ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.07.2006 Справа N 2-22/1802.1-06(2-24/2934-2005)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Остапенка М.І.
суддів: Борденюк Є.М.
Харченка В.М.
розглянувши касаційну ВАТ “Крименерго”
скаргу
на постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 12.04.2006 року
у справі за позовом Виробничого об’єднання “Крим”
до ВАТ “Крименерго”
Про визнання недійсним акту, усунення перешкод у- користуванні
електричною енергією, стягнення коштів
В С Т А Н О В И В:
у грудні 2004 року, виробниче об’єднання “Крим” звернулося до
господарського суду з позовом про визнання недійсним акту ВАТ
“Крименерго” № 3132 від 29.10.2004 року про порушення Правил
користування електричною енергією; усунення перешкод у
користуванні електроенергією на об’єкті ВО “Крим”, який
розташований за адресою м. Сімферополь, вул. Київська,24,
зобов’язання ВАТ “Крименерго” відновити подачу електроенергії на
вказаний об’єкт та стягнення з відповідача п’ятикратної вартості
недопоставленої електроенергії у сумі 2 407 грн., 30 000 грн. на
відшкодування витрат по використанню альтернативного джерела
електроенергії та 28 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Заявою від 28.01.2005 року позивач збільшив розмір п’ятикратної
вартості недопоставленої електроенергії до 7 974,23 грн., а
розмір збитків - до 42 500 грн.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
11.02. 2005 року, залишеним без змін постановою
Севастопольського апеляційного господарського суду від
08.04.2005 року, позов задоволено частково. Постановлено
стягнути з ВАТ “Крименерго” п’ятикратну вартість недопоставленої
електроенергії у сумі 7 974,23грн., 42 500грн. на відшкодування
збитків, 28 000грн. на відшкодування моральної шкоди та 877,24
грн. на відшкодування судових витрат. В іншій частині
провадження у справі припинено.
Постановою Вищого господарського суду України від 01.11.2005
року касаційну скаргу відповідача задоволено частково. Рішення
господарського суду першої інстанції та постанову апеляційного
господарського суду скасовано, справу передано на новий судовий
розгляд.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
17.02.2006 року, позов задоволено. Постановлено стягнути з ВАТ
“Крименерго” п’ятикратну вартість недопоставленої електроенергії
у сумі 7 974,23грн., 42 500 грн. на відшкодування збитків. В
решті позову відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 12.04.2006 року, рішення господарського суду першої
інстанції залишено без змін, а апеляційну скаргу відповідача без
задоволення.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.06.2006 року
порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою
відповідача, у якій він посилається на неправомірність стягнення
з нього 42 500 грн. на відшкодування збитків та 7 974,23 грн. за
недопоставлену по договору № 1017 від 03.03.2004 року
електроенергію, і просить постанову Севастопольського
апеляційного господарського суду та рішення господарського суду
Автономної Республіки Крим в частині задоволення позову
скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні
позову.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін,
перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної
скарги, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню, рішення господарського суду першої
інстанції та постанова апеляційного господарського суду
–скасуванню, з направленням матеріалів справи на новий судовий
розгляд, виходячи з наступного.
Постановляючи про задоволення позову у частині стягнення
п’ятикратної вартості недопоставленої електроенергії та 42 500
грн. на відшкодування витрат позивача по використанню
альтернативного джерела електроенергії, господарський суду
першої інстанції та апеляційний господарський суд виходили з
того, що акт № 3132 від 29.10.2004 року щодо споживання
позивачем електричної енергії без приладів обліку, складено з
порушенням п. 7.3.1 Правил користування електричною енергією
( z0417-96 ) (z0417-96)
, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 року
№ 28 і не може вважатися належним доказом правомірності
відключення позивача від електропостачання, а тому відповідач
зобов’язаний сплатити п’ятикратну вартість недопоставленої
електроенергії та відшкодувати витрати позивача на використання
іншого джерела електроенергії.
Проте, погодитися з наведеними мотивами задоволення позову не
можна, оскільки, висновки суду зроблені без повної та всебічної
перевірки дійсних обставин справи та їх належної правової
оцінки.
Взаємовідносини сторін з енергопостачання врегульовані договором
від 03.03.2004 року № 1017 та додатками до нього, у яких
зазначено об’єкти енергозабезпечення, зокрема, і будівельний
майданчик на вул. Київській, 24 м. Сімферополя, щодо якого
постачання електроенергії було тимчасово припинено, у зв’язку з
її безобліковим споживанням.
Підставою для таких дій постачальника електроенергії стало
встановлення факту підключення електроустановок споживача до
електромережі без приладів обліку, про що складено акт від
23.10.2004 року, який підписали члени комісії, зазначивши, що
представники споживача від підписання акту відмовились.
Вважаючи останню обставину суттєвим порушенням порядку складання
акту перевірки дотримання споживачем правил користування
електроенергією, суди зазначили, що це давало право споживачу на
користування електроенергією і у подальшому.
Але, при цьому, суди не врахували, що укладаючи 03.03.2006 року
договір № 1017, сторони обумовили, що їх відносини регулюються
як умовами договору так і Законом України “Про
електроенергетику” ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
, Правилами користування
електричною енергію ( z0417-96 ) (z0417-96)
, затвердженими НКРЕ та іншими
нормативними актами у цій сфері.
Законом України “Про електроенергетику” ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
(ст. 24)
передбачено, що порядок обмеження електроспоживання споживачів
до рівня екологічної броні електропостачання, або повного
припинення електропостачання встановлюється Кабінетом Міністрів
України.
Порядком постачання електричної енергії споживачам,
затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від
09.04.2002 року № 475 ( 475-2002-п ) (475-2002-п)
визначено, що права та
обов’язки споживачів регулюються Правилами користування
електричною енергією ( z0417-96 ) (z0417-96)
.
Затверджені постановою НКРЕ України від 31.07.1996 року № 28 і
зареєстровані Міністерством юстиції України 02.08.1996 року за
№ 417/1442 Правила користування електричною енергією
( z0417-96 ) (z0417-96)
, а ця редакція була чинною на час виникнення спору,
покладають обов’язок на споживача забезпечити в будь-який час
доби безперешкодний доступ на свої об’єкти, як уповноважених
представників відповідних органів виконавчої влади, які
здійснюють контролюючі функції так і представників
електропередавальної організації, або постачальника електричної
енергії для виконання ними своїх службових обов’язків та надають
йому право отримувати інформацію про виявлені при контрольному
обстеженні режими споживання електричної енергії та оскаржувати
дії постачальника електроенергії (п. 8).
Таким чином, обов’язок споживача забезпечити належне здійснення
контролю за режимом споживання електроенергії з боку
постачальника та зазначене право, у разі виявлення уповноваженим
представником постачальника електричної енергії порушень Правил
користування електричною енергією ( z0417-96 ) (z0417-96)
або умов договору
і оформлення акту відповідно до порядку, визначеного п. 7.31
Правил ( z0417-96 ) (z0417-96)
, надає споживачу можливість висловити лише
свої зауваження і не впливає на зазначені в акті обставини, які,
за наявності спору, встановлюються органом, що розглядає спір, а
тому предметом судового розгляду, у першу чергу, було з’ясування
і перевірка доводів позивача про відсутність порушень
енергопостачання об’єкту та тверджень відповідача про зворотне.
Проте, на зазначене, господарський суд першої інстанції та
апеляційний господарський суд уваги не звернули, висновків щодо
дотримання позивачем Правил користування електричною енергією
( z0417-96 ) (z0417-96)
та права постачальника на припинення
електропостачання не зробили, а тому постановлені у справі
судові рішення не можуть залишатись без змін і підлягають
скасуванню, з направленням матеріалів справи на новий судовий
розгляд.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене,
повно та всебічно з’ясувати дійсні обставини справи і, виходячи
з встановленого, та враховуючи, що за наявності вини
енергопостачальника, його відповідальність пом’якшена Законом
України від 23.06.2005 року № 2706-ІV ( 2706-15 ) (2706-15)
, а відповідно
до п. 6.43 Правил користування електричною енергією у редакції
затвердженій постановою НКРЕ України від 17.10.2005 року № 910
( z1399-05 ) (z1399-05)
, зареєстровані Міністерством юстиції України
18.11.2005 року за № 1399/11679 спірні питання, які виникають
між сторонами при складанні акта вирішуються судом, постановити
законне і обґрунтоване рішення.
Враховуючи наведене, Вищий господарський суд України, керуючись
ст.ст. 111-9, 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
17.02.2006 року та постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 12.04.2006 року –скасувати, а справу
передати до господарського суду першої інстанції на новий
судовий розгляд у іншому складі суддів.
Головуючий М.І. Остапенко
Судді Є.М.Борденюк
В.М. Харченко