи, права та охоронювані законом інтереси яких  було
порушено або з метою запобігання правопорушенням.
 
Водночас, колегія суддів Вищого господарського суду України бере
до  уваги,  що  згідно  з  абз. 1 п. 36  Правил  надання  послуг
поштового  зв'язку,  затверджених постановою Кабінету  Міністрів
України   від  17.08.02 № 1155 ( 1155-2002-п ) (1155-2002-п)
           (далі   Правила
( 1155-2002-п  ) (1155-2002-п)
        ), про прийняття для пересилання  реєстрованого
поштового відправлення відправникові з додержанням вимог  Закону
України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій  у
сфері  торгівлі,  громадського харчування та  послуг"  видається
розрахунковий  документ, що підтверджує  надання  такої  послуги
(касовий чек, розрахункова квитанція тощо).
 
Посилання  скаржника  що факт отримання  ним  листа  №  169  від
03.02.06  Підприємством  не  доведено  оскільки  відсутній  опис
вмісту     поштового    відправлення,    позбавлені    правового
обґрунтування.  Слід  зазначити, що згідно з абз. 1 п. 78 Правил
( 1155-2002-п  ) (1155-2002-п)
          вчинення опису вкладення є факультативним  та
здійснюється лише за бажанням відправника, а тому відповідно  до
визначення поняття доказів, що міститься у ст. 32 Господарського
процесуального  кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , надана  Товариством
квитанція є доказом.
 
Крім  того,  колегія суддів Вищого господарського  суду  України
звертає   увагу,   що   відповідно  до  ст.  43   Господарського
процесуального  кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
          господарський  суд
оцінює  докази за своїм внутрішнім переконанням, що  ґрунтується
на  всебічному,  повному  і  об'єктивному  розгляді  в  судовому
процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
 
Колегія суддів Вищого господарського суду України бере до уваги,
що скаржник в касаційній скарзі стверджує факт порушення судовою
інстанцією не лише норм матеріального та процесуального права, а
також  і  питання  які, стосуються оцінки  доказів,  але  оцінка
доказів,  на  підставі яких судова інстанція дійшла до  висновку
про  встановлення тих чи інших обставин справи, здійснюється  за
внутрішнім  переконанням  суду і їх перевірка  не  віднесена  до
компетенції касаційної інстанції.
 
Колегія  суддів  Вищого господарського суду України,  враховуючи
вимоги    ст.   111-7   Господарського  процесуального   кодексу
України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  відзначає, що  перегляд  у  касаційному
порядку  судового рішення здійснюється касаційною інстанцією  на
підставі встановлених фактичних обставин справи та перевіряється
застосуванням  попередніми  інстанціями  норм  матеріального   і
процесуального права.
 
Касаційна  інстанція  не  має права  встановлювати  або  вважати
доведеними  обставини,  що  не були встановлені  у  рішенні  або
постанові  господарського  суду  чи  відхилені  ним,  вирішувати
питання  про  достовірність того чи іншого доказу, про  перевагу
одних  доказів  над  іншими, збирати нові докази  або  додатково
перевіряти докази.
 
З врахуванням того, що з’ясування підставності оцінки доказів та
встановлення  обставин по справі в силу ст. 111-7 Господарського
процесуального  кодексу  України ( 1798-12  ) (1798-12)
          знаходиться  поза
межами  компетенції касаційної інстанції, колегія суддів  Вищого
господарського   суду   України  приходить   до   висновку   про
неможливість задоволення касаційної скарги.
 
На  підставі  викладеного, колегія суддів Вищого  господарського
суду  України вважає, що судами першої та апеляційної  інстанцій
було  повно  та всебічно з’ясовано обставини, що мають  значення
для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення
з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає
підстави для залишення їх без змін.
 
Керуючись  ст.ст.  111-5,  111-7, 111-9,  111-11  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , колегія суддів
 
                          ПОСТАНОВИЛА:
 
Касаційну   скаргу   акціонерного  товариства   закритого   типу
"Поліпром" № 42 від 06.06.06 залишити без задоволення.
 
Постанову  від  10.05.06 Донецького апеляційного  господарського
суду  по  справі № 44/91пн господарського суду Донецької області
залишити без змін.
 
Головуючий                Є.Першиков
 
судді:                    Г.Савенко
 
                          І.Ходаківська