Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги О.Ф. -головуючого, Козир Т.П., Кота О.В. розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Південна мануфактура "Пролив" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.04.2006 р., постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.05.2006 р. у  справі № 2-6/7339-2006 за позовом риболовецького сільськогосподарського виробничого кооперативу "Таврія" до товариства з обмеженою відповідальністю "Південна мануфактура "Пролив", товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Корпорація "ЦМК", Одеського регіонального представництва інспекції головного державного реєстратора флоту України Міністерства транспорту та зв'язку України про  визнання змін та доповнень до засновницького договору, рішення недійсними та визнання права власності за участю представників позивача -Гончарова Ю.О., відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Південна мануфактура "Пролив" - Рябцевої К.М., Трегуб Ю.Є.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від  20.04.2006 р. позов задоволено частково; визнано недійсними зміни та доповнення № 4 до засновницького договору товариства з обмеженою відповідальністю "Південна мануфактура "Пролив", зареєстровані 05.04.2004 р. виконавчим  комітетом  Керченської міської ради та рішення учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Південна мануфактура "Пролив", оформлене протоколом № 5 від 29.03.2003 р.; визнано за риболовецьким  сільськогосподарським виробничим кооперативом "Таврія" право власності на майно, зазначене в акті прийому-передачі майна у статутний фонд  товариства з обмеженою відповідальністю "Південна мануфактура "Пролив" від  30.03.2004 р.; провадження у справі в частині визнання недійним рішення про можливість реєстрації і перейменування риболовецьких суден "Таврія" в "Карс", "Керч" в "Елладу", "Мітрідат" в "Октант", внесене Одеським регіональним представництвом інспекції  головного державного реєстратора  флоту  України Міністерства транспорту та зв'язку України припинено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.05.2006 р. рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.04.2006 р. залишене без змін.

У касаційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю "Південна мануфактура "Пролив" просить скасувати рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.04.2006 р., постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.05.2006 р., посилаючись на те, що вони прийняті з порушенням норм законодавства, та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Відзиви на касаційну скаргу від риболовецького сільськогосподарського виробничого кооперативу "Таврія", товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Корпорація "ЦМК", Одеського регіонального представництва інспекції головного державного реєстратора флоту України Міністерства транспорту та зв'язку України до суду не надходили.

У справі з 04.07.2006 р. оголошувалась перерва.

Вивчивши справу, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

У березні 2006 р. риболовецький сільськогосподарський виробничий  кооператив "Таврія" звернувся до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Південна мануфактура "Пролив", товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Корпорація "ЦМК", Одеського регіонального представництва інспекції головного державного реєстратора флоту України Міністерства транспорту та зв'язку України про  визнання недійсними змін та доповнень № 4 до засновницького договору товариства з обмеженою відповідальністю "Південна мануфактура "Пролив", зареєстрованих 05.04.2004 р. виконавчим  комітетом  Керченської міської ради, рішення учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Південна мануфактура "Пролив", оформлене протоколом № 5 від 29.03.2003 р., рішення про можливість реєстрації і перейменування риболовецьких суден "Таврія" в "Карс", "Керч" в "Елладу", "Мітрідат" в "Октант", внесене Одеським регіональним представництвом інспекції головного державного реєстратора  флоту  України Міністерства транспорту та зв'язку України,  визнання за риболовецьким  сільськогосподарським виробничим кооперативом "Таврія" права власності на майно, зазначене в акті прийому-передачі майна у статутний фонд товариства з обмеженою відповідальністю "Південна мануфактура "Пролив" від 30.03.2004 р.

Місцевий та апеляційний суди повно, всебічно дослідили матеріали справи, доводи та докази сторін, належно їх оцінили і дійшли обгрунтованого висновку про часткове задоволення позову.

Так, вирішуючи питання про визнання недійсними рішення учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Південна мануфактура "Пролив", оформленого протоколом № 5 від 29.03.2004 р., змін та доповнень № 4 до засновницького договору ТОВ "Південна мануфактура "Пролив", суд першої інстанції виходив з того, що названі рішення суперечать ст. 20, 21 Закону України  "Про  господарські товариства"   (1576-12) , ст. ст. 60-61, 91 ГК України (436-15) .

На підставі дослідження матеріалів реєстраційної справи судом встановлено, що ТОВ "Риболовецька сільськогосподарська виробнича компанія "Рибалки Боспору" за рішенням учасників товариства від 28.10.2003 р. безперервно перебувало у ліквідаційній процедурі.

Ліквідація  господарського  товариства  передбачає  припинення  його господарської діяльності та застосування заходів, спрямованих на задоволення вимог кредиторів. Порядок розподілення майна при ліквідації товариства визначений  ст. 21 Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) та ст.ст. 60-61 ГК України (436-15) і передбачає його використання в першу чергу для розрахунків по оплаті праці осіб, які працюють на умовах найму, та з кредиторами.

За приписами ч. 3 ст. 91 ГК України (436-15) , ч. 2 ст. 20 Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) з дня призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження по управлінню справами товариства.

Матеріалами справи підтверджено, що оспорювані позивачем рішення, оформлені протоколом № 5 від 29.03.2004 р., прийняті під час перебування ТОВ "Риболовецька сільськогосподарська виробнича компанія "Рибалки Боспору" у стадії ліквідації,  а зміни і доповнення № 4 до засновницького договору ТОВ "Південна мануфактура "Пролив", акт прийому-передачі майна від 30.03.2004 р. підписано від імені першого неуповноваженою на це особою -  директором ОСОБА_1 всупереч вимогам ч. 3 ст. 91 ГК України (436-15) .

За таких умов, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що внесення всього наявного у ТОВ "Риболовецька сільськогосподарська виробнича компанія "Рибалки Боспору" майна у процесі його ліквідації до статутного фонду іншого господарського товариства суперечить вимогам чинного законодавства.

Окрім того, рішення про входження ТОВ "Риболовецька сільськогосподарська виробнича компанія "Рибалки Боспору" у склад ТОВ "Південна мануфактура "Пролив" та внесення майна до його статутного фонду, прийняте на зборах учасників за участю двох засновників - ТОВ з іноземними інвестиціями "Корпорація ЦМК" (47% голосів) і ТОВ "Південна мануфактура "Пролив" (14% голосів), не відповідають приписам п. 3.3 Статуту ТОВ "Риболовецька сільськогосподарська виробнича компанія "Рибалки Боспору",  ч. 2 ст. 98 ЦК України (435-15) щодо прийняття такого рішення більшістю не менш як у s голосів, ч. 3 ст. 98 ЦК України (435-15) про відсутність права голосу учасника товариства при вирішенні загальними зборами товариства питань щодо вчинення з ним правочину.

При вирішенні питання про визнання за риболовецьким  сільськогосподарським виробничим кооперативом "Таврія" права власності на майно, зазначене в акті прийому-передачі майна у статутний фонд ТОВ "Південна мануфактура "Пролив" від 30.03.2004 р., суд першої інстанції виходив з того, що 28.02.2005 р. проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи - ТОВ "Риболовецька сільськогосподарська виробнича компанія "Рибалки Боспору" за заявою власника, після розрахунків з кредиторами спірне майно залишилось нерозподіленим, тому в силу ч. 4 ст. 61 ГК України (436-15) може використовуватись за вказівкою власника.

З висновками місцевого суду щодо визнання недійсними змін та доповнень  № 4 до засновницького договору ТОВ "Південна мануфактура "Пролив",  рішення учасників ТОВ "Південна мануфактура "Пролив", оформлене протоколом № 5 від 29.03.2003 р., визнання за риболовецьким  сільськогосподарським виробничим кооперативом "Таврія" права власності на майно, зазначене в акті прийому-передачі майна від 30.03.2004 р., правомірно погодився апеляційний суд. Це ж стосується і мотивованих обгрунтувань рішення господарського суду Автономної Республіки Крим про припинення провадження у справі на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України (1798-12) в частині позовних вимог до Одеського регіонального представництва Iнспекції головного державного реєстратора флоту України Міністерства транспорту та зв'язку України щодо визнання недійсним рішення про можливість реєстрації і перейменування риболовецьких суден "Таврія" в "Карс", "Керч" в "Елладу", "Мітрідат" в "Октант" з огляду на те, що назване представництво відповідно до п. 5.2 Положення про Одеське регіональне представництво Iнспекції головного державного реєстратора флоту України Міністерства транспорту та зв'язку України не може бути стороною у господарському процесі в розумінні приписів ст. ст. 1, 21 ГПК України (1798-12) .

Доводи товариства з обмеженою відповідальністю "Південна мануфактура "Пролив" в касаційній скарзі про неправильне застосування судами  положень п. 3 ст. 98 ГК України (436-15) , п. 2 ст. 203 ЦК України (435-15) зводяться до тлумачення названих норм на свою користь, не спростовують викладених в оскаржуваних рішеннях мотивованих висновків про часткове задоволення позову.

Твердження скаржника про помилкове незалучення до участі у справі ТОВ "Риболовецька сільськогосподарська виробнича компанія "Рибалки Боспору", не застосування судами першої та апеляційної інстанцій положень п. 6 ст. 80 ГПК України (1798-12) не відповідають законодавству, були предметом дослідження в суді апеляційної інстанції, обгрунтовано відхилені як безпідставні.

Решта доводів касаційної скарги зводиться до посилань на обставини справи, необхідності вирішення касаційною інстанцією питань про надання переваги доказів скаржника над іншими, тобто здійснення відмінної від місцевого та апеляційного судів оцінки доказів, що суперечить вимогам ст. 111-7 ГПК України (1798-12) , тому до уваги не приймаються.

Клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Південна мануфактура "Пролив"  про скасування застосованих місцевим судом заходів забезпечення позову має розглядатись в порядку, визначеному ст. 68 ГПК України (1798-12) , тому касаційною інстанцією не вирішується.

Керуючись ст. ст. 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , суд

П О С Т А Н О В И В :

рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від  20.04.2006 р., постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.05.2006 р. залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Південна мануфактура "Пролив"  -без задоволення.