ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.07.2006 Справа N 11/42
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кривди Д.С.,
суддів: Рогач Л.І.,
Уліцького А.М.
розглянувши ЗАТ “Об’єднання Дніпроенергобудпром”
касаційну скаргу
на постанову від 11.05.2006 Дніпропетровського
апеляційного господарського суду
та на рішення від 20.03.2006
у справі № 11/42
господарського суду Кіровоградської області
за позовом Світловодського виробничого управління
водопровідно-каналізаційного господарства
до ЗАТ “Об’єднання Дніпроенергобудпром”
третя особа Світловодське міське комунальне
підприємство “Зелене гсподарство”
Про стягнення 7034,62 грн.
за участю представників сторін
від позивача: у засідання не прибули
від відповідача: у засідання не прибули
від третьої особи: у засідання не прибули
В С Т А Н О В И В:
Світловодське виробниче управління водопровідно-каналізаційного
господарства звернулось до господарського суду Кіровоградської
області з позовом до закритого акціонерного товариства
“Об'єднання Дніпроенергобудпром” за участю в якості третьої
особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на
стороні відповідача, Світловодського міського комунального
підприємства “Зелене господарство” про стягнення заборгованості
за спожиті послуги водопостачання та водовідведення в сумі
6746,72 грн., а також 85,72 грн. –інфляційних та 202,40 грн. –3%
річних.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до показань
лічильників “Буддеталі” ЗАТ “Дніпроенергобудпром” було
використано води за 4 місяці 2003 року на загальну суму 6424,02
грн., а заборгованість за 2002 рік становить 324,46 грн., тобто
загальна сума заборгованості –6746,50 грн.
Відповідач позов не визнав, пояснивши відсутність підстав
виникнення визначеного в позові боргу.
Справа розглядалася неодноразово судовими інстанціями і
постановою Вищого господарського суду України від 30.11.2005
рішення і постанова у справі скасовані, а справу направлено на
новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення обставин
нарахування позивачем боргу відповідачу у відповідності до умов
договору № 79 від 04.01.1993, укладеного між сторонами у справі.
Здійснивши новий розгляд справи, господарський суд
Кіровоградської області (суддя Мохонько К.М.) рішенням від
20.03.2006, яке залишено без змін постановою від 11.05.2006
Дніпропетровського апеляційного господарського суду (колегія
суддів у складі: Герасименко І.М. –головуючого, Науменко І.М.,
Коршуна А.О.), позовні вимоги задовольнив у частині стягнення
6185,62 грн. боргу, 48,43 грн. інфляційних втрат, 185,57 грн. 3%
річних, а в частині стягнення 324,46 грн. провадження у справі
припинив.
Ухвалою від 29.06.2006 Вищий господарський суд України порушив
касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, в якій
заявлені вимоги про скасування рішення і постанови та припинення
провадження у справі за відсутністю предмету спору.
Касатор доводить відсутність надання йому послуг по
водопостачанню позивачем у спірний період та наявність фактів
отримання подвійної оплати за водопостачання з населення і
відповідача, які при розгляді справи не були прийняти до уваги
судовими інстанціями, що свідчить про порушення принципу
змагальності у процесі та недотримання вимог процесуального
законодавства.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи,
судова колегія вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних підстав.
Суди першої та апеляційної інстанції, здійснюючи новий розгляд
справи, на підставі наданих при новому розгляді доказів не
встановили обставин, з яких слід визнати, що після укладення між
позивачем і відповідачем договору № 79 від 04.01.1993
зобов’язання щодо водопостачання і водовідведення у спірний
період були припинені та розрахунки за ці послуги здійснювались
відповідно до умов договору.
Доводи відповідача, викладені у матеріалах справи та касаційній
скарзі, певними доказами не доведені.
Зокрема, відповідач не довів обставин виконання ним рішення
виконавчого комітету Світловодської міської ради від 04.04.2002
№ 420, яким зобов'язано начальника комунального підприємства
“Зелене господарство” Бобко П. В. прийняти у відповідача на
баланс зовнішні мережі водопостачання, каналізаційні мережі та
споруди на них.
Не спростовано відповідачем і обставини водопостачання котельної
і будинків та, відповідно, розрахунки за ці послуги.
Встановлення грошової заборгованості відповідача судами стало
підставою для часткового задоволення позову.
Зважаючи на викладене, судова колегія не вбачає підстав для
скасування прийнятої у справі постанови суду апеляційної
інстанції і задоволення касаційної скарги, оскільки висновки
судових інстанцій у справі відповідають вимогам ст.ст. 161, 214
ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
та норм процесуального законодавства.
Керуючись ст.ст. 108, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 11.05.2006 у справі № 11/42 залишити без змін, а касаційну
скаргу без задоволення.
Головуючий Д.Кривда
Судді Л.Рогач
А.Уліцький