ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.07.2006 Справа N 23/117
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М.,
Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою
відповідальністю “Математичний центр” на постанову Київського
апеляційного господарського суду від 26.04.2006р. та ухвалу
господарського суду м. Києва від 24.01.2006р.
у справі № 23/117 господарського суду м. Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Математичний
центр”
до відповідача Державного підприємства “Всеукраїнський державний
науково-виробничий центр стандартизації, метрології,
сертифікації та захисту прав споживачів”
про повернення майна
за участю представників:
ТОВ “Математичний центр” –Зайцев І.І.;
ДП “Всеукраїнський державний науково-виробничий центр
стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав
споживачів” –Філіп С.Ю.
в с т а н о в и л а:
Рішенням господарського суду м. Києва від 07.03.2002р.
задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю
“Математичний центр” та постановлено зобов’язати відповідача
–Український державний науково-виробничий центр стандартизації,
метрології та сертифікації повернути позивачу систему
кутовимірювальної ГСІЛ № 106, вартістю 115 000грн. (т.1
а.с.70-71).
На виконання рішення суду 18.03.2002р. видано наказ (т.1
а.с.72).
За результатами перегляду за нововиявленими обставинами ухвалою
господарського суду м. Києва від 22.04.2003р., яка залишена без
змін постановою Київського апеляційного господарського суду від
12.11.2003р., рішення господарського суду м. Києва від
07.03.2002р. залишено без змін (т.1 а.с.141-143, 177-180)..
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від
12.02.2004р. відповідача у справі замінено правонаступником
–Державним підприємством “Всеукраїнський державний
науково-виробничий центр стандартизації, метрології,
сертифікації та захисту прав споживачів” (т.2 а.с.1-3).
29.12.2003р. до господарського суду м. Києва надійшла заява ТОВ
“Математичний центр” про зміну способу виконання рішення суду у
даній справі, яка залишена без розгляду ухвалою господарського
суду м. Києва від 09.11.2004р. (т.2 а.с.85-86, 99-100).
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
13.01.2005р., яка залишена без змін постановою Вищого
господарського суду України від 05.05.2005р., ухвалу
господарського суду м. Києва від 09.11.2004р. скасовано, а заяву
про зміну способу виконання рішення суду направлено до
господарського суду м. Києва для розгляду по суті (т.2
а.с.125-127, 145-147).
Повторно розглядаючи заяву про зміну способу виконання рішення
господарського суду м. Києва від 07.03.2002р. ухвалою
господарського суду м. Києва від 24.01.2006р. у її задоволенні
відмовлено (т.3 а.с.79-80).
Відмовляючи у задоволенні заяви про зміну способу виконання
рішення суду, господарський суд м. Києва виходив з того, що
позивачем не доведено допустимими доказами неможливість
виконання рішення суду у даній справі визначеним способом При
цьому, суд першої інстанції зазначив, що факт відсутності майна
або боржника мають бути підтверджені відповідним актом
державного виконавця.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
26.04.2006р. ухвалу господарського суду м. Києва від
24.01.2006р. залишено без змін (т.3 а.с.101-103).
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ТОВ
“Математичний центр” звернулося до Вищого господарського суду
України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, а заяву
про зміну способу виконання рішення суду задовольнити.
Вимоги касаційної скарги обґрунтовані порушенням судами норм
процесуального права.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить
касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з
наступних підстав.
Відповідно до ст. 121 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, при наявності
обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його
неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням
прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою
господарський суд, який видав виконавчий документ, у
десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з
викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових
випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або
розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб
та порядок їх виконання, про що приймається ухвала, яка може
бути оскаржена у встановленому порядку.
Звертаючись з заявою про зміну способу виконання рішення суду,
позивач посилався на неможливість виконання рішення суду у даній
справі встановленим ним способом –шляхом повернення майна у
натурі. При цьому, позивач посилався на те, що наказ, виданий на
виконання рішення у даній справі, повернуто без виконання
відповідно до постанови ВДВС Голосіївського районного управління
юстиції у м. Києві у зв’язку з неможливістю виконання.
Відхиляючи доводи позивача, суди першої та апеляційної інстанцій
виходили з того, що факт неможливості виконання рішення суду у
даній справі не підтверджений допустимими доказами.
Так, в силу ст. 32 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, наявність чи
відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення
сторін, а також інші обставини, які мають значення для
правильного вирішення господарського спору, встановлюються
господарським судом на підставі доказів.
Вимоги щодо доказів у господарському процесі визначені ст. 34
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Відповідно до зазначеної норми, докази
повинні відповідати вимогам допустимості та належності. Зокрема,
згідно ч. 2 вказаної норми, обставини справи, які відповідно до
законодавства повинні бути підтверджені певними засобами
доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами
доказування.
В силу ст. 40 Закону України “Про виконавче провадження”
( 606-14 ) (606-14)
(в редакції чинній на момент прийняття постанови про
повернення виконавчого документа без виконання), виконавчий
документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким
стягнення не провадилося або було проведено частково,
повертається стягувачеві: за письмовою заявою стягувача; якщо у
боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і
здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону
( 606-14 ) (606-14)
заходи щодо розшуку такого майна виявилися
безрезультатними; якщо стягувач відмовився залишити за собою
майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення,
одержати певні предмети, що повинні бути передані йому від
боржника згідно з рішенням; у разі якщо стягувач перешкоджає
провадженню виконавчих дій, незважаючи на попередження
державного виконавця про повернення йому виконавчого документа;
якщо в результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо
з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце
проживання боржника - фізичної особи (за винятком виконавчих
документів, зазначених у частині першій статті 42 цього Закону
( 606-14 ) (606-14)
).
При цьому, про наявність обставин, зазначених у пунктах 2 - 5
ч. 1 ст. 40 Закону ( 606-14 ) (606-14)
, складається акт.
Таким чином, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що
наявність обставин, визначених пп. 2-5 ч. 1 ст. 40 Закону
( 606-14 ) (606-14)
, засвідчується актом.
Неподання позивачем такого акта стало підставою для висновку
судів щодо необґрунтованості тверджень позивача про неможливість
виконання рішення суду у даній справі визначеним способом.
Між тим, в силу ст. 38 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, на суд
покладається обов’язок у разі, якщо подані сторонами докази є
недостатніми, витребувати від підприємств та організацій
незалежно від їх участі у справі документи і матеріали,
необхідні для вирішення спору.
Отже, суд першої інстанції не був позбавлений можливості
витребувати матеріали відповідного виконавчого провадження та
дослідити їх. При цьому, відсутність акта ще не свідчить про
відсутність самого факту, який має засвідчуватись таким актом, і
відповідні письмові докази мають оцінюватись судом за правилами,
визначними ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, зокрема, у їх
сукупності.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду
м. Києва від 14.12.2005р. суд зобов’язував ВДВС Голосіївського
РУЮ м Києва надати пояснення щодо виконання рішення у даній
справі та викликав його представника у судове засідання. Однак,
копія відповідної ухвали ВДВС Голосіївського РУЮ м Києва не
направлялось, що вбачається із відмітки на звороті ухвали (т.3
а.с.71).
Неповне встановлення обставин, що мають значення для справи, є
порушенням вимог ст. 47 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, яка визначає,
що судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх
обставин справи.
Вказані порушення норм процесуального права, допущені судом
першої інстанції і у подальшому не виправлені апеляційною
інстанцією, призвели до неповного з’ясування обставин справи.
Допущені порушення не можуть бути усунуті судом касаційної
інстанції, враховуючи межі перегляду, визначені ст. 111-7 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, у зв’язку з чим ухвала господарського суду
м. Києва від 24.01.2006р. та постанова Київського апеляційного
господарського суду від 26.04.2006р. підлягають скасуванню, а
справа передачі на новий розгляд заяви ТОВ “Математичний центр”
про зміну способу виконання рішення суду.
Під час нового розгляду заяви, суду першої інстанції також
необхідно з’ясувати: чи пред’являв позивач повторно виконавчий
документ до виконання; де знаходиться виконавчий документ у
даний час; чи не закінчився строк пред’явлення до виконання
виконавчого документа.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-
111-11, 111-13 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
“Математичний центр” задовольнити частково.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від
26.04.2006р. та ухвалу господарського суду м. Києва від
24.01.2006р. у справі № 23/117 скасувати.
3. Справу передати до господарського суду м. Києва на новий
розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю
“Математичний центр” про зміну способу виконання рішення суду.
Головуючий суддя Кузьменко М.В.
Судді Васищак І.М.
Палій В.М.