ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.07.2006 Справа N Б-7-11/283
Судова колегія Вищого господарського суду України у складі:
Полякова Б.М., –головуючого (доповідач у
справі),
Разводової С.С.,
Ткаченко Н.Г.
розглянувши матеріали ВАТ “Оріана”, м. Калуш Івано-Франківської
касаційної скарги області
на ухвалу від 10.02.2006 р. господарського суду
у справі Івано-Франківської області
№ Б-7-11/283 господарського суду
Івано-Франківської області
за заявою ЗАТ КБ “ПриватБанк”,
м. Дніпропетровськ
до ВАТ “Оріана”, м. Калуш Івано-Франківської
області
Про банкрутство
арбітражний керуючий Рибачук В.В.
за участю Фонду державного майна України, Калуської
міської ради
в судовому засіданні взяли участь представники:
Фонду державного майна Ковтяга О.В., довір.;
України
Калуської міської ради Яковина Б.М., довір.;
ініціюючого кредитора Кравченко Н.Г., довір.;
ТОВ “Вінісін” Корнага В.І., дор.;
ЗАТ “Лукор” Котенко А.М., довір.
В С Т А Н О В И В:
У провадженні господарського суду Івано-Франківської області
знаходиться Справа N Б-7-11/283 про банкрутство ВАТ “Оріана”.
Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від
10.02.2006 р. (судді: Кишинський М.І. –головуючий, Булка В.І.,
Шкіндер П. А.) задоволено клопотання голови правління ВАТ
“Оріана”, ТОВ “Вінісін” та ЗАТ “Лукор”, скасовано заходи
забезпечення вимог кредиторів вжиті ухвалою суду від
04.06.2003 р. (п. п. 2, 3, 6, 8), ухвалою суду від 25.10.2004 р.
(п. 4) та ухвалою суду від 01.03.2005 р. (п. п. 3, 4).
Також, з метою забезпечення вимог кредиторів та збереження майна
боржника керівним органам ВАТ “Оріана” заборонено розпорядження
майном боржника, яке належить товариству на праві власності, без
погодженням з розпорядником майна, комітетом кредиторів та
судом.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ВАТ “Оріана” звернулося до
Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій
просить скасувати ухвалу господарського суду Івано-Франківської
області від 10.02.2006 р.
На думку заявника касаційної скарги, судом першої інстанції
невірно застосовані норми матеріального права, зокрема ст. 12
Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або
визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
(далі –Закон ( 2343-12 ) (2343-12)
).
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи
касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи,
проаналізувавши застосування судом норм матеріального та
процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що
касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з
наступного.
В силу ст. 12 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
господарський суд має право за
клопотанням сторін або учасників провадження у справі про
банкрутство чи за своєю ініціативою вживати заходів щодо
забезпечення вимог кредиторів, а також їх скасовувати або
змінювати.
Як вбачається з матеріалів справи, скасовуючи ухвали суду в
частині вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів у
справі про банкрутство ВАТ “Оріана”, суд першої інстанції
виходив з необхідності впорядкування раніше вжитих ухвалами суду
заходів та прийняття однієї ухвали в порядку ст. 12 Закону
( 2343-12 ) (2343-12)
.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 12 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
крім
передбачених заходів господарський суд також може вживати і інші
заходи для забезпечення вимог кредиторів та збереження майна
боржника.
Згідно з ст. 1 Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
процедура розпорядження майном
боржника являє собою систему заходів щодо нагляду та контролю за
управлінням та розпорядженням майном боржника, з метою
забезпечення збереження та ефективного використання майнових
активів боржника.
Отже, господарський суд у справі про банкрутство не позбавлений
можливості застосовувати інші заходи, які, за переконанням суду,
є необхідними у даному випадку, однак такі заходи мають
відповідати цілям відновлення платоспроможності боржника та не
перешкоджати здійсненню фінансово-господарської діяльності
боржника.
Оскаржуючи ухвалу господарського суду Івано-Франківської області
від 10.02.2006 р., боржник у справі –ВАТ “Оріана” в касаційній
скарзі посилається на те, що заборона керівним органам ВАТ
“Оріана” розпорядження майном боржника, яке належить товариству
на праві власності, без погодженням з розпорядником майна,
комітетом кредиторів та судом, ускладнює здійснення керівними
органами ВАТ “Оріана” своїх функцій з ведення
оперативно-господарської діяльності.
Колегія суддів частково погоджується з доводами боржника та
вважає, що погоджувати кожну конкретну господарську операцію з
судом є недоцільним. Разом з тим, згідно з ст. 1, ч. 9 ст. 13
Закону ( 2343-12 ) (2343-12)
розпорядник майна зобов’язаний вживати
заходів для захисту майна боржника та на нього покладаються
повноваження щодо нагляду і контролю за управлінням та
розпорядженням майном боржника на період провадження у справі
про банкрутство, а кредитори є зацікавленими в повному
задоволенні своїх вимог до боржника.
Отже, нагляд та контроль за розпорядженням майном боржника з
боку вказаних осіб є належним заходом щодо забезпечення вимог
кредиторів та збереження майна боржника.
У зв’язку з чим, колегія суддів дійшла висновку про необхідність
зміни ухвали в частині вжиття заходів щодо забезпечення грошових
вимог кредиторів і збереження майна боржника та викладення її в
іншій редакції.
З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 1, 12, 13 Закону
України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання
його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
та ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9
–111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ВАТ “Оріана” задовольнити частково.
2. Ухвалу господарського суду Івано-Франківської області від
10.02.2006 р. у справі № Б-7-11/283 змінити, виклавши частину
третю її резолютивної частини в наступній редакції: “З метою
забезпечення вимог кредиторів та збереження майна боржника
керівні органи ВАТ “Оріана” мають право розпоряджатися майном,
яке належить товариству на праві власності, за погодженням з
розпорядником майна та комітетом кредиторів.” В решті ухвалу
залишити без змін.
Головуючий Б.М. Поляков
Судді С.С. Разводова
Н.Г. Ткаченко