ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.07.2006 Справа N 22/592
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Остапенка М.І. (головуючий),
Харченка В.М.,
Борденюк Є.М.
розглянувши у судовому засіданні у м. Києві
відкритому
за участю відповідача –Клепацького М.М., Случака О.О.
представників
касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Холдингова
компанія “Луганськтепловоз”
на постанову від 26.04.2006
Київського господарського суду
апеляційного
у справі № 22/592
господарського суду міста Києва
за позовом Відкритого акціонерного товариства “Холдингова
компанія “Луганськтепловоз”
до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми
“Т.М.М.”
Про стягнення 131173,08 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про час і
місце слухання справи сторони були повідомлені належним чином.
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2005 року відкрите акціонерне товариство “Холдингова
компанія “Луганськтепловоз” звернулося з позовом до товариства з
обмеженою відповідальністю фірми “Т.М.М.” про стягнення з
відповідача 3252,48 грн. плати за зберігання тепловозу та
127920,60 грн. оплати робіт по підготовці до відвантаження
тепловозу.
Рішенням господарського суду міста Києва від 24.01.2006 у справі
№ 22/592 в позові відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
26.04.2006 вищезазначене судове рішення скасовано частково.
Позов задоволено частково. Стягнено з ТзОВ фірми “Т.М.М.” на
користь ВАТ “Холдингова компанія “Луганськтепловоз” 47304,83
грн. заборгованості. В іншій частині позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати частково постанову
апеляційного суду від 26.04.2006 щодо оспорюваної суми в розмірі
83868,25 грн. та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги
задовольнити повністю. Свої вимоги скаржник мотивує тим, що
судом при прийнятті постанови порушено норми процесуального та
матеріального права, зокрема, ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, ст.ст. 526, 853, 936, 937, 938, 942, 946, 947 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
.
Відзиву на касаційну скаргу відповідач до Вищого господарського
суду України не надіслав.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників
відповідача, перевіривши правильність застосування Київським
апеляційним господарським судом норм процесуального та
матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не
підлягає.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, 24.01.2002 між
сторонами у справі був укладений договір № 804/02-21, згідно
якого відповідач передав, а позивач прийняв на відповідальне
зберігання з технологічним обслуговуванням дві секції тепловоза
2ТЕ10У № 0552.
Судом апеляційної інстанції також було встановлено, що вартість
зберігання зазначеного об'єкту за період з 24.01.2002 по
07.05.2004 та залізничний тариф склав 30864,48 грн., однак
відповідач оплатив лише 27312,00 грн., а тому його
заборгованість за вказані послуги склала 3552,48 грн.
Крім того, апеляційним судом встановлено, що умовами договору
було передбачено, що вартість робіт по підготовці тепловоза до
відвантаження і відповідні розрахунки здійснюються з урахуванням
фактичних витрат позивача, при цьому позивач надає відповідачу
калькуляцію цих витрат. Листом від 28.01.2005 відповідач погодив
43752,35 грн. витрат по підготовці тепловоза до повернення.
Сукупності встановлених по справі обставин апеляційний суд дав
належну оцінку, і дійшов до правильного висновку про наявність
правових підстав для часткового задоволення позову та стягнення
з відповідача 43752,35 грн. витрат по підготовці тепловоза до
повернення та 3552,48 грн. заборгованості відповідача за надані
позивачем послуги по зберіганню тепловоза.
Таким чином оскаржувана постанова апеляційної інстанції, в
частині, що стосується задоволення позову, ґрунтується на
фактичних обставинах справи, не суперечать діючому законодавству
та не оскаржуються жодною з сторін.
В іншій частині, що стосується відмови у задоволенні позову,
винесена у справі постанова також відповідає наявним у ній
документам, оскільки згоди обох сторін відносно необхідності
додаткового обслуговування, чи додаткового замовлення робіт, чи
додаткової технологічної необхідності в такому обслуговування
сторони не надали, а також враховуючи, що відповідно до ст. 844
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, сторони не узгодили кошторис щодо
додаткових загально визначених підрядних робіт, підстави для
стягнення додаткової суми до вартості виконаних робіт відсутні.
Таким чином, оспорювана постанова апеляційної інстанції винесена
на підставі фактичних обставин справи та відповідає вимогам
діючого законодавства, що, в свою чергу, свідчить про
відсутність підстав для її скасування.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9-111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Холдингова
компанія “Луганськтепловоз” залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
26.04.2006 у справі № 22/592 залишити без змін.
Головуючий Остапенко М.І.
Суддя Харченко В.М.
Суддя Борденюк Є.М.