ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.07.2006 Справа N 17/109-05
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Дерепи В.І.,
суддів Грека Б.М., Стратієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
відкритого акціонерного товариства “Сумське машинобудівне
науково-виробниче об’єднання ім. М.В.Фрунзе”
На рішення господарського суду Сумської області від
01.02.2006 року та постанову Харківського
апеляційного господарського суду від 10.04.2006
року
у справі № 17/109-05
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Магістраль”
До відкритого акціонерного товариства “Сумське
машинобудівне науково-виробниче об’єднання
ім. М.В.Фрунзе”
Про стягнення 18 538 грн.,
та відкритого акціонерного товариства “Сумське
зустрічним машинобудівне науково-виробниче об’єднання
позовом ім. М.В.Фрунзе”
До товариства з обмеженою відповідальністю “Магістраль”
Про стягнення 66 727,44 грн.,
за участю представників сторін:
від позивача –не з’явився
відповідача – Кисельов В.М.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Сумської області від 1.02.2006 року
(суддя О.Коваленко), залишеним без змін постановою Харківського
апеляційного господарського суду від 10.04.2006 року (судді
В.Афанасьєв, А.Бухан, О.Шевель) первісний позов задоволено
частково, стягнуто з відповідача 13 000 грн. заборгованості у
зв’язку з невиконанням зобов’язань по оплаті вартості виконаних
робіт за договором підряду від 06.09.2002 року № 5/10, в іншій
частині первісного позову та в зустрічному позові відмовлено за
недоведеністю.
В касаційній скарзі відкрите акціонерне товариство “Сумське
машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В.Фрунзе”, не
погоджуючись з прийнятими по справі судовими актами, просить їх
скасувати, в первісному позові відмовити, а зустрічний позов
задовольнити.
Заслухавши представника відповідача, розглянувши матеріали
справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність
застосування господарським судом Сумської області та Харківським
апеляційним господарським судом норм матеріального і
процесуального права у вирішенні даного спору, і з урахуванням
меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів
вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони уклали договір від
6.09.2002 року № 5/10, за умовами пункту 1.1 якого позивач
зобов’язався виконати ремонтні роботи під’їзної автодороги до
бази відпочинку “Сонячна галявина”, а відповідач прийняти та
оплатити вартість виконаних робіт наступним чином: авансовий
платіж: вересень –14 677 грн.; наступні платежі в 3 етапи:
жовтень –26 000 грн., листопад –26 000 грн., грудень –26 000
грн.; кінцевий розрахунок здійснюється після повного виконання
робіт на підставі акту прийому-передачі виконаних робіт.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов
договору та вимог цього Кодексу ( 435-15 ) (435-15)
, інших актів
цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -
відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що
звичайно ставляться.
За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
боржник не звільняється від відповідальності за
неможливість виконання ним грошового зобов’язання, яке
припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Позивач свої зобов’язання за договором виконав, що
підтверджується підписаним сторонами актом виконаних робіт № 1
за жовтень 2002 року, актом виконаних робіт № 2, актом виконаних
робўт № 3 за грудень 2002 року.
Проте, як встановлено місцевим та апеляційним господарськими
судами, відповідач свої зобов’язання за договором від 6.09.2002
року № 5/10 виконав частково, перерахувавши позивачу 69 677 грн.
за актом виконаних робіт № 1, і на момент звернення до суду з
позовом за виконану роботу на суму 13 000 грн. з позивачем не
розрахувався.
Таким чином, місцевий та апеляційний господарські суди
правомірно дійшли висновку про необхідність стягнення з ВАТ
“Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання
ім. М.В.Фрунзе” 13 000 грн. заборгованості у зв’язку з
невиконанням зобов’язань по оплаті вартості виконаних робіт за
договором підряду від 06.09.2002 року № 5/10.
Правомірним є також висновок судів щодо необґрунтованості
позовних вимог про стягнення з відповідача штрафних санкцій та
3% річних на суму боргу 13 000 грн., оскільки розрахунок цієї
суми здійснювався за той період, коли у відповідача були
відсутні зобов’язання перед позивачем за первісним позовом - з
1.01.2004 року по 30.06.2004 року.
Також правомірним є висновок судів щодо відмови в позові про
стягнення 10 000 грн. та нарахованих на цю суму пені і 3% річних
за актом виконаних робіт № 3 за грудень 2002 року, оскільки
позивач за первісним позовом в порядку статті 530 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
не звертався до відповідача з вимогою
про сплату цієї суми.
Крім того, судами було правомірно відмовлено в задоволені
зустрічного позову про стягнення з ТОВ “Магістраль” неустойки в
сумі 66 727,44 грн. у зв’язку з пропуском строку позовної
давності тривалістю шість місяців (стаття 72 ЦК Української РСР
( 1540-06 ) (1540-06)
), перебіг якого тривав з 01.10.2002 року по
01.04.2003 року, а сплив позовної давності, про застосування
якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові
(стаття 267 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
).
Колегія суддів вважає також правомірним висновок судів щодо
відмови в задоволенні зустрічного позову про зобов’язання ТОВ
“Магістраль” виконати роботи на суму 10 000 грн., оскільки
виконання останнім робіт на зазначену суму підтверджується актом
приймання виконаних робіт за грудень 2002 року та висновком
експерта від 15.12.2005 року.
Отже, посилання скаржника на неправильне застосування
господарським судом Сумської області та Харківським апеляційним
господарським судом норм матеріального та процесуального права
при прийнятті судових актів є безпідставними.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час
розгляду справи фактичні її обставини були встановлені місцевим
та апеляційним господарськими судами на підставі всебічного,
повного і об’єктивного дослідження поданих сторонами доказів,
висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна
юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і
процесуального права.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Сумської області від 01.02.2006 року
та постанову Харківського апеляційного господарського суду від
10.04.2006 року у справі № 17/109-05 залишити без змін, а
касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Сумське
машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім. М.В.Фрунзе” - без
задоволення.
Головуючий, суддя В.І.Дерепа
Суддя Б.М.Грек
Суддя Л.В.Стратієнко