ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.07.2006 Справа N 2-14/6102-06
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Ходаківської І.П.
суддів Савенко Г.В., Шаргало В.І.
розглянувши касаційну скаргу ТОВ “Аптека Біокон”
на рішення від 03.04.06
господарського суду Автономної республіки Крим
у справі № 2-14/6102-2006
за позовом ТОВ “Аптека Біокон”
до ТОВ “Статус-Кво”
про стягнення 21496,45грн.
за участю представників сторін:
позивача: не з’явились
відповідача: не з’явились
Рішенням господарського суду Автономної республіки Крим (суддя
Курапова З.І.) позов задоволено частково, стягнуто з Товариства
з обмеженою відповідальністю “Статус-Кво“на користь Товариства з
обмеженою відповідальністю „Аптека Біокон” 17579,04 грн.
заборгованості, 432,94 грн. пені, 1757,90 грн. штрафу, 68,36
грн. річних, 122,15 грн. індексу інфляції, 199,60 грн.
державного мита та 109,57 грн. витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу. В іншій частині позову
відмовлено.
ТОВ “Аптека Біокон” звернулось до Вищого господарського суду
України із касаційною скаргою на рішення господарського суду
Автономної республіки Крим, вважаючи, що дане рішення прийняте
внаслідок неправильного застосування норм матеріального і
процесуального права, а тому просить його скасувати в частині
відмови у стягненні збитків в розмірі 1500грн..
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши
касаційну скаргу ТОВ “Аптека Біокон” на рішення господарського
суду Автономної Республіки Крим та перевіривши наявні матеріали
справи на предмет правильності їх оцінки судом, а також
правильність застосування норм матеріального і процесуального
права відзначає наступне:
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення
з відповідача 21496,45 грн., у т.ч. 17579,04 грн.
заборгованості, 432,94 грн. пені, 1757,90 грн. штрафу, 68,36
грн. річних, 158,21 грн. індекс інфляції та 1500 грн. збитків,
понесених позивачем у зв'язку з захистом та відновленням свого
порушеного права.
Господарським судом при розгляді справи було встановлено, що
відповідно до договору поставки № 0542/05 від 08.06.2005 позивач
по накладних № 1404230 від 10.11.2005, № 1413112 від 17.11.2005,
№ 1421543 від 23.11.2005, № 1421659 від 23.11.2005, № 1433419
від 02.12.2005, № 1451650 від 15.12.2005 поставив відповідачеві
товар на загальну суму 20200,55 грн.
Товар отриманий представниками відповідача по довіреностям ЯКД
№ 477886 від 10.11.2005, ЯКУ № 643601 від 17.11.2005, ЯКУ
№ 643625 від 23.11.2005, ЯКУ № 643631 від 02.12.2005 ЯКУ
9 643648 від 15.12.2005.
Згідно з п. 3.1. договору відповідач зобов'язаний сплатити товар
протягом 7 днів з дати оформлення видаткової накладної.
Відповідно до ст. 526, 530 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання
має виконуватися належним чином і у встановлений строк
відповідно до умов договору.
Як встановлено судом, оплату відповідач здійснив частково у сумі
2621,51 грн., доказів сплати іншої частини товару не надав,
заборгованість становить 17579,04 грн. та підлягає стягненню.
Відповідно до Закону України “Про відповідальність за
несвоєчасне виконання грошових зобов'язань“від 22.11.1996
№ 543/96-ВР та п. 7.3. договору відповідач зобов'язаний сплатити
пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку
України за кожен день прострочення платежу.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення пені за період з
23.11.2005 по 30.01.2006 з рахунком строку оплати по кожної
накладної у сумі 432,94 грн. правомірно задоволені.
Пунктом 7.2. договору передбачено зобов'язання відповідача у
випадку прострочення платежу сплатити одноразовий штраф у
розмірі 10% від суми несплаченого в строк товару. Позовні вимоги
про стягнення штрафу у сумі 1757,90 грн. також правомірно
задоволені.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
боржник, який
прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора
зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого
індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти
річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не
встановлений договором або законом.
Індекс інфляції нарахований позивачем за грудень 2005 у сумі
158,21 від суми боргу 17579,04 грн.
Однак, відповідно до листу Верховного суду України № 62-97 р від
03.04.97 “Рекомендації відносно порядку застосування індексів
інфляції при розгляді судових справ” ( v2-97700-97 ) (v2-97700-97)
, якщо сума
боргу повинна бути сплачена в період с 1 по 15 число
відповідного місяця, то вона індексується з рахунком цього
місяця, а якщо сума боргу повинна бути сплачена з 16 по 31 число
відповідного місяця, то вона індексується з наступного місяця.
Тобто, оплату товару по накладної № 1451650 від 15.12.2005 у
сумі 4007,02 грн. відповідач був зобов'язаний сплатити у строк
до 22.12.2005 і ця сума може індексуватися тільки з.01.2006 р.
Таким чином, позовні вимоги у частині стягнення індексу інфляції
за грудень 2005 правомірно задоволені частково від суми боргу
13572,02 грн., що становить 122,15 грн.
Також правомірно задоволені вимоги про стягнення річних за
період з 30.11.2005 по 30.01.2005 у сумі 68,36 грн.
Що стосується позовних вимог у частині стягнення збитків у сумі
1500 грн., понесених позивачем сплатою юридичних послуг ПП
“Юридична фірма “Евіденс“по договору про надання юридичних
послуг від 18.01.2006, колегія суддів відзначає наступне.
Позивач розглядав свої витрати на консультаційні та юридичні
послуги, як заподіяні з вини відповідача збитки та просить їх
стягнути на підставі статей 224,225 Господарського кодексу
України ( 436-15 ) (436-15)
.
Згідно зі ст. 224 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
,
учасник господарських відносин, який порушив господарське
зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення
господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим
збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під
збитками розуміються витрати, заподіяні управненою стороною,
втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи,
які управнена сторона одержала б у разі належного виконання
зобов'язання або додержання правил здійснення господарської
діяльності другою стороною.
Згідно зі ст. 225 Господарського кодексу України ( 436-15 ) (436-15)
до
складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка
допустила господарське правопорушення, включаються: вартість
втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена
відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні
санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт,
додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка
зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою
стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який
сторона, яка зазнала збитків, мала право розрахувати у разі
належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна
компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Позивач вважає, що в розумінні ст. 225 ГК України ( 436-15 ) (436-15)
до
додаткових витрат повинні бути віднесені втрати на юридичні
послуги.
Однак, витрати позивача на юридичні та консультаційні послуги не
мають обов'язкового характеру, факт наявності цих витрат і
розмір не знаходяться у необхідному зв'язку із заборгованістю,
яку просить стягнути позивач.
Збитки, пов'язані із сплатою юридичних послуг, наданих стороні у
справі не адвокатами, не можна розцінювати як збитки у розумінні
ст. 611,623 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
. Тому суд правомірно відмовив
у задоволенні позову в цій частині.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення
господарського суду відповідає нормам чинного законодавства і
має бути залишене без змін.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
Вищого Господарського суду України,
ПОСТАНОВИЛА
Касаційну скаргу ТОВ “Аптека Біокон” залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Автономної республіки Крим від
03.04.06 у справі № 2-14/6102-2006 залишити без змін.
Головуючий І.Ходаківська
Судді: Г.Савенко
В.Шаргало