ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.06.2006 Справа N 5/311
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого М. Остапенка,
суддів: Є. Борденюк,
В. Харченка,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну Приватного підприємства (ПП) “Укр- Петроль”
скаргу
на постанову від 04.04.2006 року
Львівського апеляційного господарського суду
у справі № 5/311
за позовом ПП “Укр- Петроль”
до Дубенської міської ради,
Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ)
Карма”,
Спільного українсько-польського підприємства
“Західна нафтова група” у формі ТОВ
третя особа Дубенське районне споживче товариство
Про визнання недійсним договорів купівлі –продажу та державних
актів на право власності на земельну ділянку
В судове засідання з’явились представники сторін:
позивача Логвінська І.М. (дов. від 20.02.2006 року)
відповідача - 1 Мякищук О.Ф. (дов. від 23.11.2005 року)
відповідача - 2 Вальчук Н.В. (дов. від 25.11.2005 року)
відповідача - 3 Лялюга Л.В. (дов. від 27.06.2006 року)
Заслухавши суддю-доповідача –Є. Борденюк, пояснення
представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий
господарський суд України
В С Т А Н О В И В:
ПП “Укр-Петроль“звернулось до господарського суду з позовом до
про визнання недійсними договору купівлі-продажу земельної
ділянки несільськогогосподарського призначення від 18.08.2000
року, укладеного між Дубенською міською радою та ТОВ “Карма“в
частині продажу земельної ділянки розміром 0,11 га, що
знаходиться в м. Дубно по вул. Комунальна, 2, та державного акту
на право власності на землю серії РВ № 039033 від 07.08.2001
року в частині, що стосується неправомірно проданої земельної
ділянки.
В ході розгляду справи позивачем 09.12.2005 року було подано
заяву № 336 про збільшення позовних вимог, відповідно до якої
останній просив суд визнати недійсним договір № 938 від
30.04.2004 року в частині відчуження земельної ділянки розміром
0,11 га, укладений між ТОВ “Карма“та Спільним
українсько-англійським підприємством “Західна нафтова група“в
формі ТОВ, та державний акт на право власності на земельну
ділянку серії РВ № 039919 від 04.08.2004 року в частині
підтвердження права користування земельною ділянкою розміром
0,11 га.
В обґрунтування позовних вимог ПП “Укр-Петроль“посилається на
наступні обставини.
24.05.2001 року між позивачем (покупець) та Дубенським районним
споживчим товариством (продавець) укладений договір
купівлі-продажу ресторану “Серпанок”, що знаходиться за адресою
м. Дубно, вул. Комунальна, 2, відповідно до п. 1 якого продавець
продав, а покупець купив приміщення розміром 1 540,6 м кв.,
розташоване на земельній ділянці розміром 0,4865 га, наданій в
постійне користування Дубенському районному споживчому
товариству згідно з державним актом на земельну ділянку серія РВ
№ 00092 від 04.05.2001 року на підставі рішення Дубенської
міської ради № 766 від 04.05.2001 року. На виконання п. 5 даного
договору 24.05.2001 року між сторонами підписаний акт
приймання-передачі приміщення ресторану “Серпанок”.
18.02.2000 року між Дубенською міською радою та ТОВ
“Карма“укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки
несільськогосподарського призначення, відповідно до умов якого
Дубенська міська рада на підставі рішення міської ради № 532 від
25.07.2000 року передала за плату, а ТОВ “Карма“прийняло у
власність земельну ділянку за адресою: м. Дубно, перехрестя
вулиць Комунальна - Шевченка, площею 6700 м кв., в тому числі
спірні 0,11 га. На дану земельну ділянку ТОВ “Карма“Дубенською
міською радою видано державний акт на право власності на землю
серії РВ № 039063 від 07.08.2001 року.
За наведених обставин, позивач стверджує про неможливість
реалізації ним права власності на придбаний у Дубенського
районного споживчого товариства за договором від 24.05.2001 року
об’єкт, оскільки користуватися земельною ділянкою площею 0, 4865
га, яка призначена для обслуговування ресторану “Серпанок”, не
вбачається можливим, зважаючи на те, що без згоди
землекористувача (Дубенського районного споживчого товариства)
Дубенською міською радою було вилучено частину даної земельної
ділянки в розмірі 0,11 га та продано її ТОВ “Карма”.
Однак, Дубенським районним споживчим товариством було оскаржено
рішення Дубенської міської ради № 532 від 25.07.2000 року “Про
затвердження проекту відводу земельної ділянки та продаж
земельної ділянки несільськогосподарського призначення ТОВ
“Карма”, яке постановою Вищого господарського суду України від
23.10.2003 року у справі № 3/231-18/570 визнано недійсним в
частині припинення права користування Дубенського районного
споживчого товариства земельною ділянкою, площею 0,11 га по вул.
Комунальній та продажу вказаної ділянки ТОВ “Карма”.
В подальшому ТОВ “Карма“та спільним українсько-англійським
підприємством “Західна нафтова група“у формі ТОВ укладений
договір від 30.04.2004 року, відповідно до умов якого відповідач
- 2 продав, а відповідач - 3 придбав у власність земельну
ділянку, що розташована в м. Дубно, перехрестя вулиць Комунальна
–Шевченка, площею 0,6700 гектарів, в тому числі спірні 0,11 га.
На дану земельну ділянку Дубенською міською радою спільному
українсько-англійському підприємству “Західна нафтова група“у
формі ТОВ видано державний акт на право власності на землю серії
РВ № 039919 від 04.08.2004 року.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 24.11.2005
року за клопотанням Дубенської міської ради до участі у справі в
якості третьої особи без самостійних вимог залучено Спільне
українсько-англійське підприємство “Західна нафтова група“в
формі ТОВ.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 12.12.2005
року Спільне українсько-англійське підприємство “Західна нафтова
група“в формі ТОВ залучено до участі у справі в якості
відповідача за клопотанням з ПП “Укр - Петроль” про процесуальне
переведення даного підприємства з числа третіх осіб без
самостійних вимог до складу відповідачів у справі.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 20.12.2005
року (суддя В. Коломис) в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
04.04.2006 року (колегія суддів: В. Кузь, М. Юркевич, М.
Городечна) рішення господарського суду Рівненської області від
20.12.2005 року залишено без зміни.
При ухваленні оскаржуваних судових рішень господарські суди
виходили з наступного.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 30 Земельного кодексу України в
редакції Закону України № 2196-ХІІ від 13.03.1992 року “Про
внесення змін і доповнень до Земельного кодексу Української РСР”
( 2196-12 ) (2196-12)
, яка діяла на момент укладення позивачем договору
купівлі-продажу ресторану “Серпанок“від 24.05.2001 року і до
набрання чинності з 01.01.2002 року Земельним кодексом України
від 25.10.2001 року, при передачі підприємствами, установами і
організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установам
і організаціям разом з цими об'єктами до них переходить право
користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені
будівлі та споруди. Право власності або право користування
земельною ділянкою у перелічених випадках посвідчується радами
народних депутатів відповідно до вимог ст. 23 цього Кодексу
( 2196-12 ) (2196-12)
.
Відповідно до статі 22 Земельного кодексу України (в редакції
Закону України № 2196-ХІІ від 13.03.1992. ( 2196-12 ) (2196-12)
), право
власності на землю або право користування наданою земельною
ділянкою виникає після встановлення землевпорядними
організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і
одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до
використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди,
до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і
одержання документа, що посвідчує право власності або право
користування землею, забороняється. Право власності або право
постійного користування землею посвідчується державними актами,
які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими,
районними Радами народних депутатів (ст. 23 Земельного кодексу
України (в редакції Закону України № 2196-ХІІ від 13.03.1992
року ( 2196-12 ) (2196-12)
).
Однак, господарським судом першої та апеляційної інстанції
встановлено, що державний акт на право власності чи на право
користування земельною ділянкою у розмірі 0,4865 га, що
знаходиться у м. Дубно по вул. Комунальній, 2, ПП “Укр -
Петроль“Дубенською міською радою не видавався.
Відповідно до ст. 71 Цивільного кодексу УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої
порушено (позовна давність), встановлюється в три роки.
Згідно зі ст. 76 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
перебіг строку позовної
давності починається з дня виникнення права на позов. Право на
позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була
дізнатися про порушення свого права.
Листами № 86 від 20.06.2001 року, № 74 від 17.07.2001 року, № 18
від 18.11.2002 року та № 15 від 09.01.2003 року позивач
звертався до Дубенської міської ради з проханням надати земельну
ділянку розміром 0,4865 га в оренду, приватизувати її (видати
державний акт на земельну ділянку розміром 0,4865 га по вул.
Комунальна, 2 в м. Дубно), однак його клопотання задоволені не
були. Проте, ПП “Укр - Петроль“не була оскаржена відмова чи
бездіяльність Дубенської міської ради, з позовом про спонукання
останню видати державний акт на право користування земельною
ділянкою, або надати земельну ділянку в оренду позивач не
звертався.
Враховуючи викладене, та виходячи зі змісту позовної заяви, в
якій позивач зазначав про те, що 24.05.2001 року був укладений
договір купівлі-продажу ресторану “Серпанок“№ 2147 і до дати
подання позовної заяви у нього була відсутня можливість
здійснювати своє право власності щодо використання придбаного
об'єкта в повній мірі, у зв’язку з неможливістю користуватися
земельною ділянкою площею 0,4865 га, що призначена саме для
обслуговування об'єкта - ресторану “Серпанок”, господарські суди
попередніх інстанцій дійшли висновку що ПП “Укр - Петроль“з
моменту укладення договору купівлі-продажу ресторану
“Серпанок“дізналося про порушення свого права щодо користування
спірною земельною ділянкою, тобто, з 24.05.2001року, а тому,
перебіг строку позовної давності починається з цієї дати.
Вищевикладеним спростовані твердження позивача про те, що про
порушення своїх прав він дізнався з постанови Вищого
господарського суду від 23.10.2003 року у справі № 3/231-18/570.
Закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову, є
підставою для відмови в позові. Якщо суд визнає поважною причину
пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає
захисту (ст. 80 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
).
Зважаючи на подання позову 21.10.2005 року, тобто після
закінчення встановленого законом строку позовної давності, а
також неподання ПП “Укр - Петроль” заяви з клопотанням про його
поновлення з зазначенням поважності причин пропуску,
оскаржуваними судовими рішеннями у позові про визнання
недійсними договору купівлі-продажу земельної ділянки
несільськогогосподарського призначення від 18.08.2000 року та
державного акту на право власності на землю серії РВ № 039033
від 07.08.2001 року в частині, що стосується неправомірно
проданої земельної ділянки, відмовлено. При цьому господарськими
судами враховано, що вимоги про визнання угод недійсними та
вимоги про визнання недійсними державного акту на право
власності на землю не входять до переліку вимог, на які не
поширюється позовна давність відповідно до ст. 83 ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
.
Оскільки позовна вимога про визнання недійсними договору № 938
від 30.04.2004 року в частині відчуження земельної ділянки
розміром 0,11 га та державного акту на право власності на
земельну ділянку серії РВ № 039919 від 04.08.2004 року в частині
підтвердження права користування земельною ділянкою розміром
0,11 га є похідною від позовної вимоги визнання недійсними
договору купівлі-продажу земельної ділянки
несільськогогосподарського призначення від 18.08.2000 року та
державного акту на право власності на землю серії РВ № 039033
від 07.08.2001 року в частині, що стосується неправомірно
проданої земельної ділянки, господарськими судами першої та
апеляційної інстанції відмовлено в позові і в цій частині, у
зв'язку з відсутністю інших підстав для задоволення позову.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, ПП “Укр - Петроль”
посилається неправильне застосування господарськими судами
попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень
матеріальних норм права.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних
обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України
дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення,
виходячи з такого.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій,
відповідно до порядку, встановленого ст. ст. 22, 30 Земельного
кодексу України в редакції Закону України № 2196-ХІІ від
13.03.1992 року “Про внесення змін і доповнень до Земельного
кодексу Української РСР” ( 2196-12 ) (2196-12)
, яка діяла на момент
укладення ПП “Укр - Петроль” договору купівлі-продажу ресторану
“Серпанок“від 24.05.2001 року і до набрання чинності з
01.01.2002 року Земельним кодексом України від 25.10.2001 року
( 2768-14 ) (2768-14)
, акт на право власності чи на право користування
земельною ділянкою у розмірі 0,4865 га, що знаходиться у
м. Дубно по вул. Комунальній, 2, Дубенською міською радою
позивачу не видавався.
Матеріали справи свідчать, що за вищевказаним договором ПП “Укр
- Петроль” купив приміщення розміром 1 540,6 м кв., розташоване
на земельній ділянці розміром 0,4865 га, наданій в постійне
користування Дубенському районному споживчому товариству згідно
з державним актом на земельну ділянку серія РВ № 00092 від
04.05.2001 року на підставі рішення Дубенської міської ради
№ 766 від 04.05.2001 року.
Проте, регламентований земельним законодавством перехід в даному
випадку до ПП “Укр - Петроль” як набувача у власність об’єкта
нерухомості, що знаходиться на земельній ділянці в м. Дубно по
вул. Комунальній, 2, права на користування чи оренди зазначеної
земельної ділянки, свідчить про те, що позивачем у майбутньому
може бути у встановленому порядку набуте право користування чи
оренди не всієї земельної ділянки у розмірі 0,4865 га, і в тому
числі і спірних 0,11 га, а лише її частини.
Наведене свідчить про необґрунтованість та безпідставність
позовних вимог, що за висновком господарських судів першої та
апеляційної інстанції, з яким погоджується Вищий господарський
суд України, заявлені з пропуском строку позовної давності.
Враховуючи викладене, підстав для скасування чи зміни
оскаржуваних судових рішень не вбачається.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ПП “Укр - Петроль” залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від
04.04.2006 року у справі № 5/311 залишити без зміни.
Судді: М. Остапенко
Є. Борденюк
В. Харченко