ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.07.2006 Справа N 20-2/333
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плахотнюк С.О. –головуючого,
Панченко Н.П. ,
Самусенко С.С.
розглянувши ЗАТ “Механізація будівництва”
матеріали
касаційної
скарги
на рішення господарського суду міста Севастополя
від 19.12.2005 року
та постанову Севастопольського апеляційного господарського
суду
від 01.02.2006 року
у справі № 20-2/333
господарського міста Севастополя
суду
за позовом ЗАТ “Механізація
будівництва”
до ЗАТ “Севастопольстрой”
Про стягнення 3 065 грн. 66 коп.
В С Т А Н О В И В:
ЗАТ “Механізація будівництва” звернулося до господарського суду
міста Севастополя із позовом до ЗАТ “Севастопольстрой” про
стягнення 3065,66 грн. з посиланням на ст.ст. 22, 627, 629 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
, оскільки відповідач у встановлений договором
строк не оплатив виконані позивачем роботи, останній відповідно
до умов п. 6.5 договору № 08/28 від 28.08.2003 зупинив роботу
механізмів до погашення відповідачем заборгованості і згідно п.
7.3 договору відповідач повинен оплати втрати позивача,
пов'язані з цим простоєм.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 19.12.2005,
яке підтримано постановою Севастопольського апеляційного
господарського суду від 01.02.2006, по справі № 2-2/333 у
задоволенні позову відмовлено.
Мотивуючи свої рішення, суди керувалися ст.ст. 224, 225 ГК
України та ст. 623 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, вказуючи, що за своєю
правовою природою заявлена позивачем до стягнення сума є
неодержаними доходами (упущеною вигодою), при наявності
заборгованості ЗАТ “Севастопольстрой” позивач не був позбавлений
можливості продовжувати роботу, заборони з боку відповідача щодо
роботи крану не було, тому вини останнього в тому, що ЗАТ
„Механізація будівництва” зупинило роботу крана, немає.
У касаційній скарзі ЗАТ “Механізація будівництва” просить
скасувати рішення господарського суду міста Севастополя від
19.12.2005 та постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 01.02.2006 на підставі порушення та
невірного застосування судами попередніх інстанцій норм
матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення,
яким стягнути з відповідача 2 438 грн. 40 коп.
Вищим господарським судом України ухвалою від 13.06.2006 у
справі № 20-2/333 порушено касаційне провадження.
Позивач та відповідач у справі процесуальним правом участі їх
повноважних представників в судовому засіданні касаційної
інстанції не скористалися.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної
скарги, Вищий господарський суд України у складі колегії суддів
вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких
підстав.
Відповідно до ст. 224 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
під збитками
розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або
пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які
управнена сторона одержала б у разі належного виконання
зобов'язання або додержання правил здійснення господарської
діяльності другою стороною.
Згідно ст. 225 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
до складу збитків, що
підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське
правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого
або знищеного майна, визначена відповідно до вимог
законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені
іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених
матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків
внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний
прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала
збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання
зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної
шкоди у випадках, передбачених законом.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено наступні
обставини у справі № 20-2/333.
ЗАТ “Севастопольстрой” (Генпідрядник) та ЗАТ “Механізація
будівництва” (Субпідрядник) 28.08.2003 уклали договір № 08/28
про надання послуг по наданню баштового крану КБ-402 на
будівництво житлового будинку, корпус № 9 по вул.Маринеску
строком дії з 21.01.2003 до виконання сторонами всіх умов
договору.
Відповідно до умов Договору Генпідрядник передає, а Субпідрядник
приймає на себе облаштування підкранового шляху для баштового
крану КБ-402 на корпусі № 9 по вул. Маринеску, перебазування,
монтаж, демонтаж, а також технічне обслуговування крану у
процесі експлуатації.
Вартість робіт, які доручаються Субпідряднику по цьому Договору,
формується по фактично виконаних об'ємах, відпрацьованому часу,
договірній ціні машино/години, згідно підписаних кошторисних
рапортів і підписаних форм КБ-2В і КБ-3.
Оплата виконаних Субпідрядником робіт здійснюється за фактично
відпрацьований час і ціни машино/години відповідно до умов
Договору з урахуванням угоди до нього від 22.12.2004.
Розрахунки за виконані роботи здійснюються щомісячно по
договірній ціні протягом 10 банківських днів після виставлення
рахунку на підставі кошторисних рапортів і форм КБ-2В і КБ-3,
підписаних уповноваженими представниками сторін і засвідчених
печатками.
Умовою пункту 6.5 Договору передбачено, що при затримці оплати
виконаних робіт на строк більше 30 днів Субпідрядник вправі
зупинити роботу механізмів до погашення Генпідрядником
заборгованості.
Відповідно до пункту 7.3 Договору сторона, з вини якої зупинені
роботи або розривається Договір, зобов`язана відшкодувати іншій
стороні витрати і втрати, пов'язані з цим рішенням.
Листом від 26.01.2005 № 62 ЗАТ “Механізація будівництва”
попередило ЗАТ “Севастопольстрой”, що у зв'язку із систематичною
затримкою в оплаті за експлуатацію баштового крану і
заборгованістю станом на 01.01.2005 у сумі 46637 грн. 87 коп. ,
з 01.02.2005 у випадку непогашення заборгованості буде зупинена
експлуатація крану до 10.02.2005.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що робота баштового
крану була зупинена з 01.02.2005 по 10.02.2005.
За період цього простою позивач вважає, що ним не зароблені 2
438 грн. 40 коп. , які він заробив би у випадку роботи техніки
на об'єкті відповідача.
Судом першої інстанції визначено, що за своєю правовою природою
заявлена позивачем до стягнення сума є неодержаними доходами
(втраченою вигодою).
Попередніми судовими інстанціями встановлено, що ЗАТ
„Механізація будівництва” не було позбавлено можливості
продовжувати роботу, оскільки був у наявності обсяг робіт і
заборони з боку відповідача відносно роботи баштового крану не
було.
Зупинення роботи крану передбачено договором за волевиявленням
сторони. Тому покладання позивачем на відповідача обов'язку по
відшкодуванню втраченої вигоди є помилковим.
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними
обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові
господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про
достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів
над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Приймаючи до уваги вищенаведені встановлені господарськими
судами попередніх інстанцій обставини у даній справі, колегія
суддів Вищого господарського суду України вважає вірними
висновки господарського суду першої та апеляційної інстанцій і
погоджується з тим, що позовні вимоги у даній справі є
пезпідставними.
За вказаних обставин Вищий господарський суд України рішення
місцевого та постанова господарського суду апеляційної інстанції
відповідають нормам матеріального та процесуального права і
мають бути залишені без змін, тому підстави для задоволення
касаційної скарги відсутні.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ЗАТ “Механізація будівництва” на рішення
господарського суду міста Севастополя від 19.12.2005 та
постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
01.02.2006 у справі
№ 20-2/333 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 19.12.2005
та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду
від 01.02.2006 у справі № 20-2/333 залишити без змін.
Головуючий суддя С. Плахотнюк
Судді: Н. Панченко
С. Самусенко