ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.07.2006 Справа N 15/12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючий суддя Ходаківська І.П.
судді Савенко Г.В.
Шаргало В.І.
розглянувши
касаційну скаргу Комунального підприємства
“Рівнеелектроавтотранс”
на постанову від 06.04.2006р. Львівського
апеляційного господарського суду
у справі № 15/12 господарського суду Рівненської області
за позовом Відкритого акціонерного товариства
“Рівнефармація”
до відповідачів 1) Комунального підприємства
“Рівнеелектроавтотранс”
2) Виконавчий комітет Рівненської міської Ради
3) Рівненська міська рада
Про усунення перешкод в користуванні частиною житлової площі
та визнання права господарського відання
З участю представників :
позивача –Соботюк Н.І., за довіреністю
відповідача –1: Котовський В.П. , за довіреністю
відповідача –2: Граб С.М., за довіреністю
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Рівненської області від
17.02.2006р. в позові (з урахуванням змін предмету позову,
внесених заявою від 14.02.2006р.) ВАТ «Рівнефармація»до КП
«Рівнеелектроавтотранс», виконавчого комітету Рівненської
міської ради про усунення перешкод в користуванні частиною
житлової площі та розподілу в натурі житлової площі 762 кв.м. в
гуртожитку для малосімейних за адресою м. Рівне, вул.Степана
Бандери, 62 та визначення порядку користування житловим
приміщенням - відмовлено.
Постановою від 06.04.2006р. Львівського апеляційного
господарського суду скасовано рішення господарського суду
Рівненської області від 17.02.2006р. у справі № 15/12. Прийнято
нове рішення, яким позов задоволено частково. Зобов’язано
Комунальне підприємство «Рівнеелектроавтотранс», м. Рівне не
чинити перешкод ВАТ «Рівнефармація», м. Рівне в користуванні
частиною житлової площі 76 кв.м. та загальної площі 130 кв.м.
малосімейного гуртожитку, що находиться за адресою: м. Рівне,
вул.Степана Бандери, 62. В іншій частині позову відмовлено.
Комунальне підприємство “Рівнеелектроавтотранс” звернулося до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить скасувати постанову від 06.04.2006р. Львівського
апеляційного господарського суду та відмовити в позові ВАТ
“Рівнефармація”.
Розпорядженням Заступника Голови судової палати Вищого
господарського суду України, у зв’язку із великою завантаженістю
судді Першикова Є.В. для перегляду в касаційному порядку справ №
22/735, № 15/12, № 2-29/1350, № 2-29/1351, № 2-29/1352, № 2-
29/1353, № 2-29/1354, № 2-29/1355, № 2-29/1356, № 2-29/1357, № 2-
29/1358, № 2-29/1359, № 2-29/1360, № 3/537-4/63, № 3/61,
призначених до розгляду на 06.07.2006р. колегією суддів у
складі: головуючого –ПершиковаЄ.В. суддів –Савенко Г.В.,
Ходаківської І.П. , утвореною колегію суддів в наступному
складі: головуючий –Ходаківська І.П. , судді –СавенкоГ.В.,
Шаргало В.І.
Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин
справи правильність застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга
не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у
касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на
підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє
застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм
матеріального і процесуального права.
Як встановлено апеляційним судом, постановою виконавчого
комітету Рівненської міської ради депутатів трудящих та Президії
Рівненської обласної ради профспілок № 623 від 15.06.1976р. «Про
затвердження плану виділення житлової площі та розмірів житла на
1976 рік», додатку № 1 до постанови, аптекоуправлінню на базі
якого згідно рішення Рівненської обласної ради народних
депутатів № 52 від 6.10.1988р. створено ВО «Фармація»і
правонаступником якого згідно п. 1.1 Статуту є ВАТ
«Рівнефармація», розподілено ліміти житлової площі в кількості
76,6 м. кв. та загальної площі 130 кв.м.
Рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради депутатів
трудящих № 162 від 5.04.1977р. розподілено житлову площу
дольовиків згідно додатку № 1, в тому числі аптекоуправлінню
виділено 76 кв.м. житлової площі.
Рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради депутатів
трудящих № 373 від 9.12.1987р. «Про реєстрацію житлових
будинків, які належать підприємствам, установам і організаціям
м. Рівне», проведено державну реєстрацію будинків., які належать
установам, організаціям, підприємствам згідно додатку № 1
відповідно до якого будинок по вул. Московській,62 в м. Рівне
зареєстровано за Тролейбусним управлінням і БТІ видано
реєстраційне посвідчення.
Наказом № 201/01 від 21.09.2000р. Управління комунального
господарства ДКП «Рівненське тролейбусне
управління»перереєстровано в КП «Рівнеелектроавтотранс».
Позивач подав позов про визнання за ВАТ «Рівнефармація» права
господарського відання житловою площею в гуртожитку за адресою:
м. Рівне, вул.С.Бандери,62 (колишня вулиця Московська) у розмірі
76 м. кв. та зобов'язати КП «Рівнеелктроавтотранс»виділити в
натурі із загальної площі та передати ВАТ «Рівнефармація»в
господарське відання частину житлової площі в розмірі 76 кв.м. в
гуртожитку м. Рівне вул.С.Бандери,62.
Заявою від 14.02.2006р. позивач змінив предмет позову і просив
постановити рішення про усунення перешкод ВАТ «Рівнефармація»в
користуванні частиною житлового приміщення розмірі 130 м. кв.
загальної площі та 76 кв.м. житлової площі в гуртожитку, що
розташований за адресою: вул.С.Бандери,62 в м. Рівне з боку
відповідачів по справі та розподілити в натурі між
співкористувачами ВАТ «Рівнефармація»та КП
«Рівнеелектроавтотранс»житлові приміщення гуртожитку, закріпивши
за ВАТ «Рівнефармація»на праві користування частину житлового
приміщення загальною площею 130 м. кв., житловою - 76м. кв. в
гуртожитку для малосімейних за адресою м. Рівне,
вул.С.Бандери,62 та визначити порядок користування житловими
приміщеннями.
Місцевий господарський суд при прийнятті рішення виходив з того,
що позивачем пропущено встановлений ст. 72 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
строк позовної давності, оскільки про порушення свого права
позивач знав 5.04.1977р., з дня прийняття виконавчим комітетом
рішення № 162.
Проте, як вірно зазначив апеляційний господарський суд,
враховуючи зміни предмету позову, які позивач подав заявою від
14.02.2006р. про усунення перешкод в користуванні частиною
житлового приміщення, позивач дізнався про порушення свого права
в 2004р., коли комунальне підприємство листом від 17.06.2004р.
повідомило працівницю Крижанівську Г.М., яка перебуває в
трудових відносинах з товариством про звільнення кімнати в
гуртожитку, посилаючись на необхідність поселення своїх
працівників, та в січні 2005р., коли на листі ВАТ «Рівне
фармація»№ 141 про поселення в гуртожитку працівниці Коржик А.А.
вчинено резолюцію про відмову в поселенні працівників ВАТ по
причині відсутності вільних місць.
Отже, по вимогах про усунення перешкод в користуванні частиною
приміщення в малосімейному гуртожитку, позовна давність
позивачем не пропущена.
Відповідно до ст. 396 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
особа, яка має
речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у
тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29
цього Кодексу.
Відповідно до ст. 398 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, право володіння
виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно
було передано власником, а також на інших підставах,
встановлених законом.
Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про
те, що позивач набув право володіння майном на підставі акту
органу місцевого самоврядування, а саме на підставі рішення
виконавчого комітету № 162 від 5.04.1977р. та рішення № 623 від
15.06.1976р., тобто володіє майном на правовій підставі, а тому
до порушення його права застосовуються способи захисту,
встановлені нормами ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Власник (титульний володілець) за правилами ст. 391 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
може вимагати усунення всяких порушень його
права, хоч би ці порушення не були поєднанні з позбавленням
володіння, таке право забезпечується йому за допомогою
негаторного позову, а саме вимога про усунення перешкод у
здійсненні правомочностей користування майном.
Оскільки КП «Рівнеелектротранс»чинить перешкоди в поселенні
працівників позивача в гуртожитку, то порушене право підлягає
захисту.
Посилання КП «Рівнеелектротранс»на необхідність доведення
позивачем закріплення за ним конкретних кімнат № 89-93 в
гуртожитку, не може бути взято до уваги, оскільки відповідно до
заяви про зміну позовних вимог позивач просив усунути перешкоди
в користуванні ВАТ «Рівнефармація»частиною житлового приміщення
в розмірі 130 м. кв. загальної площі та 76 кв.м. житлової площі
в гуртожитку, що розташований за адресою: вул.С.Бандери, 62 в м.
Рівне, право володіння якою доведено позивачем. Зазначені вимоги
і були задоволені апеляційним судом.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що
оскаржувана постанова апеляційного господарського суду прийнята
у відповідності до вимог чинного законодавства і підстави для її
зміни або скасування відсутні.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою
сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-9, 111-7, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Комунального підприємства
“Рівнеелектроавтотранс” залишити без задоволення.
Постанову від 06.04.2006р. Львівського апеляційного
господарського суду у справі № 15/12 господарського суду
Рівненської області залишити без змін.
Головуючий суддя І. Ходаківська
Судді Г. Савенко
В. Шаргало