ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.07.2006 Справа N 2-1/15845-05
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючий суддя Муравйов О.В.
судді Полянський А.Г.
Коробенко Г.П.
касаційну скаргу Фонду майна Автономної Республіки Крим
на рішення господарського суду Автономної
Республіки Крим від 08.12.2005 р. та постанову
від 23.03.2006 р. Севастопольського
апеляційного господарського суду
у справі № 2-1/15845-2005 господарського суду
Автономної Республіки Крим
за позовом ТОВ “Жнива”
До Фонду майна Автономної Республіки Крим
про спонукання до укладення додаткової угоди
За участю представників сторін:
позивача – Москвіна О.Ю. дов. від 03.05.2006 р.
відповідача –Яппарова І.А. дов. № 01/380 від 10.02.2006 р.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
08.12.2005 р. (суддя Ковтун Л.О.) залишеним без змін постановою
Севастопольського апеляційного господарського суду від
23.03.2006 р. (Плут В.М., Сотула В.В., Борисова Ю.В.) по справі
№ 2-1/15845-2005 позов задоволено. Зобов’язано Фонд майна АРК
укласти з ТОВ “Жнива” додаткову угоду до договору купівлі-
продажу державного майна об’єкта неавершеного будівництва
–дитячого саду на 280 місць по вул. Горіхової у м. Ялта від
28.05.1998 р. на таких умовах:
“абзац 3 пункту 5.1 розділу 5 договору купівлі-продажу
засвідченого приватним нотаріусом Ялтинського місцевого
нотаріального округу Сотниковим В.П. 28.05.1998 р., реєстр 989
викласти у наступній редакції:
- завершити демонтаж існуючих будівель та нове будівництво до
01.12.2010 року з можливими змінами профілю. Проект демонтажу
існуючих будівель та нового будівництва погоджувати з
управлянням архітектури міста.”
Не погоджуючись з постановою Севастопольського апеляційного
господарського суду, Фонд майна Автономної Республіки Крим
звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просить постанову скасувати, мотивуючи скаргу
порушенням і неправильним застосуванням судами норм
матеріального та процесуального права.
Розпорядженням В.о. Голови судової палати, у зв’язку з хворобою
судді Фролової Г.М., для перегляду в касаційному порядку справи
№ 2-1/15845-2005, призначеної до розгляду на 06.07.2006 р.,
утворити колегію суддів в наступному складі: головуючий –
Муравйов О.В., судді – Полянський А.Г., Коробенко Г.П.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги,
перевіривши правильність застосування судами норм матеріального
та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського
суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна
інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право
залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу
без задоволення.
Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає,
що постанова апеляційного господарського суду прийнята з
дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.05.1998 р. між Фондом
майна Автономної Республіки Крим і виробничо-комерційною фірмою
"Жнива”, правонаступником якої є ТОВ “Жнива”, був укладений
договір купівлі-продажу державного майна – Об’єкту незавершеного
будівництва –дитячого садку на 280 місць по вул. Горіхової в м.
Ялті з рівнем будівельної готовності 56 %. Товариство
зобов’язувалось завершити будівництво до 2001 р. з можливою
зміною профілю.
10.12.2001 р. між Фондом і позивачем укладено додаткову угоду до
Договору, яким строк завершення будівництва був продовжений до
28.05.2003 р.
На виконання рішення Господарського суду Автономної Республіки
Крим від 12.01.2004 р. по справі № 2-6/100-2004, 14.07.2004 року
між Фондом і Товариством була укладена додаткова угода до
Договору, абзац 3 пункту 5.1. розділу 5 якого викладено в новій
редакції : “завершити будівництво до 01.12.2005 р. з можливою
зміною профілю; Проект будівництва погоджувати з управлянням
головного архітектора”.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що завершити
будівництво у визначений строк не вдалось тому що відповідно до
ч. 3 ст. 125 ЗК України ( 2768-14 ) (2768-14)
приступати до використання
земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на
місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та
державної реєстрації забороняється.
Тоді як, обов’язок Ялтинської міської Ради зі своєчасного
оформлення земельної ділянки під об’єктом приватизації виконаний
значно пізніше за строк, встановлений для закінчення
будівництва. А тому позивач зміг приступити до будівництва лише
після 29.12.2004 р.
За заявою позивача від 10.06.2005 р. Ялтинська міська рада
винесла рішення № 852, яким було дозволено позивачу виробництво
проектно-дослідних робіт для будівництва пансіонату з лікуванням
оздоровчого профілю.
Згідно висновків технічного перебування споруд по вул. Горіхова
в м. Ялті, об’єкт знаходиться в аварійному стані і підлягає
демонтажу.
Рішенням Ялтинського виконавчого комітету від 15.07.2005 р. №
1001 було дозволено товариству з обмеженою відповідальністю
“Жнива” демонтаж конструкцій незавершеної будівництвом будівлі
дитячого саду по вул. Горіховій, в м. Ялта. Таким чином, строк
будівництва скоротився ще і на період демонтажу.
Зважаючи на викладене, ТОВ “Жнива” звернулось до Фонду майна
Автономної Республіки Крим про внесення зміни у договір купівлі-
продажу від 28.05.1998 р. № 2041. Фонд майна в Автономної
Республіки Крим в своєму листі від 24.10.2005 р. відмовив у
продовженні строку завершення будівництва.
Відповідно до ст. 19 Закону України “Про особливості
приватизації об’єктів незавершеного будівництва” ( 1953-14 ) (1953-14)
обов'язковими умовами приватизації об'єктів незавершеного
будівництва, крім продажу під розбирання, є: встановлення строку
завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва, але не
граничного строку закінчення робіт.
Як правомірно зазначено судами, згідно частини 4 статті 24
Закону України “Про планування і забудову територій”
( 1699-14 ) (1699-14)
, у разі прийняття сільською, селищною чи міською
радою рішення про надання земельної ділянки із земель державної
чи комунальної власності для розміщення об'єкта містобудування
в порядку, визначеному земельним законодавством, зазначене
рішення одночасно є дозволом на будівництво цього об’єкта, в
даному випадку рішення № 202 від 27.10.2004 року Ялтинської
міськради “...Про надання ТОВ “Жнива” в оренду земельної ділянки
на 50 років...”, є одночасно дозволом на будівництво об'єкту.
Для отримання дозволу на початок будівельних робіт, в
якому вказується строк, у відповідності до статті 24 Закону
України “Про
планування і забудову територій” ( 1699-14 ) (1699-14)
, та Положення “Про
порядок видачі дозволу на виробництво будівельних робіт”,
затвердженого наказом Держкомітету будівництва, архітектури №
273 від 05.12.2000г. ( z0945-00 ) (z0945-00)
, ДБН А. 2. 2-3-2004 можливо
тільки після проходження комплексної експертизи, яка проводиться
протягом одного місяця та затвердження проектної документації.
Відповідно до ст. 607 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
зобов'язання
припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною,
за яку жодна із сторін не відповідає.
Згідно ст. 617 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, особа, яка порушила
зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення
зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося
внаслідок випадку або непереборної сили.
Як правомірно зазначено судами, позивач не мав можливості
виконати умови договору та вжив всі залежні від нього заходи
щодо належного виконання зобов’язання.
Колегія суддів прийшла до висновку, що на підставі встановлених
фактичних обставин, місцевим господарським судом з'ясовано
дійсні права і обов'язки сторін, правильно застосовано
матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини,
обґрунтовано задоволено позов.
Слід зазначити, що повторно розглядаючи справу, апеляційний
господарський суд повно з’ясував обставини, які мали значення
для правильного розгляду поданої апеляційної скарги. Висновки
апеляційного суду, якими спростовано обставини на які посилався
відповідач в обґрунтування своїх вимог і заперечень, ґрунтуються
на доказах, наведених в постанові суду, та відповідають
положенням чинного законодавства. Як наслідок, прийнята
апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням
ст. 105 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та вимогам, що викладені в
постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11
“Про судове рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
зі змінами та доповненнями.
Посилання заявника касаційної скарги на інші обставини не
приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст.
111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
та з підстав їх суперечності
матеріалам справи.
Твердження заявника касаційної скарги про порушення і
неправильне застосування апеляційним господарським судом норм
матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не
знайшли свого підтвердження, в зв’язку з чим підстав для зміни
чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія
суддів не вбачає.
Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в судовому засіданні за згодою
сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Фонду майна Автономної Республіки Крим залишити
без задоволення.
Рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від
08.12.2005 р. та постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 23.03.2006 р. по справі № 2-1/15845-2005
залишити без змін.
Головуючий суддя Муравйов О.В.
Судді Полянський А.Г.
Коробенко Г.П.