ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.07.2006 Справа N 36/306
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Ходаківської І.П.
суддів Савенко Г.В., Шаргало В.І.
розглянувши касаційну скаргу ТОВ “Вілс”
на постанову від 01.03.05
Київського апеляційного господарського суду
у справі № 36/306
господарського суду м. Києва
за позовом Заступника прокурора Деснянського району м. Києва в
інтересах держави в особі Київської міської ради
до ТОВ “Вілс”
про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки
за участю представників сторін:
позивача: Колодрубський О.О. (дов. № 225-КР-671 від 03.07.06)
Глобенко Л.В. (дов. № 225-КР-501 від 12.05.06)
відповідача: Хомич М.В. (дов. № 34 від 05.07.06)
Бормотов О.В. директор (протокол № 9 від 15.12.05)
За згодою сторін відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у
судовому засіданні від 06.07.06 були оголошені лише вступна та
резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого
господарського суду України.
В зв’язку з відрядженням судді Першикова Є.В. справа
розглядається колегією суддів у складі: головуючий –Ходаківська
І.П. , судді Савенко Г.В., Шаргало В.І., утвореною
розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду
України від 05.07.06.
Рішенням господарського суду м. Києва від 01.11.2004
(суддяТрофименко Т.Ю.) позов задоволено. Зобов'язано відповідача
звільнити земельну ділянку площею 5777,88 кв.м. , зайняту під
автостоянку на перехресті вулиць Електротехнічної та Драйзера у
м. Києві та привести у придатний для використання за цільовим
призначенням стан.
Постановою колегії суддів Київського апеляційного господарського
суду у складі: Моторного О.А., Кошіля В.В., Карася О.В. від
01.03.05 рішення місцевого господарського суду залишено без
змін.
ТОВ “Вілс” звернулось до Вищого господарського суду України із
касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного
господарського суду, вважаючи, що дана постанова прийнята
внаслідок неправильного застосування норм матеріального і
процесуального права, а тому просить її та рішення
господарського суду скасувати, провадження у справі припинити.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши
касаційну скаргу ТОВ “Вілс” на постанову Київського апеляційного
господарського суду та перевіривши наявні матеріали справи на
предмет правильності їх оцінки судом, а також правильність
застосування норм матеріального і процесуального права відзначає
наступне:
Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України
( 2768-14 ) (2768-14)
громадяни та юридичні особи набувають права
власності та права користування земельними-ділянками із земель
державної або комунальної власності за рішенням органів
виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх
повноважень, визначених цим Кодексом ( 2768-14 ) (2768-14)
. Статтею 9
Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
визначено, що до
повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин,
зокрема, належить розпорядження землями територіальної громади
міста, передача земельних ділянок комунальної власності у
власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок
у користування із земель комунальної власності відповідно до
цього Кодексу ( 2768-14 ) (2768-14)
.
Як встановлено господарськими судами, 02.10.2001 Київська міська
рада прийняла рішення за № 42/1476 “Про погодження місця
розташування об'єктів” ( ra0042023-01 ) (ra0042023-01)
, пунктом 33 якого було
погоджено ТОВ “Вілс” місце розташування відкритої автостоянки з
охоронно-оглядовим постом на перетині вулиць Т.Драйзера та
Електротехнічної у Деснянському районі м. Києві на частині
земель, відведених відповідно до рішення виконавчого комітету
Київської міської ради депутатів від 20.04.81 № 645 “Про
відведення земельної ділянки управлінню капітального будівництва
виконкому міськради під будівництво першої черги житлового
масиву Троєщина”, орієнтовною площею 0,52 га (лист-згода від
27.07.98 № 046-899).
02.04.2003 Головне управління земельних ресурсів Київської
міської державної адміністрації від імені Київської міської ради
на підставі вищезазначеного рішення та ТОВ “Вілс” уклали договір
резервування земельної ділянки площею 0,5195 га для розташування
відкритої автостоянки з охоронно- оглядовим постом на перетині
вулиць Т.Драйзера та Електротехнічної у Деснянському районі
м. Києві, терміном резервування до 02.10.2004 (далі -Договір).
Відповідно до п. 6.4. Договору відповідач зобов'язувався
звернутися до Київської міської ради з клопотанням про надання
(продаж) спірної земельної ділянки.
Господарськими судами при розгляді справи було встановлено, що
відповідач із вищезазначеним клопотанням до Київської міської
ради не звертався, позивачем та Деснянською районною у м. Києві
радою (довідка № 430 від 29.09.2004) рішення про надання
земельної ділянки не приймалось.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України
( 2768-14 ) (2768-14)
передача земельних ділянок, що перебувають у
державній або комунальній власності, здійснюється на підставі
рішення відповідного органу виконавчої влади або органу
місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди
земельної ділянки.
Згідно ст. 125 Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
право
власності та право-постійного користування на земельну ділянку
виникає після одержання її власником або користувачем документа,
що посвідчує право власності чи право постійного користування
земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Приступати до
використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі
(на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї,
та державної реєстрації забороняється.
Відповідно ст. ст. 124, 125 Земельного кодексу України
( 2768-14 ) (2768-14)
, місцевий господарський суд правомірно визнав, що
договір резервування не дає права на користування земельною
ділянкою, тому відповідач безпідставно займає земельну ділянку,
чим порушує інтереси держави щодо регулювання державою земельних
відносин.
Відповідно до ч. 1, ч. З ст. 212 Земельного кодексу України
( 2768-14 ) (2768-14)
самовільно зайняті земельні ділянки підлягають
поверненню власникам землі або землекористувачам без
відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування
ними; повернення самовільно зайнятих земельних ділянок
провадиться за рішенням суду. Враховуючи викладене, місцевий
господарський суд дійшов вірного висновку про задоволення
позовних вимог Заступника прокурора Деснянського району м. Києва
в інтересах держави в особі Київської міської ради.
Як правильно зазначено апеляційною інстанцією, посилання
відповідача на те, що земельна ділянка була надана йому у
постійне користування з 1995 року не відповідає нормам
Земельного кодексу України ( 2768-14 ) (2768-14)
(від 18.12.90), так як
згідно ст.ст. 22, 23 цього кодексу ( 2768-14 ) (2768-14)
право
користування наданою земельною ділянкою виникає після
встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки
в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це
право; право постійного користування землею посвідчується
державними актами, які видаються і реєструються сільськими,
селищними, міськими районними Радами народних депутатів.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова
апеляційної інстанції відповідає нормам чинного законодавства і
має бути залишена без змін.;
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
Вищого Господарського суду України,
ПОСТАНОВИЛА
Касаційну скаргу ТОВ “Вілс” залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
01.03.05 у справі № 36/306 залишити без змін.
Головуючий І.Ходаківська
Судді: Г.Савенко
В.Шаргало