ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.07.2006 Справа N 2-6/2765-2006(2-6/15684-2005)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги
О.Ф.- головуючого, Козир Т.П. , Кота О.В. розглянув касаційну
скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Сократ” на
рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від
17.01.2006 року та постанову Севастопольського апеляційного
господарського суду від 28.02.2006 року у справі
№ 2-6/2765-2006 господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовом приватного підприємства “Жайворонок” (далі -
Підприємство) до товариства з обмеженою відповідальністю
“Сократ” (далі –Товариство), державного підприємства
громадського харчування ресторан “Центральний” (далі -
Ресторан), за участю третіх осіб без самостійних вимог на
стороні позивача: Фонд комунального майна Ялтинської міської
Ради, на стороні відповідача: державне підприємство “Комбінат
шкільного харчування”, комунальне підприємство “Будинок торгівлі
–2000”
Про визнання недійсним договору та усунення перешкод в
користуванні майном,
за участю представників:
позивача – не з’явились;
відповідача –Варова І.В., Гученко І.І.;
третіх осіб –не з’явились;
В С Т А Н О В И В:
Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.05.2006 р.
розгляд касаційної скарги призначено на 20.06.2006 р. о 12 год.
30 хв.
20.06.2006 р. представником ТОВ “Сократ” подана заява про відвід
складу суду. Для вирішення питання про відвід в засіданні
оголошено перерву до 15 год. 00 хв. цього ж дня.
Ухвалою Першого заступника Голови Вищого господарського суду
України від 20.06.2006 р. заявлений відвід суду Вищого
господарського суду України у справі відхилено.
До початку засідання 20.06.2006 р. о 15 год. 00 хв. через відділ
документального забезпечення суду від скаржника надійшла заява
про перенесення розгляду касаційної скарги.
Зава ТОВ “Сократ” судом було задоволено, розгляд справи
відкладено до 04.07.2006 р.
04.07.2006 р. відводів складу колегії суддів не заявлено.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від
17.01.2006 року (суддя Шкуро В.М.) позов Підприємства
задоволено; визнано недійсним на майбутнє договір оренди від
1.04.1998 року з доповненнями до нього від 1.01.2000 року
укладений між Рестораном та Товариством, виселено Товариство з
приміщень 3-2 площею 36,9 кв. м. , 3-3 площею 8,5 кв. м. , 3-82
площею 15,6 кв. м. , 3-13 площею 1,9 кв. м. , 3-14 площею
15,1 кв. м. , 3-15 площею 29,6 кв. м. , 3-16 площею
22,7 кв .м. , 3-17 площею 11,4 кв. м. , 3-18 площею 11,1
кв. м. , 3-19 площею 20,2 кв. м. , 3-20 площею 37,6 кв. м. ,
3-21 площею 1076,7 кв. м. , 3-24 площею 2,2 кв. м. , 3-25 площею
4,3 кв. м. в літері “А” третього поверху будинку торгівлі по
вул. Київській, 6 в м. Ялта та стягнуто судові витрати, в іншій
частині позову відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 28.02.2006 року (судді Видашенко Т.С., Антонова І.В.,
Заплава Л.М.) рішення місцевого господарського суду залишено без
змін.
Не погоджуючись з рішенням місцевого та постановою апеляційного
господарських судів, Товариство звернулося до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить
скасувати рішення і постанову як такі, що винесені з порушенням
норм матеріального та процесуального права та припинити
провадження у справі.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту
встановлення господарськими судами обставини справи та
правильність застосування норм матеріального та процесуального
права, колегія суддів прийшла висновку, що касаційна скарга
підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Господарськими судами встановлено, що між Рестораном
(орендодавець) та Товариством (орендар) укладено договір оренди
від 01.04.1998. Відповідно до умов даного договору орендодавець
передав, а орендар прийняв об'єкт оренди - нежилі приміщення
загальною площею 1 211 квадратних метрів, розташовані за
адресою: місто Ялта, вулиця Київська, 6 третій поверх.
Пунктом 4.4. договору оренди встановлено, що розмір орендної
плати за один місяць складає 1 827,3 гривень з урахуванням
податку на додану вартість.
Договір припиняє свою дію 01.04.2008 р. (підпункт „а”,
підпункту 5.1.2. пункту 5.1. договору).
Об’єкт оренди було передано Товариству на підставі акту
приймання-передачі від 1.04.1998 року.
Між Рестораном та Товариством укладено Додаток від 1.01.2000
року до Договору оренди від 1.04.1998 року, якою збільшено площу
орендованих приміщень. Суди встановили, що загальна площа
орендованих приміщень складає 1 249кв.м. з загальною сумою
орендної плати в 2 678,76грн.
Господарськими судами також встановлено, що між Фондом
комунального майна Ялтинської міськради (продавець) та приватним
підприємством “Жайворонок” (покупець) укладено договір
купівлі-продажу від 13.02.2004 року. Відповідно до пункту 1.1
договору купівлі-продажу Продавець продав, а покупець купив
комунальне майно –відокремлене індивідуальне майно –нежилі
приміщення третього поверху “Будинку торгівлі”, розташовані за
адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, місто Ялта, вулиця
Київська,6.
Підприємство звернулось до господарського суду з позовом про
визнання недійсним договору оренди від 01.04.1998 р. між
Рестораном та Товариством.
Вирішуючи даний спір по суті, господарські суди не врахували
наступного.
Відповідно до ст. 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають
у державі.
Конституційний Суд України в рішенні у справі за конституційним
зверненням громадян Проценко Раїси Миколаївни, Ярошенко Поліни
Петрівни та інших громадян щодо офіційного тлумачення статей 55,
64, 124 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
(справа за зверненням
жителів міста Жовті Води) від 25.12.1997 року зазначив, що
частина перша статті 55 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
містить загальну норму, яка означає право кожного звернутися до
суду, якщо його права чи свободи порушені або порушуються,
створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають
місце інші ущемлення прав та свобод.
Відповідно до статті 1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
підприємства,
установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі
іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність
без створення юридичної особи і в установленому порядку набули
статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право
звертатися до господарського суду згідно з встановленою
підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених
або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також
для вжиття передбачених цим Кодексом ( 1798-12 ) (1798-12)
заходів,
спрямованих на запобігання правопорушенням.
Отже, до господарського суду вправі звернутися кожна особа, яка
вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи
оспорюється.
Якщо в результаті розгляду справи виявиться, що порушення
відсутнє, суд повинен відмовити в позові.
Виходячи з викладеного, при вирішенні спору господарські суди
повинні були встановити наявність порушеного права позивача
оспорюваним договором, проте вказаного зроблено не було.
Враховуючи наведене, суди першої та апеляційної інстанцій
передчасно прийняли рішення, не врахувавши вимог Закону та не
дослідивши всіх обставин справи.
Наведене свідчить, що винесені судові рішення підлягають
скасуванню, а справа —направленню на новий розгляд до суду
першої інстанції.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене і
вирішити спір у відповідності з обставинами справи і вимогами
закону.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9-111-11 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю
“Сократ” задовольнити частково.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
28.02.2006 р. та рішення господарського суду Автономної
республіки Крим від 17.01.2006 р. у справі № 2-6/2765-2006
скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду
Автономної Республіки Крим в іншому складі суду.
Головуючий суддя О.Шульга
Судді: Т. Козир
О. Кот