ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.07.2006 Справа N 2/279-04-11480
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого М. Остапенка,
суддів: Є. Борденюк,
В. Харченка,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ)
скаргу “Агрофірма “БІС”
на постанову від 25.10.2005року
Одеського апеляційного господарського суду
у справі № 2/279-04-11480
за позовом Селянського (фермерського) господарства (СФГ)
“Непомнющого О.А.”
до ТОВ “Агрофірма “БІС”
Про стягнення 94 118,75 грн.
В судове засідання представники сторін не з’явились
Заслухавши суддю-доповідача –Є. Борденюк та перевіривши
матеріали справи, Вищий господарський суд України
В С Т А Н О В И В:
СФГ "Непомнющего О.А." на підставі ст. ст. 1166, 1172 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
звернулось до господарського суду з
позовом про відшкодування матеріальної шкоди, завданої
позивачеві неправомірними діями робітників ТОВ „Агрофірма „БІС",
що стало причиною знищення 203,5 т ячменю вартістю 94 118,75
грн., яка визначена згідно з довідкою Одеської регіональної
торгово-промислової палати від 04.10.2004 року про
середньоринкову вартість 1 т ячменю фуражного станом на
02.09.2004 року - 08.09.2004 року.
Протиправні дії відповідача полягають у самовільному перекритті
в'їзду до орендованого позивачем комплексу зерносховища,
розташованого за адресою: м. Березівка, вул. Пристанційна, 26,
внаслідок чого останній не мав можливості просушки після збору з
поля і подальшого збереження ячменю в кількості 203,5 т., які є
його власністю.
Рішенням господарського суду Одеської області від 23.06.2005
року у справі № 2/279-04-11480 (суддя Б. Бахарєв) позовні вимог
задоволені повністю, з ТОВ “Агрофірма “БІС” на користь
Селянського (фермерського) господарства “Непомнющого О.А.” 94
118,75 грн. основного боргу, а також на відповідача покладені
судові витрати.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
25.10.2005 року (колегія суддів: М. Михайлов, В. Тофан, О.
Журавльов) рішення господарського суду Одеської області від
23.06.2005 року у справі № 2/279-04-11480 залишене без зміни.
При ухваленні оскаржуваних судових рішень господарські суди
попередніх інстанцій виходили з наступних обставин, встановлених
в ході розгляду справи.
25.12.2001 року між позивачем і ПП „Півдагросервіс" укладено
договір оренди, відповідно до якого СФГ „Непомнющего О.А."
отримало в тимчасове володіння та користування зерносховище,
розташоване за адресою: Одеська область, м. Березівка, вул.
Пристанційна 26, на земельній ділянці, яка належить ПП
„Півдагросервіс"' на підставі державного акту про право
постійного користування землею І-ОД № 004528 від 29.12.2001
року.
На підставі звернення позивача із заявою до правоохоронних
органів, прокуратурою Березовського району Одеської області
проведена перевірка обставин, що стали підставою для звернення з
позовом у даній справі, та встановлено, що дії по нагромадженню
будівельних матеріалів та будівельного сміття перед огорожею СФГ
„Непомнющего О.А.” здійснені робітниками ТОВ „Агрофірма „БІС" за
наказом директора Буглака С.І., у зв'язку з чим в період з
24.07.2004 року по 08.09.2004 року в'їзд на підіймач
зерносушарки був неможливим.
Крім того, 28.07.2004 року позивачу було відмовлено у здачі
ячменю на просушку і зберігання на ВАТ „Березовський елеватор" у
зв'язку з перевантаженням елеватора.
Актом комісії СФГ „Непомнющего О.А." від 16.08.2004 року
встановлено, що через несприятливі погодні умови просушка
природним шляхом на току ячменю була неможлива у зв’язку з
відсутністю доступу до комплексу зерносховища, зокрема,
користуванням підіймачем зерносушарки К4-УС2-А-04, через
перекриття в'їзду до комплексу зерносховища будівельними
матеріалами та сміттям, що стало причиною списання ячменю в
кількості 203 500 кг.
В результаті проведеного Березовською районною державною
лабораторією Міністерства агропромполітики України дослідження
по експертизі № 616-617 від 07.09.2004 року було отримано
результат, що надана партія ячменю в кількості 203,5 тон волога,
токсична, забороняється для використання як фуражний корм, та
надано рекомендацію його знищення.
Заперечення відповідача щодо наявності ячменю у позивача
спростовуються, на думку господарських судів попередніх
інстанцій, статистичною звітністю (Державне статистичне
спостереження, основні економічні показники роботи
сільгосппідприємств (а. с. 120 - 123).
Доводи відповідача відносно того, що його дії по розміщенню
залишків будівельних матеріалів здійснювались на земельній
ділянці, яка знаходиться у нього в правомірному користуванні на
підставі рішення Березовської міськради від 29.07.2004 року та
розміщення цих матеріалів не перешкоджало діяльності
зерносховища спростовані наступними обставинами, встановленими
господарськими судами.
Розпорядженням Березовської райдержадміністрації від 18.04.2005
року за № 208/А-2005 затверджено акт попереднього вибору
земельної ділянки від 19.11.2004 року у довгострокову оренду
строком на 25 років під розширення території існуючого
зерносховища ПП „Півдагросервіс" у м. Березівка по вул.
Пристанційній.
Зі змісту обґрунтування розширення території існуючого
зерносховища № 175 від 26.04.2005 року, наданого відділом
містобудування та архітектури Березовської райдержадміністрації,
розширення території необхідно для організації розворотного
майданчика для великовантажних автомобілів, які згідно
технологічного процесу повинні доставити зерно на підйомник
зерносушарки. Іншого альтернативного шляху під'їзду до
зерносушарки не має.
Господарськими судами встановлено, що відповідно до наданої
схеми Одеської регіональної філії ДП „Центр державного
земельного кадастру", яка деталізує розташування огорожі та
воріт зерносховища, що територія зерносховища за своїм
виробничим циклом фактично розділена на 2 ділянки, а саме,
ділянка в межах огорожі і ділянка, яка використовується для
розворотної площадки великовантажних автомобілів, що згідно
технологічного процесу повинні доставляти зерно на підйомник
зерносушарки.
Відповідно до п. п. 1, 3 ст. 125 Земельного кодексу
України ( 2768-14 ) (2768-14)
право власності та право постійного
користування на земельну ділянку виникає після одержання її
власником або користувачем документа, що посвідчує право
власності або право постійного користування земельною ділянкою,
та його державної реєстрації.
Доводи відповідача щодо знаходження у нього вказаної земельної
ділянки в правомірному користуванні не прийняті до уваги,
оскільки вказана земельна ділянка (розворотній майданчик) є
частиною земельної ділянки, яка належить ІIIІ “Півдагросервіс”
на підставі державного акту про право постійного користування
землею I-ОД № 004528 від 29.12.2001 року.
Відповідно до п. 1 ст. 126 Земельного кодексу
України ( 2768-14 ) (2768-14)
право власності чи право користування
земельною ділянкою підтверджується відповідними державними
актами.
Таким чином, рішення Березовської міськради від 29.07.2004 року,
на яке посилається відповідач як на підставу землекористування,
не є правовстановлюючим документом та не надає права відповідачу
на використання землі.
За наведених обставин, господарські суди дійшли висновку про
доведеність обставин, на які посилається позивач в обґрунтування
позову, а саме, щодо неправомірних дій працівників відповідача,
внаслідок яких була спричинена шкода СФГ „Непомнющего О.А.".
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, ТОВ “Агрофірма “БІС”
посилається на порушення господарськими судами попередніх
інстанцій при винесенні оскаржуваних судових рішень норм права.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних
обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України
дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення,
виходячи з такого.
Позов заявлений про стягнення з відповідача збитків, спричинених
неправомірними діями останнього щодо створення позивачу перешкод
у користуванні зерносховищем, яке належить йому на праві оренди.
Такою перешкодою став факт нагромадження відповідачем
будівельного сміття перед в’їздом на територію зерносховища, за
наслідком якого доставка зерна ячменю для його просушки та
зберігання стало неможливим, що призвело до псування зерна та
спричинення збитків.
Судовими рішеннями попередніх інстанцій встановлено, що земельна
ділянка, на якій розміщений об’єкт оренди позивача, та право
користування орендодавця, що посвідчується Державним актом, і
земельна ділянка, на якій розміщені об’єкти нерухомого майна,
придбані відповідачем за договором купівлі-продажу, є сусідніми
земельними ділянками.
Оформлення відповідачем права на земельну ділянку у зв’язку з
переходом до нього права на будівлі (ст. 120 Закону України)
підтверджується рішенням Березівської міської ради від
29.07.2004 “Про надання ТОВ “БІС” у тимчасове дострокове
користування на умовах оренди земельної ділянки загальною площею
2,4147 га за адресою: м. Березівка, вул.Пристанційна,24 для
розміщення, експлуатації і обслуговування адміністративної
будівлі, складських та побутових приміщень”.
Розпорядженням голови Березівської районної державної
адміністрації від 18.04.2005 за № 208/А-2005 затверджений акт
попереднього вибору земельної ділянки в довгострокову оренду під
розширення території існуючого зерносховища ПП “Півдагросервіс”
у м. Березівці по вул. Пристанційній.
Відповідно до положень ст. 158 Земельного кодексу України
( 2768-14 ) (2768-14)
земельні спори вирішуються судами, органами
місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань
земельних ресурсів. Зокрема, органами місцевого самоврядування
вирішуються земельні спори щодо додержання громадянами правил
добросусідства, а органами виконавчої влади з питань земельних
ресурсів вирішуються земельні спори щодо розташування, обмежень
у використанні земель та земельних сервітутів.
Недотримання позивачем встановленого законом порядку вирішення
земельних спорів унеможливлює встановити факт правопорушення
відповідачем у сфері земельних відносин, що призвело до
спричинення позивачу збитків.
Підстав для задоволення позову при вирішенні спору судами
попередніх інстанцій не було.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9—111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ТОВ “Агрофірма “БІС” задовольнити.
Рішення господарського суду Одеської області від 23.06.2005
року, постанову Одеського апеляційного господарського суду від
25.10.2005 року у справі № 2/279-04-11480 скасувати.
У позові відмовити.
Доручити господарському суду Одеської області видати поворотний
наказ при поданні до суду доказів виконання наказу від
09.11.2005 року.
Головуючий, суддя М. Остапенко
Судді: Є. Борденюк
В. Харченко