ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.07.2006 Справа N 9-8/204(30/18/141)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого М. Остапенка,
суддів: Є. Борденюк, В. Харченка,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційної скаргу Закритого акціонерного товариства (ЗАТ)
“Дніпрокомунтранс”
на постанову від 11.05.2006 року
Дніпропетровського апеляційного господарського суду
за скаргою ЗАТ “Дніпрокомунтранс” на дії ВДВС
Бабушкінського РУЮ м. Дніпропетровська
у справі № 9-8/204(30/18/141)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ)
“Комунальник”
до ЗАТ “Дніпрокомунтранс”
Про стягнення 657 024,19 грн.
та за зустрічним ЗАТ “Дніпрокомунтранс”
позовом
до ТОВ “Комунальник”
про стягнення 210 040,76 грн.
В судове засідання прибули представники сторін:
позивача Кулідобров В.П. (генеральний директор)
Заслухавши суддю-доповідача –Є. Борденюк, пояснення представника
позивача та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський
суд України
В С Т А Н О В И В:
Уточнені позовні вимоги про стягнення з відповідача 154 519,75
грн. основного боргу, 2 298,74 грн. трьох процентів річних та 3
002,21 грн. інфляційних обґрунтовуються заборгованістю ЗАТ
“Дніпрокомунтранс” з оплати виконаних робіт, згідно підписаних
актів форми-2 за період з 08.07.99 по 2000 рік включно.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
21.11.2002 року у справі № 30/18/141 позовні вимоги задоволені в
частині стягнення основного боргу, інфляційних в розмірі 19
063,52 грн., трьох процентів річних в розмірі 2 298,74 грн. В
решті позовних вимог –відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 06.02.2003 року рішення господарського суду
Дніпропетровської області від 21.11.2002 року у справі
№ 30/18/141 скасоване, у позові відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 13.05.2003
року рішення від 21.11.2002 господарського суду
Дніпропетровської області, постанову від 06.02.2003
Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі
№ 30/18/141 скасовані, справу передано до господарського суду
Дніпропетровської області на новий розгляд.
В ході нового розгляду справи ЗАТ “Дніпрокомунтранс” звернувся
до ТОВ “Комунальник” із зустрічним позовом про стягнення з
останнього 210 040,76 грн. заборгованості по оплаті наданих
послуг та поставлених товарів, які здійснювались в порядку
розрахунків за виконані позивачем підрядні роботи.
Також, позивачем були уточнені позовні вимоги шляхом їх
збільшення до суми 954 271,71 грн. відповідно до заяви від
21.07.2005 року.
Розгляд справи зупинявся у зв’язку з проведенням
судово-економічної експертизи, призначеної ухвалою
господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2004
року.
Заявлене ТОВ “Комунальник” клопотання про забезпечення позову
від 05.04.2005 року відхилене ухвалою господарського суду
Дніпропетровської області від 22.06.2005 року як необґрунтоване
належними доказами.
Подані ЗАТ “Дніпрокомунтранс” клопотання у справі про
призначення судово-почеркознавчої експертизи відхилені
господарським судом Дніпропетровської області ухвалою від
11.07.2005 року, а стосовно повторної судово-економічної
експертизи - в ході судового засідання 25.07.2005 року, у
зв’язку з тим, що поставлені на вирішення експертиз питання не
потребують спеціальних, окрім правових, знань.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від
01.08.2005 року у справі № 9-8/204(30/18/141) провадження у
справі зупинено; судом за власною ініціативою призначена у
справі повторна судово-економічна експертиза, проведення якої
доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових
експертиз, визначено коло питань, що поставлені на вирішення
повторної судово-економічної експертизи; також на час проведення
судово-економічної експертизи до відповідача за первісним
позовом вжито заходів щодо забезпечення позову шляхом накладення
арешту на основні фонди відповідача, і заборони останньому
відчужувати нерухоме майно в межах грошової суми 954 272,71
грн..
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 24.10.2005 року ухвала господарського суду Дніпропетровської
області від 01.08.2005 року у справі № 9-8/204(30/18/141)
залишена без зміни.
23.12.2005 року відповідач звернувся до господарського суду зі
скаргою на дії органу Державної виконавчої служби, в якій просив
скасувати постанову ВДВС Бабушкінського РУЮ м. Дніпропетровська
від 06.12.2005 року про відкриття виконавчого провадження та від
07.12.2005 року про арешт майна боржника та оголошення заборони
на його відчуження, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що в
порушення законодавства про виконавче провадження документи
виконавчого провадження (оскаржувані постанови органу Державної
виконавчої служби) не були вручені особисто під розпису
керівнику ЗАТ “Дніпрокомунтранс”.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від
06.02.2006 року у справі № 9-8/204(30/18/141) (суддя І. Подобєд)
у задоволенні скарги ЗАТ “Дніпрокомунтранс” відмовлено, з тих
мотивів, що порушень з боку органу Державної виконавчої служби
при виконанні ухвали господарського суду Дніпропетровської
області від 01.08.2005 року в частині вжиття заходів щодо
забезпечення позову не встановлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 11.05.2006 року (колегія суддів: Л. Чоха, О. Лисенко, В.
Головко) ухвала господарського суду Дніпропетровської області
від 06.02.2006 року у справі № 9-8/204(30/18/141) скасована,
постанова ВДВС Бабушкінського РУЮ м. Дніпропетровська від
07.12.2005 року визнана недійсною, в іншій частині вимог
відмовлено.
При винесенні постанови у справі господарський суд апеляційної
інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 22 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, проте, господарським
судом не була забезпечена можливість заявнику реалізувати
вказані процесуальні права, оскільки скарга ЗАТ
“Дніпрокомунтранс“розглянута за відсутності його повноважного
представника, при цьому прийняті до уваги твердження відповідача
про неповідомлення його належним чином про час і місце засідання
суду.
За наведених обставин, Дніпропетровський апеляційний
господарський суд зазначає, що згідно з п. 2 ч. 3 ст. 104 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, вказане порушення норм процесуального права
є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення
місцевого господарського суду.
Разом з тим, господарським судом апеляційної інстанції
встановлено, що відповідно до вимог Закону України “Про
виконавче провадження ( 606-14 ) (606-14)
“на виконання ухвали
господарського суду Дніпропетровської області від 01.08.2005
року державним виконавцем Костиль О. І. 06.12.2005 року винесена
постанова про відкриття виконавчого провадження, копія якої
направлена відповідачу, та отримана останнім 09.12.2005 року.
У зв’язку з тим, що законодавством не передбачено, що вказану
кореспонденцію має право отримувати лише керівник підприємства
за своїм підписом, Дніпропетровський апеляційний господарський
суд дійшов висновку, що дії органу Державної виконавчої служби в
цій частині відповідають вимогам закону.
Проте, господарський суд апеляційної інстанції зауважує, що
постанову про арешт і заборону відчуження нерухомого майна
відповідача винесено не з ініціативи державного виконавця, а в
порядку виконання ухвали господарського суду Дніпропетровської
області від 01.08.2005 року, законність якої перевірялась за
скаргами відповідача в апеляційному і касаційному порядку, і за
результатами розгляду залишена в силі.
Аналізуючи вказані обставини, Дніпропетровський апеляційний
господарський суд дійшов висновку, що законодавством не
передбачено прийняття в таких випадках органом Державної
виконавчої служби аналогічної постанови, натомість, після
прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження
державний виконавець був зобов’язаний приступити до виконання, а
саме: провести опис майна відповідача (основних фондів на суму
954 272,71 грн.) та накласти на нього арешт і заборону
відчуження.
Враховуючи наведене, постанова ВДВС Бабушкінського РУЮ
м. Дніпропетровська про арешт майна боржника та оголошення
заборони на його відчуження від 07.12.2005 року визнана
недійсною, оскільки винесена державним виконавцем Костиль О. І.
всупереч положенням ст. ст. 24, 55 Закону України “Про виконавче
провадження ” ( 606-14 ) (606-14)
.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, ЗАТ “Дніпрокомунтранс”
посилається на неправильне застосування господарським судом
апеляційної інстанції матеріальних норм права та порушення
процесуальних норм при ухваленні оскаржуваного судового рішення
в частині відмови в задоволенні скарги щодо скасування постанови
ВДВС Бабушкінського РУЮ м. Дніпропетровська від 06.12.2005 року,
та просить прийняти нове рішення в цій частині про задоволення
скарги.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних
обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України
дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення,
виходячи з такого.
Згідно з ч. 2 ст. 1212 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
скарги на дії
органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським
судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач,
боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка
боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної
виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для
розгляду скарги.
Вищенаведеними положеннями процесуального законодавства
спростовуються неправомірні висновки господарського суду
апеляційної інстанції щодо наявності безумовних підстав для
скасування ухвали господарського суду першої інстанції,
винесеною за результатами розгляду скарги на дії органу
Державної виконавчої служби без участі заявника.
Твердження Дніпропетровського апеляційного господарського суду
про те, що винесення ВДВС Бабушкінського РУЮ м. Дніпропетровська
постанови від 07.12.2005 року про арешт майна боржника та
оголошення заборони на його відчуження суперечить положенням
ст. ст. 24, 55 Закону України “Про виконавче провадження“
( 606-14 ) (606-14)
спростовується самим змістом вказаних норм права, а
отже зазначену постанову визнано незаконною безпідставно.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України “Про виконавче
провадження“ ( 606-14 ) (606-14)
копії постанов державного виконавця та
інші документи виконавчого провадження, які повинні бути
доведені державним виконавцем до відома сторін та інших
учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із
супровідними листами простою кореспонденцією. Державним
виконавцем або іншою особою, уповноваженою державним виконавцем,
документи виконавчого провадження можуть бути вручені особисто
сторонам або іншим учасникам виконавчого провадження під
розписку. Викладеним відхиляються як доводи скарги на дії органу
Державної виконавчої служби, так і, зокрема, касаційної скарги,
оскільки вищенаведеними законодавчими положеннями не передбачена
обов’язкова процедура вручення документів виконавчого
провадження особисто під розписку, а вказаний порядок
передбачений як альтернативний загальному –надсилання документів
адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією. До
того ж, ЗАТ “Дніпрокомунтранс” не заперечується факт отримання
примірників оскаржуваних поштою.
За наведених обставин постанова у справі підлягає до скасування
як необґрунтована та неправомірна, а ухвала господарського суду
першої інстанції має бути залишена без зміни.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-13 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ЗАТ “Дніпрокомунтранс” залишити без
задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 11.05.2006 року у справі № 9-8/204(30/18/141) скасувати.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від
06.02.2006 року у справі № 9-8/204(30/18/141) залишити без
зміни.
Головуючий, суддя М. Остапенко
Судді: Є. Борденюк
В. Харченко