ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.07.2006 Справа N 39/3
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т.Б. Дроботової - головуючого
Н.О. Волковицької
Л.І. Рогач
за участю представників:
позивача Кондратьєва С.І.
відповідача Палій С.М.
третіх осіб не з’явились (про час та місце судового
засідання повідомлені належним чином)
розглянувши у відкритому Фонду державного майна України
судовому засіданні
касаційну скаргу
на постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 19.04.2006 року
у справі № 39/3 господарського суду
Дніпропетровської області
за позовом Фонду державного майна України
до Товариства з обмеженою відповідальністю
третя особа, яка не “Депозитарно-фондова компанія
заявляє самостійних “Славутич-Капітал”
вимог на предмет спору, Відкрите акціонерне товариство
на стороні позивача “Авіаційно-транспортне підприємство
третя особа, яка не “Артем-Авіа”
заявляє самостійних Закрите акціонерне товариство
вимог на предмет спору, “Національний реєстр”
на стороні відповідача
Про розірвання договору, зобов’язання вчинити дії, стягнення
штрафу
В С Т А Н О В И В:
Фонд державного майна України звернувся до господарського суду
Дніпропетровської області з позовом до ТОВ “Депозитарно-фондова
компанія “Славутич-Капітал” про розірвання договору
купівлі-продажу пакета акцій ВАТ “Авіаційно-транспортне
підприємство “Артем-Авіа” від 19.08.2003р. № КПП-417,
зобов’язання відповідача повернути пакет акцій ВАТ
“Авіаційно-транспортне підприємство “Артем-Авіа” у власність
держави та сплатити 10100грн. штрафу за невиконання умов
договору, зобов’язати реєстратора –ЗАТ “Національний реєстр”
–внести зміни до реєстру акціонерів.
Позовні вимоги мотивовано невиконанням відповідачем умов
договору купівлі-продажу пакета акцій та статтями 27, 29, 30
Закону України “Про приватизацію” ( 2171-12 ) (2171-12)
, що визначають
порядок розірвання угод приватизації та відповідальність за
порушення законодавства про приватизацію.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
24.02.2006р. (суддя Ліпинський О.В.) у задоволенні позову
відмовлено; судове рішення вмотивовано належним виконанням
відповідачем зобов’язань, передбачених умовами договору,
відсутністю вини відповідача у зменшенні обсягів виробництва ВАТ
“Авіаційно-транспортне підприємство “Артем-Авіа” та, відповідно,
правових підстав для розірвання договору купівлі-продажу акцій,
статтями 41, 42 Закону України “Про господарські товариства”
( 1576-12 ) (1576-12)
, статтями 98 та 614 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 19.04.2006р. (головуючий суддя –Науменко І.М., судді
Голяшкін О.В, Білецька Л.М.) рішення господарського суду
залишено без змін з мотивів недоведеності позивачем порушень
умов договору від 19.08.2003р. зі сторони відповідача,
відповідності рішення місцевого господарського суду вимогам
законодавства.
Фонд державного майна України подав до Вищого господарсько го
суду України касаційну скаргу на постанову Дніпропетровського
апеляційного госпо дарського суду, в якій просить постанову у
даній справі скасувати та прийняти нове рішення про задоволення
позову в повному обсязі.
Скаржник вважає, що апеляційна інстанція при прийнятті
оскаржуваної постанови неправильно застосувала норми
матеріального права, а саме, статті 526 та 614 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, та не погоджується з висновками суду
щодо виконання умов приватизації, оскільки відповідач не
здійснив жодних заходів на виконання пункту 11.2.3 договору від
19.08.2003р.; зазначає, що апеляційним судом при прийнятті
рішення порушено також статті 33 та 43 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
в частині обставин,
що підлягають доведенню кожною зі сторін та повноти встановлення
обставин справи.
Відповідач направив відзив, в якому просить залишити касаційну
скаргу без задоволення, а постанову апеляційної інстанції без
змін з огляду на її відповідність нормам матеріального та
процесуального права.
Представники третіх осіб не скористались правом на участь в
судовому засіданні, відзив на касаційну скаргу не подали.
Заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення представників
сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні
матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки
обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та
постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скар га не
підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, переглядаючи у касаційному порядку судові
рішення, касаційна інстанція на підстав встановлених фактичних
обставин справи перевіряє застосування судом першої чи
апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати
доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або
постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати
питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу
одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти
докази.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами
попередніх інстанцій, спірні правовідносини сторін виникли у
зв’язку зі зверненням Фондом державного майна України з позовом
про дострокове розірвання договору купівлі-продажу з огляду на
невиконання, на думку позивача, покупцем його умов.
Статтею 18 Закону України “Про приватизацію державного майна”
( 2163-12 ) (2163-12)
передбачено, що державний орган приватизації згідно
з планом приватизації (планом розміщення акцій) встановлює
способи, обсяг та строки продажу акцій державного підприємства
при його перетворенні в акціонерне товариство.
Оформлення проведеної приватизації здійснюється договором
купівлі-продажу, до якого повинні бути включені основні та
додаткові зобов’язання сторін, термін дії цих зобов’язань, за
винятком виконання встановлених мобілізаційних завдань, не
повинен перевищувати п’ять років.
Зазначені в частині 2 статті 27 Закону України “Про приватизацію
державного майна” ( 2163-12 ) (2163-12)
зобов’язання зберігають свою дію
для осіб, які придбають цей об’єкт у разі його подальшого
відчуження протягом терміну дії цих зобов’язань; контроль за
виконанням умов договору купівлі-продажу здійснює державний
орган приватизації.
Згідно частини 5 статті 27 вищезазначеного Закону ( 2163-12 ) (2163-12)
на
вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути
розірвано за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною
зобов’язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені
строки.
Таким чином, для правильного вирішення спору судам належало
з’ясувати зміст зобов’язань відповідача за договором
купівлі-продажу пакету акцій, спосіб та строки їх виконання,
зокрема, щодо пункту 11.2.3 договору, та ступінь виконання
зобов’язання відповідачем з врахуванням положень чинного
законодавства, що регулює загальні умови виконання зобов’язання.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.08.2003р. між
Фондом державного майна України та ТОВ “Фондова компанія
“Славутич-Капітал” укладено договір купівлі-продажу пакета акцій
ВАТ “Авіаційно-транспортного підприємства “Артем-Авіа” за
конкурсом, згідно умов якого позивач за підсумками конкурсу з
продажу державного пакета акцій передав, а покупець прийняв
пакет акцій ВАТ “АТП “Артем-Авіа” розміром 29,05% статутного
фонду ВАТ та кількістю простих іменних акцій 107808 одиниць,
випущених у документарній формі, номінальною вартістю пакета
акцій 26952грн., який продано за 101000грн.
У розділі “Зобов’язання покупця” підпунктом 11.2.3 даного
договору передбачено, що покупець у межах корпоративних прав
повинен сприяти дотриманню тих видів економічної діяльності, які
є на момент підписання договору купівлі-продажу та збільшенню
обсягів виробництва ВАТ.
Також договір містить умови щодо наслідків недодержання
сторонами його умов та невиконання прийнятих на себе
зобов’язань.
Судами встановлено, що за договором купівлі-продажу цінних
паперів від 07.04.2004р. № Т507-04; К-5932-04 відповідач придбав
вказаний пакет акцій у ТОВ “Фондова компанія “Славутич-Капітал”
та став правонаступником зобов’язань за договором від
19.08.2003р.
В якості правонаступника зобов’язань, володіючи пакетом у 29,05%
статутного фонду, відповідач перерахував 30 000грн. на
здійснення програми технічної реконструкції ВАТ; приймав участь
у чергових загальних зборах акціонерів від 30.03.2005р., де
запропонував включити до складу Спостережної (наглядової) Ради
генерального директора з метою участі в управлінні товариства та
здійснення контролю за діяльністю виконавчого органу.
02.09.2005р. позивачем проведено поточну перевірку виконання
умов договору про що складено акт поточної перевірки; за
результатами скарги відповідача акт залишено без змін згідно
протоколу від 30.01.2006р.
У акті перевірки встановлено, що обсяги виробництва ВАТ у
першому півріччі 2005р. становили 364,0 тис. грн. проти 3053,0
тис. грн. у першому півріччі 2004 року.
В грудні 2005 року позивач звернувся до суду з позовом про
розірвання договору та повернення акцій у власність держави,
посилаючись на невиконання п.п. 11.2.3 договору в частині
збільшення обсягів виробництва ВАТ.
Перевіривши зміст зобов’язань покупця згідно підпункту 11.2.3
договору, установчі документи ВАТ “АТП “Артем-Авіа”, суди
зазначили, що зобов’язання відповідача полягають у вжитті
заходів, спрямованих на сприяння зростанню обсягів виробництва
приватизованого підприємства, без їх пов’язаності з досягненням
конкретного результату, з’ясували їх виконання відповідачем та
дійшли висновку про відсутність порушення виконання умов
договору, у тому числі вказаного у акті перевірки від
02.09.2005р.
Судами відхилено доводи позивача про фактичне невиконання
відповідачем підпункту 11.2.3 договору, оскільки актом перевірки
зазначено про зменшення обсягів виробництва ВАТ, натомість не
зазначено конкретних порушень зобов’язань зі сторони
відповідача, які спричинили таке зменшення.
Також судами досліджено належні та допустимі докази, що
підтверджують виконання відповідачем спірного підпункту договору
в межах належних йому корпоративних прав.
Відмовляючи у задоволенні викладених позовних вимог, апеляційний
та місцевий господарські суди застосували до спірних
правовідносин статтю 41, 42 Закону України “Про господарські
товариства” ( 1576-12 ) (1576-12)
, статті 98, 614 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
та статтю 33 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, дослідили зміст договору від
19.08.2003р. та виконання договірних зобов’язань відповідачем,
на підставі чого дійшли висновку про відсутність підстав для
дострокового розірвання договору.
Висновок попередніх судових інстанцій ґрунтується на аналізі
змісту договору, установчих документів приватизованого
підприємства та правових норм, що регулюють порядок та підстави
одностороннього розірвання договору в судовому порядку, та
відповідає нормам чинного законодавства.
Посилання скаржника на порушення судами норм матеріального права
суперечать змісту оскаржуваних судових актів, що встановлюють
відсутність договірних та законодавчих підстав для розірвання
договору з огляду на виконання покупцем своїх зобов’язань згідно
умов договору.
Відповідно до статті 111-10 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
підставами для скасування або зміни
рішення місцевого чи апеляційного господарського суду є
порушення або неправильне застосування норм матеріального або
процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновків про
те, що суди в порядку статей 43, 99, 101 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
всебічно, повно та
об’єктивно розглянули в судовому процесі всі обставини справи в
їх сукупності; дослідили докази, подані сторонами в
обґрунтування своїх вимог та заперечень, проаналізували
зобов’язальні правовідносини сторін та дійшли законних та
обґрунтованих висновків про відсутність підстав для задоволення
позову. Доводи касаційної скарги спростовуються вище викладеним
та виходять за межі повноважень, наданих касаційній інстанції,
оскільки ґрунтуються на оцінці обставин справи апеляційним та
місцевим судом.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів визнає прийняту у
справі постанову такою, що відповідає нормам матеріального
права; підстав для її зміни чи скасування не вбачається.
Керуючись статтями 43, 111-7, пунктом 1 статті 111-9, статтями
111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Фонду державного майна України залишити без
задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 19.04.2006р. у справі № 39/3 господарського суду
Дніпропетровської області та рішення господарського суду
Дніпропетровської області від 24.02.2006р. залишити без змін.
Головуючий Т. Дроботова
Судді: Н. Волковицька
Л. Рогач