ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.07.2006 Справа N 10/222/06
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Ткаченко Н.Г.- головуючого
Разводової С.С. (доповідач)
Катеринчук Л.Й.
розглянувши
касаційну скаргу ВАТ “Очаківський рибоконсервний комбінат”
на ухвалу господарського суду Миколаївської області
від 28.04.2006 року.
у справі № 10/222/06 господарського суду
Миколаївської області
за заявою Очаківська ОДПІ
до ВАТ “Очаківський рибоконсервний комбінат
про банкрутство
За участю представників сторін
від кредитора не з’явилися,
від боржника Симоненко С.А. дов.
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 28.04.2006
року у справі № 10/222/06 (суддя Горобченко Д.М.) про визнання
банкрутом ВАТ “Очаківський рибоконсервний комбінат” за заявою
Очаківської ДПІ в особі начальника, визначено розмір вимог
кредитора до боржника в сумі 235 543,96 грн., введено процедуру
розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна
арбітражного керуючого Баранцова В.В., зобов’язано кредитора
подати до офіційних друкованих органів за свій рахунок
оголошення про порушення справи про банкрутство боржника,
визначені дати проведення окремих дій в процедурі розпорядження
майном на підставі ст.ст. 11, 13 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
(далі по тексту –Закон ( 2343-12 ) (2343-12)
).
Не погоджуючись з зазначеною ухвалою господарського суду, ВАТ
“Очаківський рибоконсервний комбінат” в особі голови правління,
звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною
скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Миколаївської
області від 28.04.2006 року скасувати, посилаючись на порушення
та невірне застосування господарським судом попередньої
інстанції норм матеріального і процесуального права, а саме
ч. ч. 2, 4 ст. 11 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”
( 2343-12 ) (2343-12)
; ст. 77 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи
касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами
норм матеріального та процесуального права, колегія суддів
Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга
підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи видно, що провадження у справі про
банкрутство ВАТ “Очаківський рибоконсервний комбінат” порушено
28.04.2006 року за заявою Очаківської ДПІ. Заява кредитора
мотивована наявністю у боржника грошових зобов’язань на загальну
суму 235 543,96 грн., які виникли внаслідок не сплати податків,
інших загальних зборів та обов’язкових платежів.
Зазначена заборгованість боржника перед кредитором
підтверджується відповідними сумами розрахунку податку,
виставленими податковими вимогами.
Боржником доказів погашення наявного боргу перед кредитором не
надано.
Місцевий господарський суд дійшов висновку, що розпорядником
майна за пропозицією кредитора слід призначити арбітражного
керуючого Баранцова В.В.
Судова колегія не може погодитись із зазначеними висновками
господарського суду з огляду на таке.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону ( 1798-12 ) (1798-12)
в підготовчому
засІданнІ суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення
сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника.
Таким чином, у підготовчому засіданні суд з’ясовує ознаки
неплатоспроможності боржника та наявність чи відсутність
перешкод подальшому руху справи про банкрутство.
Положеннями ч. 3 ст. 6 Закону ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено ознаки
неплатоспроможності боржника. Так, згідно вказаної норми Закону
( 1798-12 ) (1798-12)
справа про банкрутство порушується господарським
судом, якщо безспірні вимоги кредитора до боржника сукупно
складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної
плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців
після встановленого для їх погашення строку.
В першу чергу всі зазначені умови формально оцінюються судом при
прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, остаточна
ж оцінка надається безпосередньо в підготовчому засіданні.
Оскільки, боржник не може брати участь і подавати свої
заперечення при прийнятті судом заяви кредитора про порушення
справи про банкрутство, то такі заперечення боржника оцінюються
безпосередньо в підготовчому засіданні.
Виходячи з того, що ухвала про порушення справи про банкрутство
не підлягає оскарженню, Закон ( 1798-12 ) (1798-12)
надає можливість
оскаржити правомірність порушення справи про банкрутство
боржника лише за результатами підготовчого засідання суду.
Як встановлено судом та видно з матеріалів справи, рішеннями
господарського суду Миколаївської області від 05.12.2005 року,
13.03.2006 року стягнуто з боржника податковий борг в сумі
202383,78 грн. та 34940,85 грн. відповідно.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 14.04.2006
року порушено провадження у справі про банкрутство.
Ухвалою суду від 28.04.2006 року визнано грошові вимоги боржника
в сумі 235543, 96 грн.
Відповідно до ст. 1 Закону ( 1798-12 ) (1798-12)
безспірні вимоги
кредиторів –вимоги, визнані боржником, інші вимоги кредиторів,
підтверджені виконавчими документами, за якими відповідно до
законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали не було
з’ясовано чи дотримані при подачі кредитором заяви про порушення
провадження про банкрутство ВАТ “Очаківський рибоконсервний
комбінат” вимоги ст. 1 Закону ( 1798-12 ) (1798-12)
, а саме щодо 3-х
місячного терміну невиконання грошових зобов’язань боржником та
безспірності грошових вимог; порушення виконавчого провадження.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції, включаючи суму
податкового боргу (34940,85 грн.) за рішення господарського суду
Миколаївської області від 13.03.2006 року до грошових вимог
боржника, порушив строки та умови визначення безспірності
грошових вимог зазначених в ст. 1 Закону ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Стаття 77 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
встановлює, що господарський суд відкладає в межах
строків, передбачених законодавством, розгляд справи, коли за
якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні,
зокрема, в разі нез’явлення в засідання представників сторін.
Судова колегія дійшла висновку, що відсутність з поважних причин
представника ВАТ “Очаківський рибоконсервний комбінат” в
судовому засіданні місцевого господарського суду, є підставою
для відкладення цього засідання і перенесення його на іншу дату,
яка визначається та призначається відповідно до діючого
законодавства.
Крім того, боржник направляв до суду відповідне клопотання про
відкладення судового засідання у зв’язку з неможливістю брати
участь з поважних причин.
Тобто, господарський суд позбавив боржника надати свої
заперечення щодо заявлених до нього грошових вимог.
Згідно зі ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
порушення норм
процесуального права є в будь-якому випадку підставою для
скасування рішення місцевого або постанови апеляційного
господарського суду.
За таких обставин, судова колегія суддів Вищого господарського
суду України дійшла до висновку, що ухвалу господарського суду
Миколаївської області від 28.04.2006 року необхідно скасувати, а
справу передати до господарського суду Миколаївської області на
новий розгляд.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-11
ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ВАТ “Очаківський рибоконсервний комбінат”
задовольнити.
Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 28.04.2006
року скасувати.
Справу передати до господарського суду Миколаївської області на
новий розгляд.
Головуючий Ткаченко Н.Г.
Судді Разводова С.С.
Катеринчук Л.Й.