ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
 
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
05.07.2006                               Справа N 15/134-43/401
 
 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Невдашенко Л.П. –головуючий,
Михайлюка М.В.,
Дунаєвської Н.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну
скаргу  Національної  акціонерної  компанії  “Украгролізінг”  на
постанову  Київського  апеляційного  господарського   суду   від
21.03.2006  року  у  справі  № 15/134-43/401господарського  суду
м.  Києва  за  позовом  Піщанобрідського професійного  аграрного
ліцею,    с.    Піщаний    брід    Добровеличківського    району
Кіровоградської  області, до Національної  акціонерної  компанії
“Украгролізінг”, м. Київ,
 
про   стягнення 63 384 грн. 88 коп. ,
 
та  за  зустрічним  позовом  Національної  акціонерної  компанії
“Украгролізінг”,  м.  Київ,  до  Піщанобрідського   професійного
аграрного  ліцею,  с.Піщаний  брід  Добровеличківського   району
Кіровоградської області, про стягнення 46 117 грн. 88 коп. ,
за участю представників сторін:
НАК  “Украгролізінг” – Кузьменко Л.М. (дов.  від  13.09.2004  р.
№ 13/36-04),
Піщанобрідського професійного аграрного ліцею –Скасук Ю.В. (дов.
від 12.01.2006 р.);
 
                       в с т а н о в и в:
 
У  березні  2004  року  позивач  -  Піщанобрідський  професійний
аграрний   ліцей  пред’явив  у  господарському  суді  позов   до
відповідача  - Національної акціонерної компанії “Украгролізинг”
про  стягнення 63 384 грн. 88 коп. набутих за його  рахунок  без
достатньої правової підстави.
 
Вказував,  що платіжними дорученнями № 108 від 24.04.2001  року,
№  175 від 7.06.2001 року, № 83 від 20.03.2002 року на виконання
умов договору фінансового лізингу, що був визнаний неукладеним у
судовому порядку, він перерахував відповідачеві 58 500 грн.
 
Посилаючись  на  безпідставне  набуття  відповідачем  зазначених
коштів, позивач просив стягнути на його користь з відповідача 58
500 грн., та 4 884,88 грн. річних за користування коштами.
 
В  ході розгляду справи позивач уточнив свої вимоги, посилаючись
на  перерахування  ним 73 000 грн., позивач  просив  стягнути  з
відповідача 73 000 грн. безпідставно набутих коштів та 6  165,44
грн. річних за користування ними, а всього 79 165,44 грн.
 
Заперечуючи   проти   позову,   НАК  “Украгролізинг”   пред’явив
зустрічний позов до Піщанобрідського професійного аграрний ліцею
про  стягнення одержаного доходу від безпідставного користування
комбайном марки “КЗЛ –1060 “Лан”.
 
Посилаючись  на погіршення якості комбайну на суму 35  284  грн.
внаслідок його використання відповідачем за зустрічним  позовом,
одержання   останнім   доходу  від  безпідставного   використання
комбайну  в  розмірі 68 964 грн., позивач за зустрічним  позовом
просив,  з  врахуванням сплати йому відповідачем  73  000  грн.,
стягнути на його користь 35 284 грн.
 
Спір розглядався судами неодноразово.
 
Рішенням Господарського суду м. Києва від 30.09.2004 року (суддя
Пасько М.В.) первісний позов задоволено частково.
 
Постановлено стягнути з НАК “Украгролізинг” на користь  позивача
73 000 грн. основного боргу, 6 165 грн. 44 коп. річних, 7 291рн.
66   коп.   в   повернення  держмита  та  188  грн.  витрат   на
інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
 
В задоволенні зустрічного позову відмовлено.
 
Рішення  мотивовано  виникненням у відповідача  зобов’язання  по
поверненню  отриманих  без достатньої правової  підстави  коштів
позивача  та  3%  річних  відповідно  до  ст.  625  ЦК   України
( 435-15 ) (435-15)
        . Рішення в частині відмови у задоволенні зустрічного
позову мотивоване посиланнями на недоведеність вимог позивача за
зустрічним позовом.
 
Постановою  Київського  апеляційного  господарського  суду   від
22.12.2004  року  (колегія  суддів у  складі:  Куровського  С.В.
–головуючий,  Коршун Н.М., Михальської Ю.Б.) рішення  в  частині
стягнення основного боргу в сумі 73 000 грн. залишено без  змін.
В   частині   стягнення  3%  річних  в  сумі  6  165   грн.   44
коп.  скасоване з підстав неправильного застосування ст. 625  ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
         та відсутністю правових підстав.
 
У касаційній скарзі НАК “Украгролізинг” просить скасувати судові
рішення   в  даній  справі  та  постановити  нове  рішення   про
задоволення  його  зустрічних  позовних  вимог,  посилаючись  на
порушення    судами   норм   матеріального   та   процесуального
законодавства, зокрема ст. 1213, 1214 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        .
 
У   відзиві  на  касаційну  скаргу  Піщанобрідський  професійний
аграрний  ліцей  заперечує  проти  доводів  касаційної   скарги,
вважає, що правових підстав для її задоволення немає.
 
Заслухавши   доповідача,   представників   сторін,   перевіривши
правильність  застосування  норм  процесуального  права   судова
колегія  Вищого господарського суду України дійшла висновку,  що
касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
 
Відповідно  до  роз’яснень Пленуму Верховного Суду  України,  що
викладені в п. 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про  судове
рішення”  ( v0011700-76 ) (v0011700-76)
        , рішення є законним тоді,  коли  суд,
виконавши  всі  вимоги процесуального законодавства  і  всебічно
перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з  нормами
матеріального  права,  що  підлягають  застосуванню   до   даних
правовідносин.
 
Постанова суду апеляційної інстанції та рішення місцевого суду в
частині,  що  залишена без змін апеляційним судом,  відповідають
зазначеним вимогам, оскільки ґрунтуються на всебічному,  повному
3  об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи
в їх сукупності.
 
Статтею  1212  ЦК  України  ( 435-15 ) (435-15)
         встановлено  зобов’язання
особи, яка набула майно безпідставно або зберегла його у себе за
рахунок  іншої  особи  (поте6рпілого)  без  достатньої  правової
підстави  (безпідставно набуте майно), повернути потерпілому  це
майно.
 
Судом  встановлено, що у період з 24.04.2001 року по  16.04.2002
року відповідач по платіжних дорученнях № 108 від 24.04.2001 р.,
№  175  від  07.06.2001 р., № 174 від 12.06.2002 р., №  299  від
18.10.2001  р., № 73 від 15.03.2002 р., № 83 від 20.03.2002  р.,
№   109   від   16.04.2002  р.,  у  яких   зазначено   підставою
перерахування  коштів договір № 15 від 15.03.2001 року,  отримав
від  позивача  73  350  грн., з яких повернув  платнику  частину
отриманих коштів в сумі 350 грн.
 
Задовольняючи  вимоги  позивача  про  стягнення  73   000   грн.
безпідставно набутих коштів, місцевий господарський суд повно та
всебічно  дослідив всі суттєві обставини даної справи, правильно
встановив, і виходив з того, що договір № 15 від 15.03.2001 року
між  сторонами  не  укладався,  а  тому  у  відповідача  виникло
зобов’язання  по поверненню коштів, отриманих від  позивача  без
достатніх правових підстав.
 
Дані  висновки суду відповідають матеріалам справи, встановленим
судом обставинам та вимогам закону.
 
Так,  рішенням Господарського суду Кіровоградської  області  від
23.10.2003  року  договір фінансового лізингу  №  11-01-540  від
29.03.2001  року  та  додаткова угода №  11,  на  які  посилався
відповідач,  як на підставу отримання коштів від  позивача,  був
визнаний не укладеним. Дане рішення залишено без змін постановою
Вищого господарського суду України від 13.04.2004 року.
 
Відповідно  до  вимог ст. 33 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
          кожна  із
сторін повинна довести в судовому засіданні ті обставини, на які
вони посилалися, як на підставу своїх вимог чи заперечень.
 
Всупереч  наведених вимог відповідач не надав будь-яких  доказів
на  підтвердження  своїх  тверджень  щодо  існування  договірних
зобов’язань між сторонами та законних підстав набуття  отриманих
від позивача коштів.
 
З  огляду  на  те, що зобов’язання по поверненню  майна  виникає
внаслідок   набуття  його  без  достатньої  правової   підстави,
висновки  судів  щодо виникнення у відповідача  зобов’язання  по
поверненню коштів в сумі 73 000 грн. слід вважати правильними.
 
Відмовляючи  у  задоволенні  зустрічного  позову  про  стягнення
доходів  від безпідставно отриманого відповідачем майна від  НАК
“Украгролізинг: комбайну КЗС-1060 “Лан” вартістю 370  000  грн.,
суди  попередніх інстанцій правильно виходили з того, що комбайн
отримано  28.07.2001 року Піщанобрідським державним  професійним
училищем-агрофірмою,  правонаступником якого  є  Піщанобрідський
професійний   аграрний  ліцей  на  умовах  договору  фінансового
лізингу  №  11-01-540  від  29.03.2001  року,  що  був  визнаний
неукладеним, тобто без достатніх правових підстав, та повернутий
власнику  НАК  “Украгролізинг” у липні  2002  року,  доказів  та
розрахунків  обсягів отримання відповідачем доходу чи  можливого
доходу, а також зменшення вартості повернутого майна позивач  не
надав.
 
Твердження  касаційної  скарги  про  порушення  судами  положень
ст.  1213, 1214 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         та посилання на виникнення
у   відповідача  за  зустрічним  позовом  обов”язку   повернення
вартості  погіршення технічного стану комбайну  “Лан”  внаслідок
його  використання та обов’язку повернення одержаних доходів  не
заслуговують  на  увагу,  оскільки  обставини,  з  якими   закон
пов’язує настання зазначених правових наслідків судами  не  були
встановлені  при  розгляді  справи,  підставою  до   відмови   у
задоволенні  зустрічного  позову є ненадання  позивачем  за  цим
позовом  доказів  на підтвердження факту отримання  відповідачем
доходів  та  доказів  на підтвердження факту зменшення  вартості
комбайну,   що   перебував   у   користуванні   Піщанобрідського
професійного аграрного ліцею без достатніх правових підстав.
 
З  зазначених підстав слід вважати необґрунтованими і  посилання
на  неправильне  застосування судами  вимог  норм  матеріального
права.
 
Інші доводи, наведені у касаційній скарзі, зводяться до намагань
позивача надати перевагу одних доказів над іншими, що суперечить
вимогам  ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , і тому до  уваги  не
беруться.
 
Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за
правилами  розгляду справи у суді першої інстанції  за  винятком
процесуальних  дій, пов'язаних із встановленням обставин  справи
та їх доказуванням, прийнята постанова відповідає нормам чинного
законодавства та підстав для її скасування не вбачається.
 
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11    Господарського    процесуального    кодексу    України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну     скаргу    Національної    акціонерної     компанії
“Украгролізінг” залишити без задоволення.
 
Постанову  Київського  апеляційного  господарського   суду   від
21.03.2006 року у справі № 15/134-43/401 залишити без змін.
 
Головуючий Л.П. Невдашенко
 
Судді      М.В. Михайлюк
 
           Н.Г. Дунаєвська