ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.07.2006 Справа N 4-29/1-05-45
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого –судді Дерепи В.І.
суддів: Грека Б.М. –(доповідача у справі)
Стратієнко Л.В.
розглянувши у відкритому Відкритого акціонерного товариства
судовому засіданні “Енергопостачальна компанія
касаційну скаргу “Одесаобленерго”
на постанову Одеського апеляційного господарського
суду від 04.05.06
у справі № 4-29/1-05-45
господарського суду Одеської області
за позовом Державного акціонерного товариства
“Морська аварійно-рятувальна служба”
до Відкритого акціонерного товариства
“Енергопостачальна компанія
“Одесаобленерго”
Про стягнення 18092,98 грн.
за участю представників від:
позивача не з'явилися, були належно повідомлені
відповідача Корепанова О.О. (дов. від 02.06.06)
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Одеської області від 20.02.06
задоволено позовні вимоги Державного підприємства “Морська
аварійно-рятувальна служба” до Відкритого акціонерного
товариства “Енергопостачальна компанія “Одесаобленерго” про
стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 18092,98 грн.
За результатами апеляційного розгляду Одеським апеляційним
господарським судом прийнято постанову від 04.05.06 якою рішення
господарського суду Одеської області змінено, позовні вимоги
Державного підприємства “Морська аварійно-рятувальна служба”
задоволено частково: з ВАТ “Одесаобленерго” на користь позивача
стягнуто 5413,33 грн. безпідставно отриманих коштів.
Суб’єкт касаційного оскарження, ВАТ “Одесаобленерго”, не
погоджується з ухваленими судовими актами та просить скасувати
рішення господарського суду Одеської області від 20.02.06 і
постанову Одеського апеляційного господарського суду від
04.05.06 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові.
У касаційній скарзі відповідач посилається на те, що судами
допущені порушення ст. 15-1 Закону України “Про
електроенергетику” ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
, п.п. 1, 5.1, 5.3 Правил
користування електричною енергією, п. 5.2 договору та ст. 1212
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, оскільки оплата 18092,98 грн. не є
безпідставно придбаним майном. Скаржник також вважає, що
неправомірним є висновок суду про те, що ВАТ “Одесаобленерго” не
мало правових підстав для проведення коригування договірної
величини електроспоживання та нарахування п'ятикратної вартості
спожитої понад договірні величини електроспоживання, оскільки
він зроблений в порушення положень ст. 6, ст. 11, ст. 14,
ст. 629 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, п. 5.3 Правил та п. 11 Порядку.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача,
обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали
справи судова колегія вважає, що касаційна скарга не підлягає
задоволенню з наступних мотивів.
Як встановлено в рішенні господарського суду та в постанові
апеляційного господарського суду, між ВАТ “Одесаобленерго” в
особі структурної одиниці –Іллічівського району електричних
мереж та ДП “Морська аварійно-рятувальна служба”, укладено
договір № И9125/10089 про постачання електричної енергії на
об’єкти споживача, за яким постачальник, ВАТ “Одесаобленерго”,
зобов’язався постачати електроенергію споживачу, а останній
–оплачувати її вартість згідно з умовами договору.
Договором № И9125/1089 від 14.01.04 про постачання електричної
енергії, укладеним між ВАТ “Одесаобленерго” та ДП “Морська
аварійно-рятувальна служба” передбачений порядок постачання
електричної енергії відповідачем та оплата її вартості
позивачем, порядок встановлення, доведення та коригування
договірних величин електроспоживання в залежності від рівня
фактично проведеної оплати за розрахунковий період, а також
відповідальність за перевищення скоригованих договірних величин.
Матеріалами справи підтверджується, що обсяги постачання
електроенегії на кожен місяць сторони узгодили, в тому числі, на
липень 2004 року –5 тис. кВТ/год. Проте на липень місяць
договірна величина була скоригована у зв’язку із допущеними
порушеннями зі сторони споживача і становила 10584 кВт/год.
Задовольняючи вимоги позивача про стягнення безпідставно
отриманих коштів, місцевий господарський суд зробив висновок, що
відповідачем в установленому порядку не доведено коригування
договірної величини, а отже, вимоги про стягнення суми сплаченої
за перевищення договірної величини є обґрунтованими. Апеляційний
господарський суд, визнаючи обґрунтованими висновки місцевого
господарського суду щодо недоведення до споживача договірної
величини електроспоживання, в той же час зазначив, що стягнення
оспорюваної суми з відповідача є безпідставним, оскільки згідно
приписів ст. 151 Закону України “Про електроенергетику”
( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
, не належать відповідачу в повному обсязі.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час
розгляду справи місцевим та апеляційним господарським судом
фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного,
повного і об’єктивного дослідження поданих доказів. Справедливим
є висновок судів попередніх інстанцій про те, що повідомлення
про коригування електричної енергії від 30.07.04 не є належним
доказом, свідчить про обґрунтованість вимог позивача щодо
застосування правових наслідків ст. 1212 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
Так, відповідно до ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”
( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
та Правил користування електричною енергією”, у
випадку перевищення договірної величини споживання електричної
енергії, споживач сплачує повну вартість усієї спожитої
електроенергії на поточний рахунок із спеціальним режимом
використання, а також чотириразову вартість різниці між фактично
спожитою і договірною величиною електричної енергії.
Втім, апеляційний господарський суд змінив рішення місцевого
господарського суду в частині суми, що підлягає стягненню, з
мотивів застосування алгоритму при перерахуванні суми, що
регулюється постановою НКРЕ від 26.11.04 № 1147 “Про алгоритм
перерахування коштів на грудень 2004р.” ( v1147227-04 ) (v1147227-04)
.
Колегія суддів вважає, що висновок апеляційного господарського
суду щодо зміни рішення не відповідає загальним принципам
верховенства права: за умови встановлення факту порушення
відповідачем умов договору на електропостачання (щодо доведення
скоригованої величини), є нелогічним висновок про часткове
повернення коштів, а отже правова позиція апеляційного суду є
помилковою і суперечить встановленим обставинам. В той же час,
висновок місцевого господарського суду про повернення
неправомірно отриманих коштів згідно ст. 1212 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
–обґрунтований.
Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що постанова
апеляційного господарського суду в частині залишення без
задоволення вимоги позивача про стягнення коштів підлягає
скасуванню в частині відмови в позові.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-11
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
“Енергопостачальна компанія “Одесаобленерго” залишити без
задоволення. Постанову Одеського апеляційного господарського
суду від 04.05.06 скасувати в частині відмови в позові, в решті
рішення господарського суду від 20.02.06 та постанову Одеського
апеляційного господарського суду по справі № 4-29/1-05-45
залишити без змін.
Головуючий - суддя В. Дерепа
Судді Б. Грек
Л. Стратієнко