ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.07.2006 Справа N Б-13/178
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Удовиченка О.С., –головуючого
Панової І.Ю.,
Яценко О.В.
розглянувши Коломийської ОДПІ
касаційну
скаргу
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від
19.04.2006
у справі № Б-13/178 господарського суду Івано-Франківської
області
за заявою НАК “Нафтогаз України” в особі ДК “Укртрансгаз” в
особі філії УМГ “Прикарпаттрансгаз”
до Підприємства “Коломиятеплоенерго”
Про визнання банкрутом
за участю представників сторін:
від Коломийської ОДПІ –Тропець В.В.Святненко Р.Б.
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від
20.01.2006 у справі № Б-13/178 (суддя Шкіндер П. А.) про
банкрутство підприємства “Коломиятеплоенерго” затверджено реєстр
вимог кредиторів боржника.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
19.04.2006 у справі № Б-13/178 (судді: Михалюк О.В., Новосад
Д.Ф., Мельник Г.І.) ухвалу господарського суду
Івано-Франківської області залишено без змін, а апеляційну
скаргу без задоволення.
Не погоджуючись з вказаною постановою апеляційного
господарського суду Коломийська ОДПІ звернулась до Вищого
господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить
скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду
від 19.04.2006 у справі № Б-13/178 та ухвалу господарського суду
Івано-Франківської області від 20.01.2006 в частині невизнання
Коломийської ОДПІ в сумі 41599, як вимоги третьої черги та
79900,04 грн. яки вимоги шостої черги і прийняти нове рішення,
яким зобов’язати розпорядника майна включити до реєстру вимог
кредиторів вимоги Коломийської ОДПІ на загальну суму 499921,55
грн., з них 354302,2грн. як вимог третьої черги та 145619,35
грн. як вимог вимоги шостої черги та включити їх до реєстру
вимог кредиторів.
Касаційна скарга мотивована тим, що, що згідно рішення
Коломийської міської ради від 17.06.2004 № 901 в 2004 році
проведено реорганізацію комунальних підприємств „Теплоенерго”
шляхом їх приєднання до КП „Коломиятеплоенерго”. 31.12.2004 КП
„Коломиятеплоенерго” як правонаступник звернулось до
Коломийської ОДПІ з проханням приєднати заборгованість по
платежах до бюджету реорганізованих підприємств. Як вказує
скаржник, Коломийською ОДПІ було внесено зміни до карток
особових рахунків та приєднано До КП „Коломиятеплоенерго”
заборгованість реорганізованих підприємств, в тому числі
донараховані суми згідно актів документальних перевірок,
проведених на вимогу платників.
Заслухавши доповідь судді Панової І.Ю., перевіривши на підставі
встановлених фактичних обставин справи застосування судами
першої та апеляційної інстанції норм матеріального і
процесуального права, Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
, Колегія суддів Вищого господарського суду України
прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому
задоволенню, враховуючи таке:
- ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від
13.07.2005 порушено провадження у справі № Б-13/178 за заявою за
заявою НАК „Нафтогаз України” в особі ДК „Укртрансгаз” в особі
філії УМГ „Прикарпатгрансгаз” про банкрутство Підприємства
"Коломиятеплоенерго”.
Оголошення про порушення справи про банкрутство боржника
опубліковано в газеті „Голос України” від 20.10.2005 року.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, Коломийська ОДПІ
звернулась до господарського суду Івано-Франківської області із
заявою про визнання кредиторських вимог до боржника в сумі
652939,02 грн.
Вимоги Коломийської ОДПІ були розглянуті боржником та включені
розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів частково в сумі
168981,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно рішення Коломийської
міської ради від 17.06.2004 № 901 в 2004 році проведено
реорганізацію комунальних підприємств „Теплоенерго” шляхом їх
приєднання до КП „Коломиятеплоенерго”. 31.12.2004 КП
„Коломиятеплоенерго” як правонаступник звернулось до
Коломийської ОДПІ з проханням приєднати заборгованість по
платежах до бюджету реорганізованих підприємств.
Відповідно до ст. 19 Закону України “Про господарські
товариства” ( 1576-12 ) (1576-12)
припинення діяльності товариства
відбувається шляхом його реорганізації (злиття, приєднання,
поділу, виділення, перетворення) або ліквідації з дотриманням
вимог законодавства про захист економічної конкуренції.
При реорганізації товариства вся сукупність прав та обов'язків
товариства переходить до його правонаступників.
Відповідно до вимог ст. 104 Цивільнго кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
юридична особа припиняється в результаті передання всього свого
майна прав та обов’язків іншим юридичним особам
–правонаступникам (злиття приєднання поділу перетворення) або в
результаті ліквідації.
Відповідно до вимог ст. 107 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
кредитор
юридичної особи що припиняється може вимагати від неї припинення
або дострокового виконання зобов’язання.
Після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами та
задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення
юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття,
приєднання або перетворення), який має містити положення про
правонаступництво щодо всіх зобов’язань юридичної особи, що
припиняється стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи
зобов’язання, які оспорюються сторонами, передавальний акт
затверджується учасниками юридичної особи або органом, який
прийняв рішення про її припинення.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
судами попередніх інстанцій не досліджено питання переходу прав
та обов'язків комунальних підприємств „Теплоенерго” до КП
„Коломиятеплоенерго”, виходячи зі змісту ст. 107 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, без аналізу документів, які вказані в цієї статті ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
, а також без аналізу дотримання сторонами
вимог п. 8.2. Інструкції “Про порядок обліку платників
податків”, затвердженої Наказом ДПА України № 80 від 19.02.98
( z0172-98 ) (z0172-98)
.
Відповідно до вимог ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський
суд, керуючись законом, всебічно, повно і об'єктивно розглядає в
судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності.
Згідно з ст. 47 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
судове рішення
приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин
справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 111-5 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції
виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та
повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського
суду. Вищенаведене свідчить про неповноту дослідження судами
попередніх інстанцій обставин справи, що мають суттєве значення
для розгляду справи.
Положеннями ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що
касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати
питання про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові
докази або додатково перевіряти докази.
Керуючись статтями 111-7, 111-9 - 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Коломийської ОДПІ задовольнити частково.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
19.04.2006 та ухвалу господарського суду Івано-Франківської
області від 20.01.2006 у справі № Б-13/178 в частині визнання
грошових вимог Коломийської ОДПІ –скасувати
Справу № Б-13/178 в цієї частині направити на новий розгляд до
господарського суду Івано-Франківської області.
Головуючий О.С. Удовиченко
Судді І.Ю. Панова
О.В. Яценко