ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.07.2006 Справа N 14/426
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи
В.І. –головуючого (доповідача), Грека Б.М., Стратієнко Л.В.,
за участю представників: позивача –Кожушко С.В.,
відповідача –Гавриленка Т.А.,
розглянувши касаційну скаргу Комунального підприємства
Полтавської обласної ради “Полтававодоканал” на постанову
Київського міжобласного апеляційного господарського суду від
27.04.2006 року у справі за позовом Малого приватного
підприємства “ЧіК” до Комунального підприємства Полтавської
обласної ради “Полтававодоканал”
про стягнення 107932, 88 грн.,
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2005 року позивач звернувся до господарського суду
Полтавської області з позовом до відповідача про стягнення
107932,88 грн. заборгованості за проведені роботи, згідно
договору підряду на капітальний ремонт № 25 від 01.09.2003 року.
Позивач звернувся до суду з заявою про уточнення та зменшення
позовних вимог і просив суд стягнути з відповідача на його
користь 106971, 89 грн., в тому числі 85 004,68 грн. основного
боргу, 7 848,42 грн. пені, 2 771, 32 грн. 3 % річних, 11 347,47
грн. інфляційних; провадження у справі в частині стягнення пені
в сумі 199 грн. 51 коп. , 3% річних в сумі 643 грн. 84 коп. ,
збитків від інфляції в сумі 117 грн. 64 коп. припинити.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 29-
30.12.2005 року (суддя Іваницький О.Т.) в позові відмовлено.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 27.04.2006 року рішення суду скасоване і прийняте нове
рішення. Позов задоволений повністю. Стягнуто з відповідача на
користь позивача 85004, 68 грн. основного боргу, 7848, 42 грн.
пені, 2771, 32 грн. 3% річних, 11347, 47 грн. збитків від
інфляції, судові витрати. В частині стягнення пені в сумі 199
грн. 51 коп. , 3% річних в сумі 643 грн. 84 коп. , збитків від
інфляції в сумі 117 грн. 64 коп. провадження у справі припинено.
Не погоджуючись з постановою суду, відповідач просить її
скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм
матеріального і процесуального права.
Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи,
суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Згідно ст. 525 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
одностороння відмова від
зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається,
якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання має
виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та
вимог цього Кодексу ( 435-15 ) (435-15)
, інших актів цивільного
законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно
до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно
ставляться.
Як правильно встановлено судом, 1.09.2003 року між сторонами у
справі був укладений договір № 225 підряду на капітальний
ремонт, за умовами якого позивач зобов'язувався виконати
капітальний ремонт об'єктів відповідача - насосних станцій 3-го
підйому за адресами: вул.Калініна, 25; вул.Грушевського, 28;
вул.Грушевського, 20; вул.Грушевського, 12; вул.Баленко, 7, а
відповідач зобов'язувався прийняти виконану роботу та оплатити
її.
Вказаний договір був підписаний сторонами після оформлення
кошторису.
Згідно п. 3 договору підряду, відповідач зобов'язувався передати
проектно-кошторисну документацію, забезпечити відкриття та
безперервність фінансування будівництва, своєчасно
укомплектувати об'єкти, які підлягають вводу в дію, кадрами,
забезпечити ці об'єкти сировиною та енергоресурсами, провести
комплексне випробування обладнання об'єктів, що підлягають вводу
в дію, прийняти від позивача за актом робочої комісії завершене
будівництво спільно з генеральним підрядчиком та субпідрядниками
ввести його в дію у встановлені терміни та здійснити за нього
розрахунки.
Як вбачається з матеріалів справи, укладений договір № 225 від
01.06.2003 року був поновлений 05.01.2004 року.
Згідно п. 2 поновленого договору, позивач зобов'язувався у
відповідності до затвердженої проектно-кошторисної документації
у термін від 05.01.2004 року до 31.12.2004 року забезпечити
виконання будівельно-монтажних робіт у відповідності до
будівельних норм і правил, здати робочій комісії роботи за цим
договором, спільно з відповідачем та субпідрядниками
відремонтувати та ввести в дію об'єкт в цілому.
У визначений договором термін позивач свої зобов’язання за
договором № 225 виконав повністю, провівши ремонтні роботи на
загальну суму 89953, 20 грн.
Відповідно до п. 5 вказаного договору, відповідач зобов’язувався
провести оплату після підписання актів здачі об’єктів в
експлуатацію.
Акти приймання об’єктів після закінчення ремонтно-будівельних
робіт на суму 89953, 20 грн. були підписані відповідачем
05.07.2004 року.
Згідно ст. 837 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, за договором підряду одна
сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну
роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник
зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідач свої зобов’язання щодо повної оплати проведених робіт
не виконав, на підставі чого позивачем нараховано відповідачеві
основний борг в сумі 85004, 68 грн., збитки від інфляції та три
проценти річних.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для
належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої
сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських
санкцій, передбачених цим Кодексом ( 436-15 ) (436-15)
, іншими законами
або договором.
Згідно ст. 549 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
неустойкою є грошова сума
або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі
порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що
обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного
грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Як правильно встановлено апеляційним господарським судом при
розгляді справи, пунктом 7 укладеного сторонами договору
передбачається нарахування пені за неналежне виконання
обов’язків в розмірі 0,05% від суми несплаченої суми згідно п. 5
даного договору, що становить 7 848, 42 грн. пені.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
боржник не
звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним
грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на
вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням
встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також
три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір
процентів не встановлений договором або законом.
Суд вважає, що апеляційний господарський суд у постанові вірно
застосував норми матеріального права і обгрунтовано визнав
такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення
основного боргу в сумі 85004, 68 грн., інфляційних в сумі 11347,
47 грн., 3% річних в розмірі 2771, 32 грн., пені в сумі 7848,42
грн. та припинив провадження у справі в частині стягнення пені в
сумі 199 грн. 51 коп. , 3% річних в сумі 643 грн. 84 коп. ,
збитків від інфляції в сумі 117 грн. 64 коп. , на підставі ст.
80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
За таких обставин, постанова суду відповідає вимогам закону і
обставинам справи, тому підстав для її зміни немає.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського
суду від 27.04.2006 року залишити без змін, а касаційну скаргу
комунального підприємства Полтавської обласної ради
“Полтававодоканал” – без задоволення.
Головуючий, суддя В.Дерепа
Судді Б.Грек
Л.Стратієнко