ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.07.2006 Справа N 9/359-05-9880
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т.Б. Дроботової - головуючого
Н.О. Волковицької
Л.І. Рогач
за участю представників:
позивача Упалюк В.С. –голова кооперативу
відповідача не з’явились (про час і місце судового
засідання повідомлені належно)
третьої особи не з’явились (про час і місце судового
засідання повідомлені належно)
розглянувши у відкритому
судовому засіданні Сільськогосподарського виробничого
касаційну скаргу кооперативу ім. Шевченко
на постанову Одеського апеляційного господарського
суду від 18.04.2006 року
у справі № 9/359-05-9880 господарського суду
Одеської області
за позовом Сільськогосподарського виробничого
кооперативу ім. Шевченко
до - Спеціалізованого державного
підприємства “Укрспец’юст” в особі
Одеської філії
- Білгород-Дністровського міського
управління юстиції
третя особа, яка не
заявляє самостійних
вимог на предмет спору,
на стороні позивача Приватне підприємство “Едем”
Про визнання недійсними торгів
В С Т А Н О В И В:
Сільськогосподарський виробничий кооператив ім. Шевченко
звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до
Спеціалізованого державного підприємства “Укрспец’юст” в особі
Одеської філії, Білгород-Дністровського міського управління
юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на
предмет спору, на стороні позивача Приватне підприємство “Едем”
про визнання недійсними торгів, проведених 23.01.2001 року
Одеською філією спеціалізованого державного підприємства
“Укрспец’юст” по продажу бази відпочинку “Нива”.
Рішенням господарського суду Одеської області від 08.02.2006
року (суддя Бакланова Н.В.) позов задоволено; визнано недійсними
прилюдні торги проведені Одеською філією Спеціалізованого
державного підприємства “Укрспец’юст” 23.01.2001 року, по
продажу бази відпочинку “Нива”, розташованої на Будацькій косі
біля смт. Затока Білгород-Дністровського району Одеської
Області; стягнуто з Одеської філії Спеціалізованого державного
підприємства “Укрспец’юст” на користь позивача витрати по сплаті
державного мита в сумі 42,50 грн., витрати на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59
грн.; стягнуто з Білгород-Дністровського міського управління
юстиції на користь позивача витрати по сплаті державного мита в
сумі 42,50 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу в сумі 59 грн.
Судове рішення мотивовано з огляду на те, що позивач мав право
на звернення з позовом до господарського суду і спір підлягає
розгляду по суті, доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
18.04.2006 року (судді: Петров М.С. –головуючий, Разюк Г.П. ,
Колоколов С.І.) рішення господарського суду Одеської області від
08.02.2006 року скасовано, провадження у справі припинено на
підставі пункту 2 частини 1 статті 80 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, з мотивів того, що є
рішення Біляївського районного суду Одеської області від
21.01.2002 року по справі № 2-2, якій в межах своєї компетенції
вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же
предмет і з тих же підстав.
Не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного
господарського суду від 18.04.2006 року у даній справі,
Сільськогосподарський виробничий кооператив ім. Шевченко
звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просить скасувати вказану постанову, рішення
господарського суду першої інстанції залишити в силі, мотивуючи
касаційну скаргу доводами про неправильне застосування судом
норм матеріального та процесуального права.
Відповідачі та третя особа відзивів на касаційну скаргу не
надали, правом на участь представника в судовому засідання не
скористалися.
Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення представника
позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет
правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх
встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що
касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
переглядаючи у касаційному порядку судові
рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних
обставин справи перевіряє застосування судом першої чи
апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено апеляційним господарським судом, на час звернення
Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Шевченко до
господарського суду Одеської області з позовом до
Спеціалізованого державного підприємства “Укрспец’юст” в особі
Одеської філії, Білгород-Дністровського міського управління
юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на
предмет спору, на стороні позивача Приватне підприємство “Едем”
про визнання недійсними торгів, проведених 23.01.2001 року
Одеською філією спеціалізованого державного підприємства
“Укрспец’юст” по продажу бази відпочинку “Нива”, вже існувало
рішення Біляївського районного суду Одеської області від
21.01.2002 року по справі № 2-2, яке набрало законної сили, якій
в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж
сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 80 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд
припиняє провадження у справі, якщо: є рішення господарського
суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив
господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з
тих же підстав.
Отже, апеляційний господарський суд, дослідивши рішення
Біляївського районного суду Одеської області від 21.01.2002 року
по справі № 2-2 (сторін у справі, предмет спору, підстави
виникнення спору), встановивши, що він в межах своєї компетенції
вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же
предмет і з тих же підстав, врахувавши вказану норму
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
правомірно не погодився з висновком господарського суду першої
інстанції, що вказане рішення не є обов’язковим при розгляді
даної справи по суті, дійшов обґрунтованого протилежного
висновку та законно скасував рішення господарського суд першої
інстанції з підстав порушення останнім зазначеної процесуальної
норми.
Враховуючи викладене судова колегія доходить до висновку про те,
що суд апеляційної інстанції, відповідно до частини 1 статті 101
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
повторно розглядаючи справу, повно з’ясував обставини, які мали
значення для правильного розгляду поданої заявником апеляційної
скарги та правомірно припинив провадження по справі.
Висновки апеляційного суду, якими спростовано обставини на які
посилався позивач в обґрунтування своїх вимог, ґрунтуються на
доказах, наведених в постанові суду, та відповідають положенням
чинного законодавства. Як наслідок, прийнята апеляційним
господарським судом постанова відповідає положенням статті 105
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
та
вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду
України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення”
( v0011700-76 ) (v0011700-76)
зі змінами та доповненнями.
Крім того судова колегія вважає за необхідне зазначити, що в
матеріалах касаційної скарги відсутні посилання скаржника на
конкретні норми матеріального чи процесуального права які були
порушені чи не застосовані до спірних правовідносин апеляційним
господарським судом при прийняті оскаржуваної постанови.
На підставі викладеного, керуючись статтями 111-5, 111-7,
пунктом 1 статті 111-9, статтею 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу
ім. Шевченко залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
18.04.2006 року у справі № 9/359-05-9880 господарського суду
Одеської області залишити без змін.
Головуючий Т. Дроботова
Судді: Н. Волковицька
Л. Рогач