ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.07.2006 Справа N 2/460
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючий суддя Муравйов О. В.
судді Полянський А. Г.
Коробенко Г. П.
розглянула
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
“Тауер“
на постанову Київського апеляційного господарського суду
від 24.01.2006 року
у справі № 2/460
Господарського суду міста Києва
за позовом Фонду державного майна України
до Товариства з обмеженою відповідальністю
“Тауер“
про розірвання договору купівлі-продажу та
повернення об’єкта
За участю представників сторін:
- від позивача: не з’явилися
- від відповідача: Ременяк В. С. –дов. від 04.07.06р.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.06.2006 року у
складі колегії суддів Муравйов О. В. (головуючий), Полянський А.
Г., Фролова Г. М. касаційна скарга Товариства з обмеженою
відповідальністю “Тауер“була прийнята до провадження, її розгляд
призначений на 11 год. 30 хв. 06.07.2006 року.
У зв’язку з перебуванням судді Фролової Г. М. на лікарняному
розпорядженням в. о. Голови судової палати Першикова Є. В. для
розгляду справи № 2/460 в касаційному порядку утворена колегія
суддів в наступному складі: головуючий –Муравйов О. В., судді
Полянський А. Г., Коробенко Г. П.
До початку розгляду справи в судовому засіданні 06.07.2006 року
відводів складу колегії суддів не заявлено.
Представник позивача Фонду державного майна України в судове
засідання не з’явився, про існування поважних причин неявки в
засідання суд не повідомляв, хоча про дату, час та місце
проведення повідомлений належним чином. Неявка представників
позивача відповідно до вимог ст. 75, 111-5 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
не є перешкодою для розгляду касаційної скарги по
суті. Крім того, позиція позивача викладена у відзиві на позов,
який доданий до матеріалів справи.
За згодою представника відповідача в судовому засіданні
06.07.2006 року було оголошено вступну і резолютивну частини
постанови Вищого господарського суду України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач Фонд державного майна
України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Тауер“про розірвання
договору купівлі-продажу від 24.07.2002 року № 31-КПНБ,
укладеного між сторонами, та зобов’язання відповідача повернути
об’єкт незавершеного будівництва –Виробничо-лабораторний корпус
ВАТ “Український конструкторсько-технологічний інститут
зварювального виробництва“у власність держави в особі Фонду
державного майна України.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.11.2005 року по
справі № 2/460 (суддя Домнічева І. О.) в позові відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду України
від 24.01.2006 року по справі № 2/460 (головуючий суддя Отрюх Б.
В., судді Верховець А. А., Тищенко А. І.) апеляційна скарга
Фонду державного майна України задоволена, рішення місцевого
господарського суду скасовано, позовна заява Фонду державного
майна України задоволена: розірваний договір купівлі-продажу від
24.07.2002 року № 31-КПНБ об’єкта незавершеного будівництва
–Виробничо-лабораторний корпус ВАТ “Український
конструкторсько-технологічний інститут зварювального
виробництва”, укладений між Фондом державного майна України та
ТОВ “Тауер”, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Польова,
24; зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю
“Тауер“повернути об’єкт незавершеного будівництва
–Виробничо-лабораторний корпус ВАТ “Український
конструкторсько-технологічний інститут зварювального
виробництва“у власність держави в особі Фонду державного майна
України.
Стягнуті з відповідача судові витрати.
Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач Товариство з
обмеженою відповідальністю “Тауер“звернулося до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
постанову апеляційної інстанції скасувати та залишити без змін
рішення Господарського суду міста Києва від 01.11.2005 року у
справі № 2/460. В касаційній скарзі заявник посилається на
порушення апеляційною інстанцією норм матеріального права, а
також норм процесуального законодавства.
У відзиві на позов, поданому до канцелярії Вищого господарського
суду України представником Фонду державного майна України,
останній просить залишити постанову апеляційного господарського
суду без змін, а касаційну скаргу відповідача –без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу та відзив на неї,
заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача,
проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин
справи правильність застосування судами норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду
України дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, позов поданий до місцевого
господарського суду 08.08.2005р. за правилами Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
. Справа N 2/460
розглядалася за правилами Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, рішення суду першої інстанції оформлено
відповідно до вимог ст. 82-85 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Апеляційний господарський суд порушив апеляційне провадження та
здійснив його за правилами Кодексу адміністративного судочинства
( 2747-15 ) (2747-15)
, який набрав чинності з 01.09.2005 року.
Звертаючись до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, відповідач просив відновити процесуальний строк на
подачу касаційної скарги. Клопотання відповідача мотивовано тим,
що відповідач звертався з касаційною скаргою на постанову
апеляційної інстанції до Вищого адміністративного суду України,
але той відмовив ТОВ “Тауер“у відкритті касаційного провадження,
оскільки відповідно до ст. 17 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
даний спір
не є публічно-правовим та не відноситься до компетенції Вищого
адміністративного суду України. Копія ухвали Вищого
адміністративного суду України від 10.05.2006 року по справі
№ к-13081/06 додана до касаційної скарги.
Вищий господарський суд України також вважає, що спір про
розірвання договору, який виник між Фондом державного майна
України та Товариством з обмеженою відповідальністю
“Тауер“непідвідомчий адміністративним судам, є господарським
спором і повинен розглядатися за правилами Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Так, відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 3 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
адміністративний договір визначається як дво- або багатостороння
угода, зміст якої складають права та обов’язки сторін, що
випливають із владних управлінських функцій суб’єкта владних
повноважень, який є однією із сторін угоди.
Із змісту спірного договору вбачається, що укладаючи цей
договір, сторони діяли на засадах добровільності договору та
свободи підприємницької діяльності відповідача (п. 3, 4. ч. 1
ст. 3 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
), сторони в договорі діють як
рівноправні учасники, укладення договору відбувалося на підставі
вільного волевиявлення сторін та майновій самостійності
учасників договору, що в силу вимог ч. 1 ст. 1 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
дає підстави стверджувати, що між позивачем та
відповідачем виникли цивільні правові відносини. Виходячи із
статусу відповідача як суб’єкта господарювання (ст. 55 ГК
України ( 436-15 ) (436-15)
), зазначені правовідносини є господарськими і
регулюються нормами також Господарського кодексу України
( 436-15 ) (436-15)
.
Відповідно до ст. 1, 2, ч. 1 ст. 12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
зазначений спір підвідомчий господарським судам України.
В статті 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
серед основних
засад судочинства зазначено забезпечення апеляційного та
касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених
законом.
Чинне законодавство не містить норм які б виключали апеляційне
оскарження судових рішень в господарських справах про розірвання
договору.
Статтею 92 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
апеляційна інстанція
визначається як апеляційний господарський суд, повноваження
якого поширюються на територію знаходження відповідного
місцевого господарського суду.
Стаття 184 КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
визначає суд апеляційної
інстанції як апеляційний адміністративний суд, у межах
територіальної юрисдикції якого знаходиться місцевий
адміністративний суд, що ухвалив рішення.
Виходячи з положень Розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні
положення“КАС України ( 2747-15 ) (2747-15)
, до початку діяльності
апеляційного адміністративного суду його функції виконують
відповідно апеляційні загальні та спеціалізовані суди.
Виходячи з наведеного, колегія суддів касаційної інстанції
вважає, що розгляд апеляційної скарги Фонду державного майна
України на рішення Господарського суду міста Києва від
01.11.2005 року по справі № 2/460 в порушення ст. 92 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
був здійснений не апеляційним господарським судом, а
апеляційним адміністративним судом, функції якого на той час
виконував Київський апеляційний господарський суд.
Отже, апеляційна скарга Фонду державного майна України
розглянута не уповноваженим судом з порушенням процесуальних
норм (Розділу ХІІ “Перегляд судових рішень в апеляційному
порядку“ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
).
За таких обставин, постанова апеляційної інстанції підлягає
скасуванню відповідно до вимог ст. 111-10 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, а справа підлягає передачі на новий розгляд до
апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного
провадження за правилами Господарського процесуального кодексу
( 1798-12 ) (1798-12)
.
У зв’язку з цим касаційна скарга підлягає частковому
задоволенню.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
“Тауер“задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
24.01.2006 року по справі № 2/460 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до Київського апеляційного
господарського суду.
Головуючий суддя О. В. Муравйов
Судді А. Г. Полянський
Г. П. Коробенко