ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.07.2006 Справа N 17/680-05
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С.
(головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П. А.,
розглянувши у Дочірнього підприємства “Сумський
відкритому судовому облавтодор” відкритого акціонерного
засіданні в м. Києві товариства “Державна акціонерна компанія
касаційну скаргу “Автомобільні дороги України”
на постанову Харківського апеляційного господарського
суду від 22.02.2006 року
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
“Глухівнафтопродукт”
До Дочірнього підприємства “Сумський
облавтодор” відкритого акціонерного
товариства “Державна акціонерна компанія
“Автомобільні дороги України” філія
“Глухівська дорожньо-експлуатаційна
дільниця”
Про стягнення заборгованості
У С Т А Н О В И В:
У грудні 2005 року позивач звернувся до господарського суду
Сумської області з позовною заявою до відповідача про стягнення
заборгованості в сумі 42733,60 грн., 3% річних в сумі 402,31
грн., інфляційних сум 561 грн. і пені в сумі 2516,45 грн. у
зв’язку з неналежним виконанням зобов’язання за договором № 16
від 04.01.2005 року з оплати за поставлені нафтопродукти.
Рішенням господарського суду Сумської області від 06.01.2006
року позов задоволено.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
22.02.2006 року зазначене рішення суду першої інстанції залишено
без змін.
У касаційній скарзі відповідач вважає, що судом порушено й
неправильно застосовано норми матеріального та процесуального
права, і тому просить прийняті ним рішення в частині позову про
стягнення заборгованості в сумі 5457,78 грн. скасувати та в цій
частині позову відмовити.
Відзив на касаційну скаргу від позивача до суду не надходив.
Судове засідання касаційної інстанції 31.05.2006 року не
відбулося у зв’язку із хворобою судді Вовка І.В., і розгляд
справи призначено на 05.07.2006 року.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи
касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній
судові рішення, касаційний суд вважає, що касаційна скарга
підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та філією
“Глухівська дорожньо-експлуатаційна дільниця” Дочірнього
підприємства “Сумський облавтодор” було укладено договір № 16
від 04.01.2005 року, за умовами якого позивач зобов’язався
продати, а покупець зобов’язався купити та оплатити
нафтопродукти.
Предметом даного судового розгляду є вимоги про стягнення з ВАТ
“Сумський облавтодор” в особі філії “Глухівська
дорожньо-експлуатаційна дільниця” заборгованості, 3% річних,
інфляційних сум та пені у зв’язку із неналежним виконанням
зобов’язань за договором з оплати за поставлені протягом 2005
року нафтопродукти.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п.п. 1, 6 постанови
Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 11 “Про
судове рішення” ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
, рішення є законним тоді, коли
суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і
всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з
нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних
правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що
регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і
змісту законодавства України.
Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені
обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про
встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними,
відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами,
дослідженими в судовому засіданні.
Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом
обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а
також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при
задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і
відхиляючи інші докази, суд має це обгрунтувати.
Прийняті у даній справі судові рішення цим вимогам не
відповідають.
Так, прийнявши рішення про задоволення позову щодо ВАТ “Сумський
облавтодор” в особі філії “Глухівська дорожньо-експлуатаційна
дільниця” суди попередніх інстанцій не встановили особи
відповідача у спірних правовідносинах, оскільки не звернули
уваги на те, що позивачем було укладено договір з філією
“Глухівська дорожньо-експлуатаційна дільниця” ДП “Сумський
облавтодор”.
До того ж, залучивши до матеріалів справи Положення філії
“Глухівська дорожньо-експлуатаційна дільниця” ДП “Сумський
облавтодор” ВАТ “ДАК “Автомобільні дороги України”, суд його не
дослідив і правової оцінки йому не навів та не витребував
установчих документів особи, яка є відповідачем за заявленим
позовом у спірних правовідносинах.
Разом з цим, судами не було встановлено періоду часу, протягом
якого виникла спірна заборгованість, та не було перевірено
обгрунтування розрахунків розміру заявлених вимог, і не наведено
у прийнятих рішеннях розрахунків, з яких виходив суд,
задовольняючи грошові вимоги.
За таких обставин, оскаржені судові рішення не можна визнати
законними й обгрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з
передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати
викладене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.
З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,
111-9-111-12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Дочірнього підприємства “Сумський облавтодор”
відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія
“Автомобільні дороги України” задовольнити частково.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду
22.02.2006 року та рішення господарського суду Сумської області
від 06.01.2006 року скасувати, і справу № 17/680-05 передати на
новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.
Головуючий В.Перепічай
Судді І.Вовк
П. Гончарук