ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.07.2006 Справа N 1/917-20/362
Вищий господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Ходаківської І.П.
суддів Савенко Г.В., Шаргало В.І.
розглянувши касаційну скаргу Колективного підприємства
“Автокурорт”
на постанову від 06.04.06
Львівського апеляційного господарського суду
у справі № 1/917-20/362
господарського суду Львівської області
за позовом Трускавецької міської ради
до Колективного підприємства “Автокурорт”
про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та
стягнення матеріальних збитків в розмірі 45305,04грн.
за участю представників сторін:
позивача: Сазонова В.М. (дов. № 18-1/1 від 11.01.06)
відповідача: Карпенко О.І. (дов. № 37/06 від 04.07.06)
За згодою сторін відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 111-5
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у
судовому засіданні від 06.07.06 були оголошені лише вступна та
резолютивна частини постанови колегії суддів Вищого
господарського суду України.
В зв’язку з відрядженням судді Першикова Є.В. справа
розглядається колегією суддів у складі: головуючий –Ходаківська
І.П. , судді Савенко Г.В., Шаргало В.І., утвореною
розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду
України від 05.07.06.
Рішенням господарського суду Львівської області (суддя Манюк
П. Т.) від 11.10.05 позов задоволено, зобов’язано відповідача
усунути перешкоди у здійсненні права Територіальної громади
міста Трускавця в особі Трускавецької міської ради користування
та розпорядження земельною ділянкою площею 0,6435га, яка
знаходиться за адресою: вул.Стебницька, 45 в м. Трускавці шляхом
звільнення її від транспорту, що знаходиться на території даної
земельної ділянки та стягнуто з відповідача на користь позивача
45305,04грн. збитків.
Постановою колегії суддів Львівського апеляційного
господарського суду у складі: Кравчука Н.М., Гнатюка Г.М.,
Мирутенко В.Л. рішення господарського суду Львівської області
від 11.10.2005 скасовано частково. В частині стягнення збитків
постановлено нове рішення: стягнуто з колективного підприємства
„Автокурорт” на користь Трускавецької міської ради 42173,42 грн.
збитків. В частині стягнення решти збитків –відмовлено. В іншій
частині позовних вимог рішення місцевого господарського суду
залишено без змін.
КП “Автокурорт” звернулось до Вищого господарського суду України
із касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного
господарського суду, вважаючи, що дана постанова прийнята
внаслідок неправильного застосування норм матеріального і
процесуального права, а тому просить її та рішення
господарського суду скасувати, в позові відмовити.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши
касаційну скаргу КП “Автокурорт” на постанову Львівського
апеляційного господарського суду та перевіривши наявні матеріали
справи на предмет правильності їх оцінки судом, а також
правильність застосування норм матеріального і процесуального
права відзначає наступне:
Апеляційним господарським судом при розгляді справи було
встановлено, що 07.05.2003 року Трускавецькою міською радою було
прийнято рішення № 169 про продовження терміну оренди земельної
ділянки, наданої колективному підприємству „Автокурорт” з
25.03.2003 терміном на 6 місяців.
На виконання вказаного рішення між сторонами було укладено
договір оренди земельної ділянки № 134 від 30.07.2003 року,
відповідно до умов якого Трускавецька міська рада (орендодавець)
надала, а колективне підприємство „Автокурорт” (орендар)
прийняло в строкове платне користування земельну ділянку площею
0,6435 га, яка знаходиться за адресою: м. Трускавець, вул.
Стебницька, 45. Мета використання земельної ділянки -
обслуговування автостоянки. Згідно з п. 1.3 строк дії договору -
до 25.09.2003 та може бути поновлений на новий термін за заявою
сторони.
Як встановлено апеляційною інстанцією, відповідачем вчинялись
дії, направлені на продовження терміну дії договору оренди,
зокрема, відповідачем були надіслані листи на адресу позивача:
№ 32 від 29.07.2004; № 1 від 12.08.2003 з проханням продовжити
термін дії договору оренди. Проте, своїм рішенням № 216 від
21.09.2003 року Трускавецька міська рада відмовила КП
„Автокурорт” в продовженні терміну оренди земельної ділянки по
вул. Стебницькій 45.
Суд апеляційної інстанції відзначає, що договір оренди земельної
ділянки № 134 від 30.07.2003 припинив свою дію 23.09.2003 року.
Проте відповідач продовжував користуватися орендованою земельною
ділянкою та сплачувати орендну плату, про що свідчать платіжні
доручення, що знаходяться в матеріалах справи та розрахунок
заборгованості орендної плати за земельну ділянку по КП
„Автокурорт”, представлений позивачем. Як вбачається з вказаного
розрахунку, орендар останню проплату провів в червні 2004 року,
а орендодавець її прийняв.
Відповідно до п. 3.2.3 договору, орендар зобов'язаний в
належному стані повернути орендодавцю земельну дільнику після
закінчення строку оренди. Листом № 18/-1218 від 02.09.2005 року
позивач повідомив КП „Автокурорт”, що в зв'язку з закінченням
терміну дії договору оренди останній зобов'язаний звільнити дану
земельну ділянку.
Проте, станом на день заявлення позову до суду КП „Автокурорт“'
продовжувало перебувати на спірній земельній ділянці.
Відповідно до статті 391 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
власник майна має
право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права
користування та розпорядження своїм майном. Таким чином,
господарські суди першої інстанції дійшли вірного висновку про
задоволення позовних вимог щодо усунення перешкод у здійсненні
права користування земельною ділянкою.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача збитків за
фактичне користування земельною ділянкою відповідачем після
закінчення строку дії договору оренди, колегія суддів відзначає
наступне.
Апеляційним судом встановлено, що позивачем подано розрахунок
заборгованості орендної плати за земельну ділянку по КП
„Автокурорт”, з якого вбачається що сума заборгованості
становить не 45 305,04 грн., а 43 236,66 грн. станом на вересень
місяць 2005. Разом з тим, враховуючи, що позивач просив стягнути
з відповідача збитки-неотримані доходи за фактичне користування
земельною ділянкою, а не орендну плату, Львівський апеляційний
господарський суд обгрунтовано дійшов до висновку, про
задоволення в цій частині позовних вимог частково - в сумі 42
173,42 грн. (45305,04грн. (сума заявлених вимог)) –3131,62грн.
(борг по орендній платі)=42173,42грн.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова
апеляційної інстанції відповідає нормам чинного законодавства і
має бути залишена без змін.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
Вищого Господарського суду України,
ПОСТАНОВИЛА
Касаційну скаргу Колективного підприємства “Автокурорт” залишити
без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
06.04.06 у справі № 1/917-20/362 залишити без змін.
Головуючий І.Ходаківська
Судді: Г.Савенко
В.Шаргало