ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.07.2006 Справа N 12/7-06-185
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючий суддя Муравйов О.В.
судді Полянський А.Г.
Коробенко Г.П.
розглянувши
касаційну скаргу Державного сільськогосподарського науково-
виробничого підприємства “Експериментальна
база “Дачна” Селекційно-генетичного інституту
національного центру насіннєзнавства та
сортовивчення”
на постанову від 13.04.2006 р. Одеського апеляційного
господарського суду
у справі № 12/7-06-185 господарського суду Одеської
області
за позовом ПП “Еліт Декор”
До Державного сільськогосподарського науково-
виробничого підприємства “Експериментальна
база “Дачна” Селекційно-генетичного інституту
національного центру насіннєзнавства та
сортовивчення”
Про стягнення 233 197 грн.
та за зустрічним Державного сільськогосподарського науково-
позовом виробничого підприємства “Експериментальна
база “Дачна” Селекційно-генетичного інституту
національного центру насіннєзнавства та
сортовивчення”
до ПП “Еліт Декор”
Про визнання договору підряду від 01.07.2004 р. недійсним
За участю представників сторін:
позивача – Єрмолаєва Ю.А. дов. № 1/105 від 08.12.2005 р.
відповідача - Сомок В.М. дов. № 1 від 23.01.2006 р.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Одеської області від 24.02.2006 р.
(суддя Юдова В.З.) залишеним без змін постановою Одеського
апеляційного господарського суду від 13.04.2006 р. (судді
–Гладишева Т.Я., Савицький Я.Ф., Лавренюк О.Т.) стягнуто з
Державного сільськогосподарського науково-виробничого
підприємства “Експериментальна база “Дачна” Селекційно-
генетичного інституту національного центру насіннєзнавства та
сортовивчення” основний борг в сумі 178 352,50 грн., індекс
інфляції в сумі 20 046,76 грн., 8 077,15 грн. пені. В іншій
частині первісного позову відмовлено. У задоволенні зустрічного
позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Одеської області
від 24.02.2006 р. та постановою Одеського апеляційного
господарського суду від 13.04.2006 р., Державне
сільськогосподарське науково-виробниче підприємство
“Експериментальна база “Дачна” Селекційно-генетичного інституту
національного центру насіннєзнавства та сортовивчення”
звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати,
мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами
норм матеріального права.
Розпорядженням В.о. Голови судової палати, у зв’язку з хворобою
судді Фролової Г.М., для перегляду в касаційному порядку справи
№ 12/7-06-185, призначеної до розгляду на 06.07.2006 р.,
утворити колегію суддів в наступному складі: головуючий –
Муравйов О.В., судді – Полянський А.Г., Коробенко Г.П.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги,
перевіривши правильність застосування судами норм матеріального
та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського
суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право
залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу
без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає,
що постанова апеляційного господарського суду прийнята з
дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2004 р. між Державним
сільськогосподарським науково - виробничим підприємством
“Експериментальна база “Дачна” та ПП “Еліт Декор” (підрядник)
укладено договір підряду, згідно якого підрядник взяв на себе
зобов’язання по виконанню ремонтно-будівельних робіт об’єктів
матеріалами замовника та своїми інструментами.
Відповідно до договору, роботи вважаються виконаними з моменту
підписання сторонами акту прийому-передання виконаних робіт (п.
2.4.).
Замовник зобов'язався прийняти виконані роботи та оплатити їх
вартість на протязі 10-ти банківських днів з моменту підписання
акту прийому-передання виконаних робіт (п. 2.5 договору).
Вартість робіт складає 200 000 грн. Згідно п. 4.2. договору, в
разі несвоєчасної оплати виконаних робіт до Замовника
застосовуються штрафні санкції у розмірі подвійної облікової
ставки НБУ за кожний день прострочення оплати за договором.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач за первісним
позовом виконав свої зобов'язання за укладеним договором
підряду, виконавши роботи на загальну суму 200 000 грн.
Відповідач розрахувався частково в сумі 21647,50 грн., що
підтверджують податкові накладні від 08.09.04 р. № 8/2 на суму
1747,50. ПДВ 291,25 грн. від 31.10.2004 р. № 30/1 на суму
12900,00 грн., ПДВ 2150 грн., від 09.11.2004 р. № 9/1 на суму
7000,00 грн., ПДВ 1166,67 грн.; видаткові накладні від 08.09.04
р. № РН - 00008/2 від 30.10.2004 р. № РН-0030/1, від 09.11.2004
р. № РН-00009/1. Відповідачем не виконано зобов’язання за
договором підряду від 01.07.2004 р. в сумі 178 352 грн.
Звернувшись до суду з позовом про стягнення 233 197 грн. боргу
за договором підряду від 01.07.2004 р. з урахуванням
встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, ПП
“Еліт Декор” в подальшому змінило свої позовні вимоги і просило
стягнути з Державного сільськогосподарського науково-виробничого
підприємства “Експериментальна база “Дачна” на користь ПП “Еліт
Декор” борг за договором підряду від 01.07.2004 р. з урахуванням
встановленого індексу інфляції за весь час прострочення в сумі
200 467 грн. і пеню в сумі 15 919 грн., а всього 216 386 грн.
Відповідно до ст. 526 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зобов’язання має
виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог
цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за
відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового
обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання,
то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
).
В порушення вказаних вимог, відповідач порушив договірні
зобов’язання, не розрахувавшись з позивачем у строк передбачений
п. 2.5. договору.
За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що суди
попередніх інстанцій правомірно фактично задовольнили позов
частково з урахуванням п. 2 ст. 625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
,
стягнувши з відповідача основний борг з урахуванням
встановленого індексу інфляції за весь час прострочення - всього
в сумі 198 399,26 грн. Також суд обгрунтовано задовольнив
частково позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача
пені в сумі 8 077,15 грн., оскільки п. 4.2. договору передбачена
сплата штрафних санкцій у разі несвоєчасної оплати замовником
виконаних робіт.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суди попередніх
інстанцій обгрунтовано зазначили, що виконані ПП “Еліт Декор”
роботи по складуванню каменю, штукатурки рампи, кладка фронтів
насіннєочищувальної лінії та інші роботи по актам не відносяться
до діяльності що потребує ліцензію в розумінні ст. 9 Закону
України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”
( 1775-14 ) (1775-14)
від 01.06.2000 р.
Крім того, як встановлено судами, при укладенні договору підряду
відповідач не надав проектно-кошторисний список робіт та не
вимагав ліцензію. Договір підряду підписаний сторонами без
зауважень.
За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що
місцевим господарським судом на підставі встановлених фактичних
обставин справи з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін,
правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні
правовідносини.
Слід зазначити, що повторно розглядаючи справу, апеляційний
господарський суд повно з’ясував обставини, які мали значення
для правильного розгляду поданої апеляційної скарги. Висновки
апеляційного суду, якими спростовано обставини на які посилався
відповідач в обґрунтування своїх вимог і заперечень, ґрунтуються
на доказах, наведених в постанові суду, та відповідають
положенням чинного законодавства. Як наслідок, прийнята
апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням
ст. 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та вимогам, що викладені в
постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11
“Про судове рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
зі змінами та доповненнями.
Посилання заявника касаційної скарги на інші обставини не
приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст.
111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та з підстав їх суперечності
матеріалам справи.
Твердження заявника касаційної скарги про порушення і
неправильне застосування апеляційним господарським судом норм
матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не
знайшли свого підтвердження, в зв’язку з чим підстав для зміни
чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія
суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державного сільськогосподарського науково-
виробничого підприємства “Експериментальна база “Дачна”
Селекційно-генетичного інституту національного центру
насіннєзнавства та сортовивчення” залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області від 24.02.2006 р.
по справі № 12/7-06-185 та постанову Одеського апеляційного
господарського суду від 13.04.2006 року по справі № 12/7-06-185
залишити без змін.
Головуючий суддя Муравйов О.В.
Судді Полянський А.Г.
Коробенко Г.П.