ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
 
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
04.07.2006                                       Справа N 45/478
 
Вищий  господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги
О.Ф.  –головуючого,  Козир Т.П. , Кота О.В. розглянув  касаційну
скаргу  акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго”  на
ухвалу господарського суду м. Києва від 07.02.2006 р., постанову
Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2006 р.  у
справі    №   45/478   за   позовом   товариства   з   обмеженою
відповідальністю  “Компанія  МіК”  до  акціонерної  енергетичної
компанії  “Київенерго” про стягнення 854 438,66 грн.  за  участю
представників  позивача  –Хоменко Н.П. , відповідача  –Матвеєвої
В.П.
 
Ухвалою  господарського суду м. Києва від 7.02.2006  р.  рішення
господарського  суду м. Києва від 14.12.2004 р. за  результатами
його перегляду за нововиявленими обставинами залишено без змін.
 
Постановою  Київського  апеляційного  господарського  суду   від
13.04.2006 р. ухвалу господарського суду м. Києва від  7.02.2006
р. залишено без змін.
 
У   касаційній  скарзі  акціонерна  енергопостачальна   компанія
“Київенерго”   просить  скасувати  ухвалу  господарського   суду
м.  Києва  від  7.02.2006 р., постанову Київського  апеляційного
господарського  суду від 13.04.2006 р., посилаючись  на  те,  що
вони   прийняті   з   порушенням  норм  чинного   законодавства,
“переглянути рішення господарського суду м. Києва від 14.12.2004
р. за нововиявленими обставинами, скасувати його і прийняти нове
рішення” (редакція скарги).
 
Відзив   на   касаційну  скаргу  від  товариства   з   обмеженою
відповідальністю “Компанія МіК” до суду не надходив.
 
Вивчивши справу, заслухавши пояснення представників сторін,  суд
встановив наступне.
 
Рішенням  господарського суду м. Києва від 14.12.2004  р.  позов
задоволено  частково; стягнено з акціонерної  енергопостачальної
компанії   “Київенерго”  на  користь  товариства   з   обмеженою
відповідальністю “Компанія МіК” 808 326,92 грн. боргу, 21 141,76
грн.  індексації  інфляції та 9 879,98 грн. 3% річних  від  суми
простроченого грошового зобов'язання; в задоволенні решті позову
відмовлено.
 
14.04.2005   р.,   22.07.2005  р.,  11.10.2005   р.   акціонерна
енергопостачальна    компанія   “Київенерго”    звернулося    до
господарського    суду   з   заявами   про   перегляд    рішення
господарського суду м. Києва від 14.12.2004 р. за нововиявленими
обставинами, просила скасувати назване рішення та прийняти  нове
рішення про відмову у задоволенні позову.
 
Місцевий  та  апеляційний суди повно, всебічно дослідили  надані
сторонами  докази  та  доводи,  належно  їх  оцінили  і   дійшли
обґрунтованого   висновку  про  залишення   без   змін   рішення
господарського  суду м. Києва від 14.12.2004 р. за  результатами
його перегляду за нововиявленими обставинами.
 
При  цьому  суд  виходив з того, що неотримання позивачем  листа
відповідача   від  07.09.2004  р.  №  Д07/6419  про   скасування
довіреностей,    зміст    тлумачення    Київським    апеляційним
господарським судом у постанові від 24.05.2005 у справі №  35/34
умов  договору  від 18.02.2003 р. № 40-03 про надання  юридичних
послуг,   встановлені  Вищим  господарським  судом   України   у
постанові  від  11.08.2005 р. у справі №  35/34  обставини  щодо
припинення    дії   спірного   договору   31.12.2003    р.    та
неправомірності застосування до правовідносин сторін положень ЦК
України  ( 435-15 ) (435-15)
         не є нововиявленими обставинами в розумінні
приписів ст. 112 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Наведені акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” у
поданих до суду заявах обставини були відомі заявникові  на  час
розгляду справи.
 
Так,  матеріалами справи доведено, що про неотримання  позивачем
листа  відповідача від 07.09.2004 р. № Д07/6419  про  скасування
довіреностей  заявнику  стало відомо  10.09.2004  р.,  тобто  до
ухвалення у справі рішення від 14.12.2004 р., що підтверджується
відбитком поштового штемпеля на конверті у зв’язку з поверненням
зазначеного  листа відповідачу відділенням зв’язку.  Крім  того,
заявником  не  обґрунтовано, в чому полягає істотність  значення
для  справи  наведеної обставини і яким чином  вона  впливає  на
законність ухваленого рішення.
 
Мотивованим   є  також  висновок  судів  першої  та  апеляційної
інстанцій   про   те,   що   тлумачення  Київським   апеляційним
господарським судом у постанові від 24.05.2005 у справі №  35/34
умов  договору  від 18.02.2003 р. № 40-03 про надання  юридичних
послуг  за  правовою  природою є висновком  суду  щодо  значення
обставини,  яка  мала  місце при укладенні договору  (18.02.2003
р.), тобто до прийняття господарським судом м. Києва рішення від
14.12.2004  р.  З огляду на викладене наведена  обставина  не  є
нововиявленою в силу приписів ст. 112 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         та
вірно  не  прийнята судом, крім зазначеного, також у зв’язку  зі
скасуванням  постанови  Київського  апеляційного  господарського
суду від 24.05.2005 у справі № 35/34.
 
Обґрунтованим  та  таким, що відповідає встановленим  обставинам
справи  є  висновок  судів  про те, що Вищий  господарський  суд
України  постановою  від  11.08.2005 р.  у  справі  №  35/34  не
встановлював  факту припинення 31.12.2003 р.  дії  договору  від
18.02.2003  р.  №  40-03 про надання юридичних  послуг,  а  лише
визначив   законодавство,   яке   необхідно   застосовувати   до
правовідносин сторін у справі № 35/34.
 
Отже,  підстави  для  скасування  рішення  господарського   суду
м.   Києва  від  14.12.2004  р.  за  нововиявленими  обставинами
відсутні.
 
Доводи  акціонерної енергопостачальної компанії  “Київенерго”  в
касаційній скарзі про неправильне застосування судами першої  та
апеляційної  інстанції  ст.  112 ГПК  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          та
наявність  нововиявлених  обставин як підстави  для  задоволення
його заяв та скасування рішення господарського суду м. Києва від
14.12.2004  р.  були  предметом дослідження в  суді  апеляційної
інстанції та обґрунтовано відхилені як безпідставні.
 
В   решті  касаційна  скарга  стосується  спростування  обставин
справи,  встановлених місцевим та апеляційним  судами,  а  також
заперечень  щодо  оцінки судом наявних у  справі  доказів,  тому
касаційною інстанцією до уваги не приймаються з огляду на вимоги
ч. 2 ст. 111-5 та ч. 1, 2 ст. 111-7 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Отже,  ухвалені у справі судові рішення відповідають  матеріалам
справи,  чинному  законодавству, тому  підстав  для  задоволення
касаційної скарги немає.
 
Керуючись  ст.  ст.  111-9-111-11 Господарського  процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
ухвалу господарського суду м. Києва від 07.02.2006 р., постанову
Київського апеляційного господарського суду від 13.04.2006 р.  у
справі   №   45/478  залишити  без  змін,  а  касаційну   скаргу
акціонерної   енергопостачальної  компанії   “Київенерго”   –без
задоволення.
 
Головуючий, судді О. Шульга
 
                  Т. Козир
 
                  О. Кот