ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.07.2006 Справа N 19/152
Судова колегія Вищого господарського суду України у складі:
Полякова Б.М., –головуючого (доповідач у
справі),
Катеринчук Л.Й.,
Ткаченко Н.Г.
розглянувши касаційні 1. ВАТ “Василівський завод технологічного
скарги обладнання”, м. Василівка Запорізької
області
2. ТОВ “Запорізька зовнішньоторгова фірма
“Ферроекс”, м. Запоріжжя
на постанову від 30.03.2006 р. Запорізького
апеляційного господарського суду
у справі № 19/152 господарського суду Запорізької
області
за заявою ТОВ “Запорізька зовнішньоторгова фірма
“Ферроекс”, м. Запоріжжя
до ВАТ “Василівський завод технологічного
обладнання”, м. Василівка Запорізької
області
Про банкрутство
арбітражний керуючий Іщенко В.Д.
в судовому засіданні взяли участь представники:
боржника Копусь А.А., довір.;
кредитора Шкрум І.П. , довір.;
Бершадська І.М., довір.;
В С Т А Н О В И В:
У провадженні господарського суду Запорізької області
знаходиться Справа N 19/152 про банкрутство ВАТ “Василівський
завод технологічного обладнання”.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від
10.01.2006 р. (суддя Даценко Л.І.) залишено без задоволення
клопотання боржника та керівника профспілкового комітету про
зупинення провадження у справі.
Також, припинено провадження в частині розгляду заяви
Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування
з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції з
грошовими вимогами у розмірі 855,15 грн. до боржника. Визнано
ТОВ “Запорізька зовнішньоторгова фірма “Ферроекс” конкурсним
кредитором на суму 3 389 759,42 грн. та затверджено реєстр вимог
кредиторів боржника.
Крім того, вказаною ухвалою задоволено клопотання ініціюючого
кредитора, припинено процедуру розпорядження майном та введено
процедуру санації боржника, керуючим санацією призначено
арбітражного керуючого Іщенка В.Д.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від
30.03.2006 р. (судді: Кричмаржевський В.А. – головуючий,
Мірошниченко М.В., Шевченко Т.М.) апеляційну скаргу ВАТ
“Василівський завод технологічного обладнання” задоволено,
ухвалу господарського суду Запорізької області від 10.01.2006 р.
скасовано та справу передано на розгляд до цього суду.
Не погоджуючись з винесеною постановою, ВАТ “Василівський завод
технологічного обладнання” та ТОВ “Запорізька зовнішньоторгова
фірма “Ферроекс” звернулися до Вищого господарського суду
України з касаційними скаргами, в яких просять скасувати
постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
30.03.2006 р. та залишити в силі ухвалу господарського суду
Запорізької області від 10.01.2006 р.
На думку заявників касаційних скарг, судом апеляційної інстанції
порушено норми матеріального та процесуального права, зокрема
ст. ст. 237, 244, п. 2 ч. 1 ст. 248 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, ст. ст. 1, 15 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
(далі –Закон ( 2343-12 ) (2343-12)
) та ст. 28 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційних скарг, перевіривши наявні матеріали справи,
проаналізувавши застосування судами норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що
касаційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Припиняючи провадження в частині розгляду заяви Запорізького
обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової
втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції з грошовими
вимогами у розмірі 855,15 грн. до боржника, суд першої інстанції
виходив з того, що вимоги вказаного кредитора є погашеними, про
що свідчить платіжне доручення № 671 від 08.08.2005 р.
Заперечуючи проти такого висновку суду першої інстанції, суд
апеляційної інстанції дійшов необґрунтованого висновку про те,
що погашення боржником зобов’язань перед названим Фондом
здійснено всупереч дії мораторію на задоволення вимог
кредиторів.
Судом апеляційної інстанції не враховано те, що відповідно до
ч. 1 ст. 23 Закону України “Про загальнообов'язкове державне
соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою
працездатності та витратами, зумовленими народженням та
похованням” ( 2240-14 ) (2240-14)
, яка визначає порядок і строки сплати
страхових внесків, перерахування сум, що сплачують
страхувальники-роботодавці до Фонду соціального страхування з
тимчасової втрати працездатності, шляхом безготівкових
розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз
на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку
коштів на оплату праці за відповідний період.
Отже, сплата страхових внесків до зазначеного Фонду здійснюється
одночасно з виплатою заробітної плати.
У зв’язку з чим, заявлені Запорізьким обласним відділенням Фонду
соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в
особі Виконавчої дирекції грошові вимоги у розмірі 855,15 грн.
виникли після порушення 06.07.2005 р. справи про банкрутство
боржника та є поточними.
Таким чином, судом першої інстанції правомірно включено до
реєстру вимог кредиторів лише грошові вимоги ТОВ “Запорізька
зовнішньоторгова фірма “Ферроекс”.
Разом з тим, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, суд
апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом передчасно
прийнято рішення про закінчення процедури розпорядження майном
та відкриття процедури санації, оскільки вирішення питання щодо
подальших судових процедур належить до компетенції комітету
кредиторів.
Однак, такий висновок суду апеляційної інстанції не можна
визнати обгрунтованим.
Необхідно розрізняти справу про банкрутство з декількома
конкурсними кредиторами та справу, в якій бере участь тільки
один кредитор боржника.
Після затвердження реєстру вимог кредиторів, який містить лише
одного кредитора боржника, подальших дій щодо створення органів
конкурсного управління –зборів кредиторів, комітету кредиторів
не здійснюється, у зв’язку з тим, що конкурсу, як такого, немає.
Більш того, якщо у справі про банкрутство бере участь кредитор,
який є єдиним конкурсним кредитором у справі, заява про
порушення справи про банкрутство може бути відкликана заявником
відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
.
В даному випадку суд першої інстанції затвердив реєстр вимог
кредиторів в особі одного кредитора, тому введення наступної
судової процедури після затвердження реєстру вимог кредиторів в
тому ж судовому засіданні не суперечить приписам Закону
( 2343-12 ) (2343-12)
.
Крім того, згідно з ст. 11 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
кредитор, за
заявою якого порушено провадження у справі про банкрутство, має
право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах
строку, встановленого у ст. 14 цього Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
.
Відповідно до ст. 15 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
реєстр вимог кредиторів
повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів.
Отже, в реєстрі вимог кредиторів зазначається не сума додаткових
грошових вимог кредитора, а загальна сума вимог кредитора, яка
складається з суми основних грошових вимог, яка визнана судом у
підготовчому засіданні, та суми додаткових грошових вимог.
При цьому, сума основних грошових вимог підлягає визначенню
відповідно до ухвали за результатами підготовчого засідання
суду, оскільки встановлена судом сума не підлягає доведенню
повторно.
Що стосується арифметичної помилки суду в декілька гривень при
визначені загальної суми вимог ініціюючого кредитора, то вона не
може тягнути за собою скасування судового рішення, а може лише
бути підставою для винесення судом ухвали про виправлення
описки.
Враховуючи все вищенаведене в сукупності, колегія суддів вважає,
що судом апеляційної інстанції безпідставно скасовано ухвалу
суду першої інстанції, тому постанова суду апеляційної інстанції
підлягає скасуванню, а ухвала суду першої інстанції –залишенню
без змін.
На підставі вказаного та керуючись ст. 23 Закону України “Про
загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з
тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими
народженням та похованням” ( 2240-14 ) (2240-14)
, ст. ст. 1, 10, 11, 14,
15, 17 Закону України “Про відновлення платоспроможності
боржника або визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
та
ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 –111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційні скарги ВАТ “Василівський завод технологічного
обладнання” та ТОВ “Запорізька зовнішньоторгова фірма “Ферроекс”
задовольнити.
2. Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від
30.03.2006 р. у справі № 19/152 скасувати.
3. Ухвалу господарського суду Запорізької області від 10.01.2006
р. у справі № 19/152 залишити без змін.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді Л.Й. Катеринчук
Н.Г. Ткаченко