ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
 
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
29.06.2006                                       Справа N 14/116
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого                Добролюбової Т.В.
суддів                     Гоголь Т.Г., Продаєвич Л.В.
за   участю  представників 
сторін котрі               Лєбєдєва  О.Г.,   довіреність    від
позивача                   27.03.2006р.
                           Которобай В.А. –генеральний директор
відповідача
 
розглянувши у відкритому   Товариства з обмеженою
судовому засіданні         відповідальністю “Глобал Юкрейн”
касаційну скаргу
на рішення                 господарського суду м. Києва
від                        10.03.2006 року
у справі                   № 14/116
за позовом                 Закритого акціонерного товариства
                           “Український центр маркетингу та
                           зв’язку”
до                         Товариства з обмеженою
                           відповідальністю “Глобал Юкрейн”
 
Про   стягнення 118 283,12 грн.
 
Закрите  акціонерне товариство “Український центр маркетингу  та
зв'язку” звернулось до господарського суду міста Києва з позовом
до  Товариства з обмеженою відповідальністю “Глобал Юкрейн”  про
стягнення  заборгованості у сумі 118 283,12  грн.,  яка  виникла
внаслідок  неналежного  виконання  відповідачем  умов   договору
надання  послуг з цілодобового доступу через виділений канал  до
мережі INTERNET та будь –яких Доповідач: Гоголь Т.Г.
 
інформаційних  ресурсів,  доступних через  цю  мережу,  а  також
послуг   з   прийому,   переприйому,  зберігання   та   передачі
електронної  пошти  №  095 -ВК, укладеного сторонами  15.03.2004
року щодо повних розрахунків за надані послуги.
 
Рішенням  господарського суду міста Києва  від  10.03.2006  року
(суддя  Калатай  Н.Ф.)  позов Закритого акціонерного  товариства
“Український  центр  маркетингу  та  зв'язку”  до  Товариства  з
обмеженою  відповідальністю “Глобал Юкрейн”  про  стягнення  118
283,12 грн. був задоволений. Рішення вмотивоване обґрунтованістю
позовних вимог.
 
Товариство   з   обмеженою  відповідальністю   “Глобал   Юкрейн”
звернулось  з  касаційною скаргою до Вищого господарського  суду
України,  в  якій просить скасувати рішення господарського  суду
міста  Києва  від 10.03.2006 року у даній справі, прийняти  нове
рішення,  яким задовольнити позовні вимоги частково  у  сумі  42
479,70  грн., посилаючись на порушення господарським судом  норм
матеріального  та  процесуального  права,  а  саме   статті   77
Господарського  процесуального  кодексу  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,
статті  526  Цивільного кодексу України  ( 435-15  ) (435-15)
        .  Скаржник
посилається  на  те, що справу було розглянуто без  участі  його
представника,  що позбавило його можливості надати  обґрунтоване
заперечення  на  заявлені  вимоги,  крім  того,  звертає   увагу
касаційної  інстанції  на  те,  що  з  21.10.2005  року  послуги
позивачем  не  надавались, тому товариством  не  був  підписаний
наданий  позивачем та скріплений його підписом  і  печаткою  акт
здачі - приймання робіт № УЦ-0016115 від 31.10.2005 року. Суд не
надав цій обставині ніякого значення.
 
У  відзиві  на  касаційну скаргу Закрите  акціонерне  товариство
“Український  центр  маркетингу та зв’язку” просить  прийняте  у
справі  рішення залишити без змін як законне та обґрунтоване,  а
касаційну скаргу –без задоволення як безпідставну.
 
Заслухавши  доповідь судді Гоголь Т.Г. та пояснення присутніх  в
судовому  засіданні  представників  сторін,  перевіривши  наявні
матеріали  справи  на  предмет  правильності  юридичної   оцінки
обставин    справи,   повноти   їх   встановлення   в    рішенні
господарського   суду   міста  Києва  у  даній   справі,   Вищий
господарський  суд України вважає, що касаційна скарга  підлягає
частковому задоволенню, виходячи з наступного.
 
Господарським  судом  під час розгляду  справи  встановлено,  що
15.03.2004    року   між   Закритим   акціонерним    товариством
“Український  центр  маркетингу  та  зв'язку”  (Виконавець)   та
Товариством   з   обмеженою  відповідальністю  “Глобал   Юкрейн”
(Замовник)  укладений  договір  про  надання  послуг  №  095-ВК,
вўдповўдно  до умов якого Виконавець зобов’язався за  винагороду
надавати   Замовнику  послуги  з  цілодобового   доступу   через
виділений  канал до мережі INTERNET та будь - яких інформаційних
ресурсів,  доступних через цю мережу, а також послуг з  прийому,
переприйому, зберігання та передачі електронної пошти № 095 –ВК.
Вартість  послуг, що надаються, згідно з договором та додатковою
угодою № 13 починаючи з 01.09.2005 року становить 49 998 грн. (у
т.ч.   ПДВ),  оплата  яких  вноситься  Замовником  до  15  числа
поточного  місяця.  Пунктом 9.3 названого  договору  передбачена
можливість для кожної сторони ініціювати розірвання договору.  У
випадку  розірвання  договору за умовами  пункту  9.4  договору,
сторони    зобов’язані   у   15-ти   денний   термін    провести
взаєморозрахунки.  Замовник надіслав на адресу  Виконавця  листа
від  18.10.2005 року за № 941/01/10 про припинення договору  про
надання  послуг  №  095-ВК. Відповідно до  пункту  5.5  договору
підставою  для  оплати  послуг  є  рахунок  Виконавця  переданий
Замовникові   особисто  або  телефаксом.  Закритим   акціонерним
товариством “Український центр маркетингу та зв'язку” виставлені
Товариству з обмеженою відповідальністю “Глобал Юкрейн”  рахунки
–фактури  № ВЛ-7181 від 01.09.2005 року на суму 49 998  грн.  за
послуги у вересні, № ВЛ-7830 від 03.10.2005 року на суму 49  998
грн.  за послуги у жовтні, № ВЛ-9248 від 01.09.2005 року на суму
25805,42 за послуги в листопаді - всього на суму 125801, 42 грн.
Рахунки товариство отримало 31.01.2006 року та оплатило  лише  в
розмірі 7518,30грн. Залишок суми складає 118283,12 грн.
 
Задовольняючи  позовні вимоги господарський суд,  з  урахуванням
наведеного  та  умов  пункту 9.3 договору,  відповідно  до  яких
сторона,  яка  ініціює припинення договору, письмово  повідомляє
про  це іншу сторону не менше ніж за 30 діб, дійшов висновку про
їх  обґрунтованість,  стягнувши з відповідача  заборгованість  у
сумі 118283,12 грн.
 
Проте,  зазначений висновок суду, є таким, що не ґрунтується  на
всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи та наявних
в   матеріалах   справи   доказах,  що   виключає   правильність
застосування  до  спірних правовідносин  норм  матеріального  та
процесуального права з огляду на таке.
 
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України ( 435-15  ) (435-15)
        
за  договором  про  надання  послуг  одна  сторона  (виконавець)
зобов'язується  за  завданням другої сторони (замовника)  надати
послугу,  яка  споживається в процесі вчинення  певної  дії  або
здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити
виконавцеві   зазначену  послугу,  якщо  інше   не   встановлено
договором.
 
Статтею  903  Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
         встановлено,
що  якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник
зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та
в порядку, що встановлені договором.
 
Як  вбачається  з  приписів наведених статей, оплаті  підлягають
саме реально надані та дійсно спожиті Замовником послуги.
 
Проте, під час розгляду справи господарським судом не з’ясовано,
чи  дійсно позивачем надавалися зазначені послуги у періоди,  за
які  були виставлені рахунки на їх оплату. Між тим, з матеріалів
справи вбачається, що акти здачі-прийняття робіт № УЦ-0016115 за
період  з 01.10. по 31.10.2005 року та № УЦ-0017820 за період  з
01.11.    по    16.11.2005   року   Товариством   з    обмеженою
відповідальністю “Глобал Юкрейн” не підписані.
 
Разом з тим, слід відзначити, що господарським судом встановлено
надання  Замовнику послуг з цілодобового доступу через виділений
канал  до мережі INTERNET та будь - яких інформаційних ресурсів,
доступних   через   цю  мережу,  а  також  послуг   з   прийому,
переприйому,  зберігання та передачі електронної  пошти,  які  є
відповідно  до  статті  1 Закону України  “Про  телекомунікації”
( 1280-15  ) (1280-15)
          послугами  в  сфері  телекомунікацій,  а  сторони
відповідно  є  суб’єктами ринку телекомунікацій, тобто  названий
Закон  є спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини
поряд із загальним (ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        ).
 
Статтею  32  Закону України “Про телекомунікації”  ( 1280-15  ) (1280-15)
        
встановлені  права  споживачів  телекомунікаційних  послуг,   за
приписами  якої  споживач  має право, зокрема,  на  своєчасне  і
якісне   отримання  телекомунікаційних  послуг,  отримання   від
оператора,  провайдера телекомунікацій наявних  відомостей  щодо
наданих  телекомунікаційних послуг;  повернення  від  оператора,
провайдера телекомунікацій невикористаної частки коштів  у  разі
відмови від передплачених телекомунікаційних послуг у випадках і
в  порядку, визначених правилами надання і отримання цих послуг;
відмову  від  оплати  телекомунікаційної послуги,  яку  вони  не
замовляли.
 
В процесі розгляду справи, наведене залишилось поза увагою суду.
 
Разом  з тим, судова колегія касаційної інстанції звертає  увагу
на наступне.
 
Ухвалою про порушення провадження у справі від 20.02.2006  року,
господарський  суд  міста  Києва,  зокрема,  зобов’язав  сторони
провести  звірку  взаєморозрахунків на дату  розгляду  справи  в
суді,  про  що скласти відповідний акт, та надати суду документи
на  підтвердження статусу юридичної особи, а також направити для
участі   у  розгляді  справи  своїх  повноважних  представників.
Розгляд справи зазначеною ухвалою призначений на 10.03.2006 року
на 10:40 год.
 
Відповідач 10.03.2006 року у призначений час в судове  засідання
не прибув, витребуваних судом документів не подав. Незважаючи на
вказану   обставину,  суд,  не  з’ясувавши   причин   неприбуття
відповідача  в  судове засідання та неподання ним документів,  в
порушення  вимог статей 42, 43, 77 Господарського процесуального
кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         прийняв рішення  про  задоволення
позову.
 
З  огляду на викладене, судове рішення не можна вважати законним
і  обґрунтованим,  тому  воно підлягає  скасуванню  з  передачею
справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
 
При   новому  розгляді  справи  суду  слід  врахувати  наведене,
з’ясувати   дійсні   обставини  справи,  обґрунтованість   вимог
позивача і заперечень відповідача і відповідно до вимог  чинного
законодавства вирішити спір.
 
Керуючись   статтями   111-5,   111-7,   111-9–111-11,    111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий
господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Рішення  господарського суду міста Києва від 10.03.2006  року  у
справі  14/116  скасувати, справу передати на новий  розгляд  до
господарського суду м. Києва.
 
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Глобал
Юкрейн” задовольнити частково.
 
Головуючий суддя Т.Добролюбова
 
Судді            Т.Гоголь
 
                 Л.Продаєвич