ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
 
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
11.07.2006                               Справа N 17/228-05-7598
 
    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
                В. Овечкін –головуючого,
                Є. Чернов
                В. Цвігун
за участю представників:
- позивача      
- відповідача   Хотін В.Б. –(дор. від 07.07.2006)
касаційну       АТЗТ “Об’єднання союз“
скаргу          
На рішення      Господарського суду Одеської області від
                22.02.2006
у справі        №  17/228-05-7598  господарського  суду Одеської
                області
за позовом      Білгород-Дністровської районної державної
                адміністрації
До              Шабівської сільської ради
                АТЗТ “Об’єднання союз“
                ПП “Ніка-2“
 
Про   Зобов’язання знесення об’єктів бази відпочинку та
відшкодування втраченої вартості споруд у вигляді будматеріалів
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
Рішенням  господарського суду Одеської  області  від  22.02.2006
(суддя   Л.Зуєва)  позов  задоволено  частково,  сільську   раду
зобов’язано   знести   спірні  об’єкти   бази   відпочинку,   ПП
“Ніка-2“від  відповідальності звільнено,  провадження  у  справі
відносно АТЗТ “Об’єднання союз“припинено на підставі п. 4 ст. 80
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , в іншій частині позову відмовлено.
 
Судове   рішення   вмотивовано  ст.ст.  182,  376   ЦК   України
( 435-15 ) (435-15)
        , п. 1.6 Тимчасового положення про порядок реєстрації
прав власності на нерухоме майно, ст. 88 Водного кодексу України
( 213/95-ВР ) (213/95-ВР)
        ,  ст. 24  Закону   України   “Про   оренду  землі”
( 161-14 ) (161-14)
        .
 
АТЗТ   “Об’єднання  союз“просить  рішення  суду  у  цій   справі
скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки щодо
нерезидента недотримані вимоги ст. 15 Конвенції про вручення  за
кордоном  судових  та  позасудових  документів  у  цивільних  та
комерційних  справах,  неповно  дослідженні  обставини   справи,
пов’язані із фактами, встановленими рішенням господарського суду
у   справі  №  26/67-05-1864  від  01.04.2005,  судом  помилково
застосовано ст. 376 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         від 16.01.2003.
 
Вищий  господарський суд України у відкритому судовому засіданні
дослідив матеріали справи, доводи сторін та вважає, що касаційна
скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
 
Припинення  провадження  у  справі згідно  ст.  80  ГПК  України
( 1798-12 ) (1798-12)
         викликано необхідністю усунення помилкового уявлення
сторони про її право на звернення до суду, відсутністю обставин,
які зумовлюють необхідність вирішення справи по суті.
 
Перелік підстав припинення провадження у справі є вичерпним,  не
може  бути  судом розширений на власний розсуд, оскільки  вимоги
ч. 1 ст. 80 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         є імперативні.
 
З  огляду на зазначене суду першої інстанції при новому розгляді
справи  слід врахувати та дослідити різницю в обставинах  справи
між  предметом спору та позову, кореспондування предмету  позову
із  ст. 16 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         та конкретними вимогами ст.  80
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Згідно  ст.  111-5  ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         касаційна  інстанція
використовує права суду першої інстанції виключно для  перевірки
юридичної  оцінки обставин справи та повноти їх  встановлення  в
рішенні суду.
 
В  зв’язку з цим при новому розгляді справи господарському  суду
слід  врахувати факти, встановлені рішенням господарського  суду
Одеської області у справі № 26/67-05-1864, їх юридичне значення,
чинність зазначеного судового рішення на момент розгляду  справи
у суді першої інстанції.
 
Згідно  ст.  111-10  ГПК  України ( 1798-12  ) (1798-12)
          порушення  норм
процесуального  права  є  в  будь-якому  випадку  підставою  для
скасування судового рішення, в тому числі з підстав передбачених
у п. 2 ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Зокрема,  судом  першої  інстанції  недотримані  вимоги  ст.  15
Конвенції  про  вручення  за  кордоном  судових  та  позасудових
документів  у цивільних та комерційних справах (набула  чинності
для України з 01.12.2001).
 
Зокрема,  у  ч.  1  ст. 15 цієї Конвенції зазначено,  що  судове
рішення  не  може  бути винесено, поки не буде  встановлено,  що
документ  був вручений у спосіб, передбачений внутрішнім  правом
запитуваної    Держави,   документ   був   дійсно    доставлений
відповідачеві  або  за його місцем проживання  в  інший  спосіб,
передбачений  Конвенцією,  вручення  і  доставка   здійснені   у
належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту.
 
Не враховані додані до Конвенції формуляри, які є невід’ємною її
частиною,  а  саме  зразок  Прохання про  вручення  за  кордоном
судових  або  позасудових документів та відповідне підтвердження
цих дій.
 
Виходячи   з   викладеного  касаційна  інстанція  зазначає,   що
господарський  суд неповно визначив коло юридичних  фактів,  які
підлягають  доказуванню,  неповно  з’ясував  обставини   справи,
порушивши  норми процесуального права, що згідно ст. 111-10  ГПК
України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          є  в будь-якому  випадку  підставою  для
скасування рішення суду.
 
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну скаргу АТЗТ “Об’єднання союз“задовольнити частково.
 
Рішення  господарського суду Одеської області від  22.02.2006  у
справі № 17/228-05-7598 скасувати.
 
Справу  передати на новий розгляд господарському  суду  Одеської
області.
 
Головуючий В. Овечкін
 
судді      Є. Чернов
 
           В. Цвігун